Здійснено комплексне аналітичне дослідження танцювальної символіки українського народного танцю в історичному контексті. Запропоновано теоретичне узагальнення стосовно проблематики пластичного символу. Проаналізовано найбільш традиційні побудови та хореографічну лексику українського народного танцю. Наведено інтерпретацію орнаментальних мотивів ужиткового мистецтва як графічного "запису" символічних структур танцю, здійснено класифікацію танцювальної символіки за образно-семантичними ознаками. Пластична мова української народної танцювальної культури є синтезом певних елементів, а саме: руху, малюнку, художнього образу, що відіграють роль символічної форми вираження смисложиттєвих домінант людського буття.