Визначено енергоскладові експлуатаційних витрат для автомобільного, залізничного, трубопровідного та конвейєрного видів транспорту, на основі яких побудовано економіко-математичні моделі з мінімумів енергоскладової для означених видів промислового транспорту. Розроблено критерії подібності та масштаби моделювання для транспортних систем, узагальнюючих показників і окремих витрат, динамічну модель управління виробництвом з критерієм максимуму прибутку, на основі якої визначено області прибутковості таі збитковості, методику енергоекономічного аналізу транспортних систем, автоматизовану систему аналізу та вибору виду промислового транспорту, що включає до свого складу експертну систему.

Досліджено проблеми взаємодії транспорту на хімічному підприємстві. Для вирішення цієї проблеми проведено аналіз вантажопотоків хімічного підприємства за родом вантажів, факторів, що впливають на них, та визначено типи моделей для удосконалення взаємодії видів транспорту в транспортно-виробничому комплексі хімічного підприємства.

Запропоновано удосконалення організації, управління й оптимізації експлуатаційної роботи промислового залізничного транспорту хімічних підприємств за обмежених транспортних ресурсах по рухомому складу за допомогою імітаційного моделювання.

Наведено результати розроблення та використання інформаційного забезпечення роботи автотранспортного підприємства з метою вдосконалення його управління. Розглянуто використання "хмарних" інформаційних сервісів, які спеціалізовані на обліку та супроводі вантажів, обліку та використанні короткотермінових кредитів, витрат палива, витрат на платних шляхах, бухгалтерському обліку автоперевізника. Створення додаткового інформаційного ресурсу взаємодії "хмарних" сервісів зробило можливими аналіз та прийняття рішень за результатами цього аналізу за умов змінної інформації за реальних умов ведення бізнесу автоперевезень конкретного підприємства. Це створило умови для прискореного опрацювання інформації, пов'язаної з використанням "хмарних" сервісів певного функціонального спрямування.

Розглянуто сучасні технології, орієнтовані на створення матеріальних та інформаційних продуктів у різних сферах виробництва, освіти та науки. Досліджено формування перспективних науково-технічних та технологічних розробок, інноваційних проектів за наступними напрямами: будівництво та архітектура, комп'ютерні науки, інженерія та кібербезпека, транспорт та логістика, матеріалознавство, фізика, електрична інженерія, машинобудування, хімічні технології, інженерія, екологія та екологічна безпека, вища освіта. Викладено актуальні питання у галузі будівництва та містобудування, а саме: сучасні ВIM-технології, перспективні напрямки благоустрою територій та фактори, що впливають на вартість житла, новітні енергоефективні матеріали та технології. Висвітлено аспекти професійного конкурсу в умовах навчального процесу, особливості безперервної професійної педагогічної освіти, використання транспортного імітаційного моделювання в навчальному процесі, математичні та статистичні методи для вирішення практичних задач в різних сферах сучасного цифрового світу, алгоритми машинного навчання та штучного інтелекту, методи аналізу даних та їх організація. Проаналізовано проблеми розвитку транспорту та логістики. Визначено актуальні питання у галузі залізничного транспорту та автомобілебудування, а також логістичних перевезень як на автомобільному транспорті, так і на залізничному, а саме: підвищення безпеки конструкції котла вагон-цистерни, методологія встановлення норм часу для обробки вантажів в логістичному ланцюзі "від дверей до дверей", інноваційні концепти кузовів напіввагона, застосування водню в теплових двигунах локомотивів, дослідження зносу вуглець-вуглецевих композитних фрикційних матеріалів. Викладено проблеми, що виникають при електроспоживанні, в стохастичних процесах оптико-електронних систем, реалізації структурованих світлових полів та голографічних пристроїв, удосконалення виробництв з урахуванням екологічних потреб регіонів і перспективні технології отримання хімічних речовин, екологічні проблеми стану поверхневих вод країни.

Досліджено еволюцію методологічних засад, математизації, автоматизації внутрішньопортового оперативного управління; механізми, принципи, характер і наслідки впливу цифровізації на розвиток морських портів. Здійснено прогноз розвитку цих процесів. Охарактеризовано інтелектуальні методи управління та імітаційну модель керування процесами обробки автотранспорту на морському зерновому терміналі. Подано інформацію про стейкхолдери концесійного проєкту в порту, області його цілей та модель управління цільовими показниками. Розкрито вплив управління надійністю парка перевантажувального обладнання на якість послуг портового оператора. Досліджено спроможність портів щодо надійності сервісу при створенні потужностей у складі їх інфраструктури та суперструктури. Розкрито параметри та принципи побудови керованої технології при узгодженні взаємодіючих підсистем: технічної, технологічної та управлінської. Розглянуто форми металопродукції при пакетизації, особливості їх врахування при забезпеченні раціонального завантаження транспортних засобів та інтенсивності їхньої обробки. Висвітлено питання максимального територіального зближення портів і промислового виробництва. Вивчено досвід функціонування індустріальних парків. Розкрито концепції побудови проєктно-оріентованої системи управління. Охарактеризовано механізм регулювання митної брокерської діяльності, структуру митних органів, порядок оформлення та сплати митних платежів, особливості функціонування інспекційних компаній на ринку зерна.

Досліджено еволюцію методологічних засад, математизації, автоматизації внутрішньопортового оперативного управління; механізми, принцип, характер і наслідки впливу цифровізації на розвиток морських портів і прогноз розвитку цих процесів; інтелектуальні методи управління та імітаційну модель керування процесами обробки автотранспорту на морському зерновому терміналі. Встановлено стейкхолдери, області цілей концесійного проєкту в порту та модель управління цільовими показниками; вплив управління надійністю парку перевантажувального обладнання на якість послуг портового оператора; спроможність портів із надійності сервісу під час створення потужностей у складі їх інфраструктури і суперструктури; параметри та принципи побудови керованої технології при узгодженні взаємодіючих підсистем тощо. Розглянуто особливості врахування форми металопродукції при пакетизації; максимального територіального зближення портів і промислового виробництва, досвіду індустріальних парків; застосування та концепції побудови проєктно-орієнтованої системи управління; концепції формування логістичних систем проєктів у загальному варіанті; удосконалення механізму регулювання митної брокерської діяльності; структури митних органів, порядок оформлення та сплати митних платежів; функціонування інспекційних компаній на ринку зерна.