Теоретично обгрунтовано зміст професійної компетентності викладача вищих технічних навчальних закладів (ВТНЗ) за умов дистанційного навчання (ДН), скадовими якої є педагогічна, фундаментальна інженерна й інформаційна компетентність, а також сформованість якості особистості викладача (педагогічної спрямованості та педагогічних здібностей, професійно значущих особистісних якостей). Обгрунтовано, що ефективність підготовки викладачів ВТНЗ забезпечується педагогічними умовами, які передбачають диференціацію підготовки залежно від характеру сформованості мотивації викладачів щодо організації дистанційного навчання, ставлення до оволодіння педагогічними знаннями й уміннями як складниками педагогічної компетенції викладача ВТНЗ, а також від адекватних варіативних моделей, що відрізняються за змістом, методами, формами та засобами підготовки. Перевірено моделі диференційованої підготовки викладачів до організації ДН, які містять модулі дистанційного курсу, що передбачали зміст, методи, форми, засоби підготовки, адаптовані до особливостей викладачів. Здійснено цілісний процес підготовки викладачів ВТНЗ до організації ДН. На підставі результатів варіативної експериментальної роботи доведено ефективність реалізованих педагогічних умов даної підготовки.

Проаналізовано наукову літературу з питань професійно-педагогічної компетентності та теоретично обгрунтовано зміст гендерної компетенції викладача вищих технічних навчальних закладів. Розкрито необхідність реалізації в освітній практиці гендерного підходу, орієнтованого на затвердження практики рівності студентів незалежно від їхньої статевої належності, а також доведено, що розв’язання педагогічних завдань на гендерних засадах забезпечуються гендерною компетентністю викладача ВТНЗ як складовою його педагогічної компетентності.

Проанализирована научная литература по вопросам профессионально-педагогической компетенции и теоретически обосновано содержание гендерной компетенции преподавателя высшего технического учебного заведения. Раскрыта необходимость реализации в образовательной практике гендерного подхода, ориентированного на утверждение практики равноправия студентов независимо от их половой принадлежности, а также доказано, что разрешение педагогических задач на гендерных началах обеспечиваются гендерной компетентностью преподавателя ВТУЗ как составляющей его педагогической компетентности.

Досліджено особливості підходів щодо підвищення usability користувацького інтерфейсу (КІ). Описано фактори, що відображають необхідність проведення оцінювання usability КІ. Наведено характеристики вимірюваних показників usability: ефективність, продуктивність, суб'єктивна задоволеність. Описано кількісні й якісні методи оцінювання usability КІ. Виявлено особливості підходів щодо підвищення usability та методів тестування usability КІ, які можуть використати розробники та тестувальники програмного забезпечення для підвищення його конкурентоспроможності.