Висвітлено теоретико-методичні положення та практичні рекомендації щодо формування організаційно-економічного механізму ефективного ведення садівництва в аграрних підприємствах регіону. Розкрито теоретичну сутність й особливості організаційно-економічного механізму функціонування садівницьких підприємств, обгрунтовано методичні засади ефективності їх господарювання. Проаналізовано сучасний стан та економічну ефективність виробництва садівницької продукції в аграрних підприємствах Миколаївщини. Зроблено оцінювання виробничо-господарської діяльності садівницьких підприємств регіону. Обгрунтовано основні напрямки удосконалення організаційно-економічного механізму ефективного ведення садівництва шляхом впровадження дієвого механізму державної підтримки галузі й активації внутрішньогосподарських механізмів садівницьких підприємств. Наведено рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності промислового садівництва на основі впровадження інноваційно-інвестиційних технологій вирощування високопродуктивних плодових та ягідних насаджень, бізнес-проектування інтенсивних насаджень, визначено стратегічні напрями розвитку галузі. Обгрунтовано напрями удосконалення організаційно-господарських структур садівницьких підприємств регіону шляхом поглиблення інтеграційних процесів.

Розглянуто суть, призначення та склад інфраструктури товарного ринку, надано характеристику складовим інфраструктурного комплексу товарного ринку. Увагу приділено специфічним особливостям роботи оптових посередників за сучасних умов господарювання. Розкрито функції та призначення виставок, ярмарків та аукціонів. Визначено сутність біржової торгівлі та її роль у ринковій економіці, розглянуто брокерську діяльність на товарній біржі. Висвітлено організаційні основи сільськогосподарських постачальницько-збутових кооперативів. Розглянуто види, сутність і функції лізингу.

Висвітлено теоретико-методичні положення та наведено практичні рекомендації щодо формування організаційно-економічного механізму ефективного ведення садівництва в аграрних підприємствах Миколаївщини. Проаналізовано сучасний стан і економічну ефективність виробництва садівницької продукції, здійснено оцінку виробничо-господарської діяльності садівництв регіону. Визначено основні напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму ефективного ведення садівництва й організаційно-господарських структур садівницьких господарств. Обгрунтовано стратегію підвищення конкурентоспроможності промислового садівництва в регіоні.

Освещены теоретико-методические положения и даны практические рекомендации по формированию организационно-экономического механизма эффективного садоводства в аграрных предприятиях Николаевской области. Проанализированы современное состояние и экономическая эффективность производства садоводческой продукции, осуществлена оценка производственно-хозяйственной деятельнсоти садоводств региона. Определены основные направления усовершенствования организационно-экономического механизма эффективного ведения садоводства и организационно-хозяйственных структур садоводческих хозяйств. Обоснована стратегия повышения конкурентоспособности промышленного садоводства в регионе.

Тривале культивування клітин людини, в тому числі стовбурових, може призвести до істотної трансформації каріотипу та генетичної нестабільності. Мета роботи - порівняти цитогенетичне дослідження каріотипу нової лінії стовбурових клітин людини 4BL на 160-му і 205-му пасажах. При стандартному цитогенетичному дослідженні спостерігали нулісомію або моносомію хромосом 10 - 13, моносомію хромосом 4, 8, 11, 15, 17, 21, X; t(1; 11), t(5; 15), t(12; 15), t(16; 21), шість регулярних маркерних хромосом. Модальний клас каріотипу на 160-му і 205-му пасажах становив 42 - 43 хромосоми. В динаміці пасажування виявили зростання частоти поліплоїдних клітин (з 2,8 до 36 %), зникнення біляга-плоїдних клітин (22,1 % на 160-му пасажі) та зменшення рівня передчасного розділення хроматид (з 5 до 1,5 %). Припускаємо стабілізацію каріотипу клітинної лінії 4BL на 205-му пасажі і вважаємо, що для об'єктивної ідентифікації числа хромосом модального класу, хромосомних аномалій і прогнозування напрямку каріотипічної еволюції клітин людини 4BL in vitro слід провести додаткові молекулярно-цитогенетичні дослідження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.811.6

Рубрики:

Противірусні препарати

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У попередніх цитогенетичних дослідженнях нової клітинної лінії людини 4BL на час досягнення 205-го пасажу охарактеризовано плоїдність хромосомного набору і деякі регулярні структурні перебудови. З метою вивчення природи регулярної моносомії окремих гомологічних пар застосовано методи array CGH і FISH. Структурні перебудови виявлено в усіх хромосомних парах, які відзначились моносомією за даними класичного цитогенетичного аналізу. Найбільшими виявились зміни у хромосомах 2, 4, 10, 13 і 17. Вірогідною причиною моносомії хромосомних пар 4, 10, 13 і 17 є масивна втрата генетичного матеріалу. Моносомія другої пари хромосом зумовлена суттєвою трансформацією одного з гомологів по типу множинних дуплікацій та утворення деривату der(2)t(2;?) (q21;?). Завдяки застосуванню array CGH вдалося конкретизувати ділянки структурних перебудов у хромосомах 2, 4, 10, 13 і 17, що надає змогу провести більш точну ідентифікацію за допомогою багатоколірної FISH. Одержані результати підтверджують гіпотезу щодо скоординованого виникнення делецій і дуплікацій та їх стабілізувального впливу на трансформовані хромосоми.

Дисертація присвячена науково-теоретичному й експериментальному обгрунтуванню стандартизації промислового синтезу активних фармацевтичних інгредієнтів в умовах впровадження у виробництво або трансферу технологій. Вперше систематизовано та опрацьовано оригінальні алгоритми забезпечення якості в процесі промислового виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів з урахуванням сучасних вимог і настанов на етапах впровадження у виробництво та трансферу технологій. Експериментальним підтвердженням коректності запропонованих алгоритмів стало внесення змін до технології промислового виробництва субстанції амізон в умовах трансферу технології на нову виробничу ділянку та масштабування технології синтезу оригінальної протисудомної субстанції - дибамк для впровадження у промислове виробництво. При цьому широко застосовані принципи концепції Quality by desighn, ''зеленої хімії'', ризик менеджменту та загальні підходи до промислового виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів.

Уперше детально охарактеризовано каріотип нової стовбурової клітинної лінії 4BL на стадіях становлення і стабілізації in vitro; проведено порівняння її із стовбуровими та раковими клітинними лініями і встановлено закономірності (втрата статевої хромосоми і невипадковий характер хромосомних аберацій), що спостерігаються і в умовах організму. Відмінною рисою лінії 4BL є унікальний комплекс структурних перебудов хромосом: t(1;11)(q12;p15), der(2)(p11~12), t(5; 15)(q10;p10), t(12; 15)(p10;q10), t(16;21)(q13;p11), незважаючи на які спостерігається збереження білядиплоїдного модального класу в 42 - 43 хромосоми протягом більше десяти років у культурі. На пізніх пасажах спостерігали поліплоїдизацію частини клітинної популяції, що притаманно лініям клітин гризунів та деяким лініям ракових клітин людини. Показано, що додаткове внесення в клітинну культуру стрес-чинника (висока йонна сила середовища) змінює стабілізуючий добір на рушійний і спричиняє нову хвилю зростання геномної нестабільності, яка позитивно корелює з експресією репаративного ензиму MGMT. Методом array CGH уперше проаналізовано масиви генів, які входять до складу дуплікацій/делецій і зроблено припущення щодо їх можливої селективної переваги. Уперше охарактеризовано морфологічні, ростові та імунофенотипові особливості клітин досліджуваної лінії, які, ймовірно, належать до мультипотентних стовбурових негемопоетичних клітин. Іморталізацію клітинної лінії 4BL підтверджено експресією гена теломерази.