Встановлено взаємозв'язок між типами гемодинаміки та показниками стану вегетативної нервової системи у здорових людей у стані спокою та за умов виконання дозованих навантажень. За допомогою кореляційного аналізу досліджено взаємозв'язок статистичних і спектральних характеристик серцевого ритму з показниками центральної гемодинаміки у представників різних гемодинамічних типів. Проведено дослідження реакцій автономної нервової системи на активну ортостатичну пробу й арифметичний тест залежно від вихідного типу кровобігу. Показано, що особливості гемодинамічних реакцій у представників гемодинамічних типів визначаються не тільки співвідношенням симпатичного та парасиматичного відділів автономної нервової системи у стані спокою, а головним чином - реактивністю цих відділів й активністю центрального контура регуляції серцевого ритму. Одержано дані, які поглиблюють уявлення про фізіологічні механізми адаптаційних реакцій системи кровообігу до різних типів навантажень з урахуванням стану та реактивності вегетативної нервової системи. Визначено нормативні показники варіабельності серцевого ритму у стані спокою та за умов виконання тестових дозованих навантажень у представників різних типів гемодинаміки, які можуть бути використані в клінічних і фізіологічних дослідженнях. Удосконалено класифікацію за типами кровообігу, яка може бути використана для уточненої діагностики передпатологічних станів у пацієнтів кардіологічного профілю, для відбору у спортивній і екстремальній медицині. Дані про особливості змін вегетативної нервової системи під впливом навантажень у представників різних типів кровообігу з урахуванням її вихідного стану

Мета дослідження - з'ясувати чи здатні портативні компіютерні прилади біологічного зворотного зв'язку в рекомендованих режимах використання суттєво вплинути на варіабельність серцевого ритму (ВСР) і наскільки тривалий цей ефект. У дослідженні брали участь 30 осіб чоловічої статі віком від 18 до 20 років, які випадковим чином були розподілені на три рівні групи по 10 осіб у кожній. Особи першої групи займалися дихальними вправами з використанням портативного пристрою біологічного зворотного зв'язку StressEraser, другої - пристрою EmWave2, а третьої - апаратно-програмного комплексу MyCalmBeat. Кожний сеанс тривав від 10 до 15 хв. Всього проведено 10 сеансів щоденно в ранкові години. ВСР реєстрували за допомогою дистанційного монітора серцевого ритму Polar RS800CX та програмного забезпечення Polar ProTrainer5. Для розрахунків показників використовували 5-хвилинні стаціонарні ділянки кривої грудного відведення електрокардіограми. Встановлено, що глибоке дихання в режимі біологічного зворотного зв'язку протягом 15 хв суттєво впливає на показники ВСР. Зокрема, зростала загальна ВСР як за результатами статистичного, так і спектрального аналізу ритмокардіограми. У всіх трьох групах найбільших зсувів зазнав низькочастотний діапазон спектральної кривої Low Frequency (LF), який згідно з загальноприйнятою трактовкою відображає активність симпатичної ланки автономної нервової системи (АНС) та судинно-рухового центру. При аналізі відсоткової спектральної структури серцевого ритму до та після сеансу діафрагмального дихання встановлено, що у всіх трьох групах вірогідно зменшувалася питома вага хвиль наднизької частоти Very Low Frequency (VLF) % на 11,8 +- 2,2; 6,6 +- 2,8 та 6,8 +- 2,4 % відповідно. Це означає, що відбувся перерозподіл активності між різними регуляторними компонентами серцевого ритму на користь периферичної ланки АНС. Такі зміни ВСР зберігалися як мінімум протягом одного місяця після завершення експерименту. Найбільший вплив на показники ВСР спостерігався в групі осіб, яка використовувала прилад StressЕraser.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р354.111

Рубрики:

Лікувальна гімнастика

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ