Встановлено особливості росту та розвитку рослин тритикале ярого, тривалість вегетаційного періоду та міжфазних періодів сортів тритикале ярого залежно від комплексного впливу удобрення та погодно-кліматичних умов Правобережного Лісостепу України. Розроблено найбільш ефективні моделі технологій вирощування, які базуються на застосуванні різних елементів системи удобрення. З'ясовано особливості впливу даних елементів технологій вирощування на рівень продуктивності посівів та якість зерна. Обгрунтовано економічну й енергетичну ефективність вирощування тритикале ярого.

Вирішено завдання щодо вдосконалення методики розрахунку конструкцій покриття закритих фортифікаційних споруд на проникнення, пробивання, рикошет і фугасну дію з метою підвищення живучості військ у сучасному збройному конфлікті. Аналіз антитерористичної операції 2014 - 2018 рр. та операції Об'єднаних сил, яка триває, свідчить, що наразі основними засобами вогневого ураження противника є артилерійські, мінометні та авіаційні боєприпаси великої руйнівної дії. За таких умов живучість наших військ напряму залежить від ефективного їх укриття у закритих фортифікаційних спорудах. Важливим елементом улаштування таких фортифікаційних споруд є розрахунки конструкцій їх покриття на проникнення, пробивання, рикошет і фугасну дію, які виконуються з метою визначення конструкції покриття, його матеріалу та товщини. Новизна вдосконаленої методики полягає у тому, що в ній, на відміну від існуючих, розрахунки конструкцій покриття враховують форму бойової частини артилерійських, мінометних та авіаційних боєприпасів, кут зустрічі та кінцеву швидкість цих боєприпасів у момент їх влучення у покриття закритої фортифікаційної споруди, а також коефіцієнти податливості матеріалу, з якого це покриття улаштовано. Наведено приклади розрахунку конструкцій покриття закритих фортифікаційних споруд із проникнення бойової частини засобу ураження у матеріал покриття, пробивання покриття, улаштованого з крихкого матеріалу, рикошету бойової частини засобу ураження від покриття, а також руйнування покриття внаслідок фугасної дії засобу ураження. Отримані результати будуть використані для розрахунку захисних конструкцій довготривалих фортифікаційних споруд для пунктів управління та шпиталів.

Мета роботи - визначення умов виникнення режимів биття в нелінійній динамічній системі високого порядку з подальшим комп'ютерним моделюванням цих режимів. Застосовано методи дослідження нелінійних коливальних систем на основі використання функції малого параметра. Дослідження складного вигляду обертально-коливального руху аеродинамічного об'єкта на початковому етапі містить виділення із повної динамічної системи двох взаємопов'язаних автоколивальних контурів поздовжнього та бічного рухів як основи (необхідних умов) для існування режимів биття, що виникають саме за двочастотного характеру процесу. Розглянуто 2 випадки взаємозв'язку по обертанню (слабкий і сильний) між коливальними контурами. У першому із них умовами існування режимів биття є приблизно однакові значення парціальних частот поздовжнього та бічного коливальних рухів у разі постійного збільшення по модулю величини зсуву фаз між цими коливаннями (рух по фазовому параметру є нестійким). У випадку сильних сил взаємозв'язку (коефіцієнти взаємозв'язку різних знаків) режими биття виникають за близьких значень величин головних частот взаємопов'язаних коливань, що лежать у діапазоні між парціальними частотами. Такі режими (у випадку відсутності параметричної взаємодії між контурами) є можливими, коли дотримуються умови стійкості бігармонічного процесу. У випадках дотримання умов існування одночастотних автоколивальних процесів у разі виникнення параметричної взаємодії ці процеси також можуть переходити у режими биття. На практиці (поза резонансною областю головних частот) це досить часто реалізується, коли функціонально до частоти контуру бічного руху входять складові, пропорціональні параметрам поздовжнього руху. Всі наведені випадки підкріплені числовими модельними експериментами.

Мета роботи - оприлюднення результатів досліджень з визначення стійкості конструкцій польових фортифікаційних споруд закритого типу від ударної хвилі ядерного вибуху. Отримавши гідну відсіч агресії, оцінивши свої втрати та можливості Збройних сил України, росія перейшла до прямих погроз застосування ядерної зброї. За такого розвитку війни захист наших військ потрібно здійснювати шляхом укриття особового складу, озброєння та техніки у польових фортифікаційних спорудах закритого типу, стійкість конструкцій яких повинна бути достатньою, зокрема для протидії ударній хвилі ядерного вибуху. Розрахунок стійкості конструкцій таких споруд від ударної хвилі ядерного вибуху запропоновано виконувати за двома етапами. На першому етапі обчислюються розрахункові навантаження ударної хвилі ядерного вибуху на основні захисні елементи фортифікаційної споруди. В основу обчислень покладено закон подібності під час вибухів, який надає змогу визначити параметри ударної хвилі на різних відстанях від епіцентру ядерного вибуху. На другому етапі визначається фактичне напруження під час динамічних навантажень, яке виникає у результаті впливу ударної хвилі на конструкцію певної фортифікаційної споруди. Основою обчислень на цьому етапі є визначення моменту опору елементів конструкції фортифікаційної споруди, інтенсивності навантаження, згинального моменту для рівномірно розподіленого навантаження на основні елементи конструкції та стискаючого зусилля, що передається через ці елементи. Кожен етап обчислень ілюструється прикладами. Запропонований порядок визначення стійкості конструкцій польових фортифікаційних споруд закритого типу від ударної хвилі ядерного вибуху надає змогу вибрати матеріал потрібних розмірів для цих споруд, який забезпечить стійкість їх функціонування та потрібну живучість особового складу під час ядерного вибуху.