Розглянуто теоретико-практичні проблеми конфліктів, їх сутність, історію становлення та сучасний стан. Висвітлено типологію, динаміку та механізми виникнення конфліктів. Запропоновано класифікацію політичних конфліктів, визначено причини їх виникнення та наведено методи їх розв'язання та залагодження. Розкрито зміст понять і термінів з даного питання.

Рассмотрены теоретико-практические проблемы конфликтов, их сущность, история становления и современное состояние. Освещены типология, динамика и механизм возникновения конфликтов. Предложена классификация политических конфликтов, определены причины их возникновения и приведены методы их решения и улаживания. Раскрыто содержание понятий и терминов по данному вопросу.

Розглянуто проблему формування в Україні середнього класу. В країнах Західної Європи та США цей клас є однією з найважливіших соціальних груп, що гарантують демократичний розвиток суспільства.

Зазначено, що політична стабільність є важливою характеристикою політичної системи. Особливу роль політична стабільність відіграє в період трансформації посткомуністичних країн, а також є важливою частиною у демократизації українського суспільства.

Проаналізовано трансформаційні процеси у країнах Центрально-Східної Європи, зокрема, Польщі, Чехії, Угорщини та України. Визначено стабільність як вирішальну складову процесу пострадянського державотворення, від наявності якої залежать перспективи демократичної модернізації. Розглянуто питання методологічного визначення головних засобів досягнення політичної стабільності в Україні, зокрема, консенсусу та компромісу. Запропоновано "консенсусну модель" урегулювання конфліктів та досягнення політичної стабільності в українському соціумі на підставі реалізації програмних положень політичних партій за економічними, правовими, соціальними та культурними пріоритетами.

Збірник укладено за матеріалами конференції (29 вересня - 1 жовтня 2011 р., Львів), у якій брали участь науковці з Австрії, США, Бельгії, Німеччини, Польщі, Росії та України. Проаналізовано епістеміологію Людвіга фон Мізеса та її філософські корені, наголошено на актуальності його критики соціалізму та бюрократії. Розглянуто еволюцію, трансформацію та смоорганізацію бюрократії перехідних суспільств. Розкрито аспекти регіонального інноваційного розвитку, акцентовано на формуванні організаційної культури місцевих державних адміністрацій. Висвітлено методи державного регулювання ринку нафтопродуктів України. Увагу приділено питанням планування відтворення людського капіталу регіону на основі ідей Людвіга фон Мізеса щодо оцінювання людської діяльності. Викладено соціально-економічні та культурно-політичні передумови формування громадянського суспільства у Східній Галичині у другій половині XIX - на початку XX ст. Розглянуто ідеологію лібералізму в контексті популізму та сучасної демократії.

Розглянуто проблему популістських гасел у період розквіту нацизму в Німеччині. Увагу зосереджено на ілюстрації негативного досвіду популізму в німецькому суспільстві та його впливі на всі сфери життя. Певну роль відведено впливу ідеології та релігії.

Розглянуто проблеми, пов'язані із сутністю консенсусу та компромісу (КК), що займають вагоме місце в процесі реалізації політичних рішень. Особливо ці принципи є важливими для українського суспільства після "Помаранчевої революції", коли КК набрали характеру "політичного жесту" та стали необхідними для політичної системи. Спираючись на аналіз найпоширеніших визначень КК, сформульовано авторське розуміння складних теоретико-методологічних проблем.

Проаналізовано проблематику "груп-тиску" в сучасному українському суспільстві, їх вплив на прийняття політичних і соціально-економічних рішень.

Досліджено актуальність раціоналістичних ідей лібералізму Л. фон Мізеса для дискурсу українського державотворення. Розглянуто об'єктивність в економіці. Проаналізовано особливості соціальної політики за умов колективізму та індивідуалізму. Приділено увагу розвитку вітчизняного сільського господарства у контексті праксеологічного підходу Л. фон Мізеса. Охарактеризовано формування сервісної культури органів публічної влади. Здійснено історико-політичний аналіз популізму в політиці. З'ясовано роль політичних партій у розвитку суспільства на матеріалах Західної України першої половини ХХ ст.

Акцентовано увагу на проблематиці популізму в країнах Західної Європи (період 1990-х рр. - початок XXI ст.). Доведено, що популісти у боротьбі за владу використовують усі демократичні інститути, вважаючи, що лише воля громадян додає легітимності політичній системі. Іншою специфічною ознакою сучасного західноєвропейського популізму є поява сил, які обстоюють принципи вільного ринку, обмеження державного регулювання економіки та податкового тиску, у цьому випадку переважно у поєднанні з закликами до протекціоністської політики.

Проаналізовано проблематику політичної еліти у контексті трансформаційних процесів українського суспільства, зокрема розглянуто особливості формування сучасної політичної української еліти.

Подано інформацію про популізм як ідеологію, рух і політичну технологію. Розглянуто особливості популізму в Україні в умовах сучасного політичного процесу, висвітлено історичний досвід зарубіжних країн. Проаналізовано феномен фашизму як варіант популізму на прикладі історії фашистських рухів в Італії, Іспанії та Румунії. Особливу увагу приділено аналізу трансформації популізму в посткомуністичних суспільствах.