Ключ. слова: реноспецифічна ферментурія, нефротичний синдром, діти, HBV/HCV-інфекція
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.540.111-3 + Р733.514.16-3

Рубрики:

Пієліт у дітей

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна) у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено діагностику, лікування та метафілактику найпоширеніших видів кристалурій у дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.54

Рубрики:

Хвороби нирок і ниркових мисок у дітей

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано динаміку клініко-лабораторних даних під час лікування пієлонефриту у дітей різних вікових груп за двома схемами. Розглянуто безпосередні та віддалені результати терапії з використанням різних методик, а також клініко-лабораторні показники залежно від ступеня активності пієлонефриту. Наведено частоту трансформації гострого пієлонефриту в хронічну форму та рецидивів хронічного пієлонефриту у разі різних програм лікування.

Представлен анализ клинико-лабораторных показателей при пиелонефрите у детей различных возрастных групп. Проанализированы особенности манифестации и клинические проявления в зависимости от степени активности пиелонефрита у детей разного возраста.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.540.112-3

Рубрики:

Пієлонефрит у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.540.112

Рубрики:

Пієлонефрит у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.16-4

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оцінено ефективність протирецидивної терапії з застосуванням препарату "Фурамаг" у дітей з хронічною інфекцією сечової системи (ІСС). У дослідженні взяли участь 52 дитини віком 1 - 17 років з хронічною ІСС - 45 хворих з пієлонефритом (ПН), 7 пацієнтів - з циститом. Усі діти мали рецидивуючий перебіг ІСС та на початок обстеження знаходились у періоді загострення. Всіх хворих обстежено перед лікуванням та в стадії клініко-лабораторної ремісії. Тривалість спостереження становила 8 місяців. Діти з ПН одержали курс антибактеріального лікування з застосуванням препаратів цефалоспоринового ряду протягом 10 - 14 днів з переходом на Фурамаг у дозі 5 мг/кг/добу, який одержували 14 діб. Наступне протирецидивне лікування було продовжене препаратом "Фурамаг" (1,5 мг/кг/добу, одноразово на ніч). Залежно від тривалості протирецидивної терапії пацієнтів було розподілено на групи: перша група отримувала препарат один місяць; друга група - шість місяців. Встановлено високу ефективність тривалого застосування препарату "Фурамаг" у дітей з рецидивуючим перебігом хронічної ІСС, особливо за вторинних обструктивних ПН; виявлено достатню чутливість мікроорганізмів до препарату у всіх хворих та відсутність імунодепресивної дії на стан місцевого імунітету за показниками SLPI у дітей з хронічною ІСС; визначено задовільну переносність препарату "Фурамаг" у дітей різного віку.

Вивчено вплив препарату "Канефрон Н" на оксидантний та імунологічний статус дітей, хворих на пієлонефрит (ПН). Обстежено 90 дітей віком від 1-го до 17-ти років з різними формами ПН. Вивчено показники пероксидації ліпідів, антиоксидантної ферментемії та ферментурії. Всіх пацієнтів було розподілено на 5 клінічних груп: 1 група - хворі в активній стадії ПН, які одержували протягом 14-ти днів антибактеріальну терапію, 3 місяці Канефрон; 2 група - 4 тижні антибактеріальної терапії та уросептики за ступінчастою схемою, 1 місяць Канефрон; 3 група - 4 тижні антибактеріальної терапії та уросептиків за ступінчастою схемою, без Канефрону; 4 група - хворі в стадії ремісії одержували Канефрон по 1 місяцю двічі на рік; 5 група - хворі в стадії ремісії, які не одержували Канефрон. Зазначено, що довгосторокове застосування препарату "Канефрон Н" (протягом 3-х місяців) зумовлює найбільшу нормалізацію показників антиоксидантного статусу та покращання рівнів цитокінів сироватки крові. На підставі результатів спостереження хворих протягом 12 місяців доведено зменшення рецидивів хронічного та випадків хронізації гострого ПН. Висновки: Канефрон Н є ефективним і безпечним препаратом, що рекомендований для відновлення імунологічного й антиоксидантного статусу після антибактеріальної терапії ПН в активній стадії та в стадії ремісії з метою профілактики рецидивів захворювання у всіх хворих на ПН.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.540.112-3

Рубрики:

Пієлонефрит у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити вплив препаратів нуклеїнат натрію та імупрет на показники імунітету у дітей з рецидивним хронічним пієлонефритом (ПН). Обстежено 25 дітей віком 1 - 13 років з часто рецидивуючим хронічним ПН. У стадії повної клініко-лабораторної ремісії визначались рівні прозапального цитокіну ІЛ-17 і протизапального ІЛ-4 в крові та сечі. У 15-ти дітей (основна група) вивчали показники клітинного та гуморального імунітету і призначали імунокорегуючі препарати. Нуклеїнат натрію одержували 8 дітей (віком 5 - 13 років) протягом 20-ти днів, а імупрет в краплях - 7 дітей (від 10 міс до 3-х років) протягом 6-ти тиж. Групу порівняння склали 10 дітей, які після завершення антибактеріальної терапії не одержували імуномодулювальної терапії. У дітей з хронічнім рецидивним ПН спостерігалися зміни клітинного та гуморального імунітету, зумовлені зниженням компенсаторних можливостей імунної системи внаслідок частих рецидивів ПН протягом 3 - 5 років. Імунокорегувальна терапія препаратами імупрет і нуклеїнат натрію призвела до зниження рівнів прозапального ІЛ-17 і зростання рівнів протизапального ІЛ-4. Нормалізація лейкограми периферичної крові, більш високі рівні ІЛ-4 у хворих після імунокорекції свідчать про значну активацію T-лімфоцитів-хелперів другого типу і стимуляцію гуморальної ланки імунітету, що слід вважати позитивним прогностичним ефектом повної елімінації збудника з організму та запобігання рецидивів ПН. Висновки: доповнення лікування ПН імунокорегувальною терапією призводить до покращання адаптивних властивостей імунітету хворих та є профілактикою рецидивів захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.540.112-3

Рубрики:

Пієлонефрит у дітей

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначити клінічні особливості перебігу хронічних гастродуоденітів у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Обстежено 48 пацієнтів віком 11 - 18 років із хронічними гастродуоденітами на фоні дисплазії сполучної тканини. Хронічний гастродуоденіт верифіковано на підставі вивчення анамнезу, клінічного обстеження, даних фіброезофагогастродуоденоскопії. Недиференційована дисплазія сполучної тканини верифікована згідно з критеріями Мілковської - Дімітрової Т. у модифікації Абакумової Л. Н. Хронічний гастродуоденіт у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини має ранній дебют зі щорічними сезонними загостреннями, характеризується помірним абдомінальним больовим симптомом при виражених проявах неспецифічної інтоксикації, диспепсичних симптомах і симптомах вегетативної дисфункції; 90,9 % таких дітей мають недостатність клапанно-сфінктерного апарату шлунка, вісцероптоз. Висновки: залучення системи травлення в патологічний процес при недиференційованій дисплазії сполучної тканини виникає частіше, ніж про являється клінічно, що визначається мезенхімальною неспроможністю гладком'язових волокон, слабкістю периферичної іннервації, при яких знижується поріг больової чутливості та ускладнюється своєчасна діагностика запального процесу. Отримані дані доводять необхідність ретельного обстеження хворих із недиференційованою дисплазією сполучної тканини за наявності мінімальної клінічної симптоматики уражень верхніх відділів шлунково-кишкового тракту для своєчасної діагностики і проведення адекватної терапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.540.112

Рубрики:

Пієлонефрит у дітей

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У хворих на гострий та загострення хронічного пієлонефриту виявлено особливості цитокінів як складових його імуногенезу. Поєднання антибактеріальної терапії з нуклеїнатом і галавітом сприяє позитивним змінам цитокінпродукуючої здатності імунокомпетентних клітин і зниженню рівня прозапальних цитокінів у крові та сечі, а також SLPI - в сечі. У дітей з пієлонефритом і дорослих з діагностичним підвищенням титру антитіл (IgG) до вірусу простого герпесу і цитомегаловірусам спостерігали позитивний ефект, відповідно, канефрону Н і протефлазіду. Клініко-імунологічний ефект імуномодуляторів свідчить про доцільність їх використання у комплексній терапії пієлонефриту з метою модуляції цитокінової ланки імунітету для підвищення ефективності лікування гострого та запобігання погіршенню функції нирок за хронічного пієлонефриту.

Сформульовано диференційно-діагностичні ознаки пієлонефриту та циститу у 404-х дітей на підставі вивчення клінічних проявів, лабораторних показників крові та сечі, активності лізосомальних ферментів, стану системи антиоксидантного захисту, кількісного й якісного дослідження бактеріального спектру сечі. Вивчено патогенні властивості кишкової палички як чинника хронізації пієлонефриту у дітей. Проаналізовано імунний стан хворих на пієлонефрит і виявлено складові, що сприяють хронізації та рецидивуванню захворювання. Доведено доцільність визначення рівнів активності лізосомальних ферментів сечі, β2-мікроглобуліну сироватки крові та сечі, рівнів альбумінурії як предикторів прогресування пієлонефриту. Розроблено схему диференційної топічної діагностики інфекцій сечової системи у дітей. Показано доцільність та обгрунтовано диференційовані показники до застосування канефрону Н, фурамагу, сибутину, нуклеїнату натрію й імупрету та лацидофілу на етапах лікування пієлонефриту у дітей.

Проведено визначення показників неспецифічного імунітету (людський beta-дефензин 2 (HBD-2), лізоцим) у локальних секретах (слина, копрофільтрат) 127 дітей віком 11 - 17 років із фенотиповими проявами дисплазії сполучної тканини (ДСТ) з урахуванням забезпеченості вітаміном D. Найбільш низькі концентрації HBD-2 встановлено в дітей із ДСТ за дефіциту вітаміну D (ДВD), що свідчить про вітамін-D-залежну регуляцію продукції антимікробних пептидів в епітеліоцитах слизової оболонки кишечника. Констатовано недостатність неспецифічної гуморальної імунної відповіді (зниження лізоциму в слині та копрофільтратах) у разі ДВD у дітей із ДСТ та пряму залежність між концентраціями 25OHD та лізоциму (r = 0,65), що опосередковано свідчить про вроджену недостатність синтезу або більш інтенсивне виснаження захисних функцій слизових у разі порушення синтезу колагену в базальних мембранах дітей з ДСТ та підтверджує залежність концентрації лізоциму від забезпеченості вітаміном D.

Особенности течения хронических гастродуоденитов (ХГД), ассоциированных с дисплазией соединительной ткани (ДСТ), необходимо учитывать при прогнозировании течения болезни и определении тактики терапии. Важное значение имеет оценка гистохимических и иммуногистохимических изменений СО желудка и двенадцатиперстной кишки (ДПК), а именно: экспрессия коллагена IV типа, что позволит провести более точную диагностику ХГД, определить прогноз и скорректировать терапию. Цель работы - определить гистохимические и иммуногистохимические особенности СО желудка и ДПК при ХГД у детей с ДСТ. У 63 детей с ХГД проведены гистологические, гистохимические и иммуногистохимические исследования биоптатов желудка и ДПК. Оценены уровень экспрессии Collagen Typ IV (Ab-3), (Thermo Scientific) непрямым стрептавидин-пероксидазным методом и содержание гликозаминогликанов (ГАГ) с помощью PAS-реакции. У большего количества пациентов без признаков ДСТ наблюдалась отчетливая PAS-положительная окраска в эпителии, OR = 7,0 (CI 1,14 - 42,971), а дети, у которых ХГД протекает на фоне ДСТ, в 87,5 % демонстрируют ее снижение или отсутствие. Наибольшая частота детей с PAS-отрицательной реакцией установлена в группах с выраженными проявлениями ДСТ. У детей с сочетанной патологией интенсивность экспрессии коллагена IV типа в БМ поверхностного эпителия и эпителия желез превышает показатель у детей без признаков дисплазии в 1,72 раза (р = 0,003), а по распространенности - в 1,6 раза (р = 0,009). Выводы: наибольшее количество детей с PAS-отрицательной реакцией установлено в группах с выраженными проявлениями ДСТ, что определяет нарушение слизеобразования, снижение муцинови изменения физико-химических свойств слизи с формированием слизистой дистрофии, в условиях снижения регенерации эпителия приводит к ее атрофии. При ХГД у детей с ДСТ экспрессия коллагена IV типа в БМ поверхностного эпителия и эпителия желез превышает показатель у детей без признаков дисплазии в 1,72 раза, а по распространенности - в 1,6 раза, что определяет нарушение строения эпителиальных, сосудистых БМ и является одной из главных причин прогрессирования фиброза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.201.16 + Р251.262

Рубрики:

Гістологічні зміни сполучної тканини

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ