З метою зниження частоти атрофічних і неспецифічних запальних урогенітальних розладів, відновлення функціонального стану місцевих гормонозалежних структур нижніх відділів сечостатевої системи у жінок у постменопаузі запропоновано проведення корекції виявлених порушень розробленими схемами патогенетичної терапії. Встановлено, що мікробіоценоз піхви у жінок у постменопаузі корелює з її тривалістю. Розроблено та апробовано комплексний метод корекції урогенітальних розладів застосуванням місцевої замісної гормональної терапії у поєднанні з пробіотиком "Симбітер-2". Виявлено, що використання нового методу сприяє ліквідації атрофічно-запальних урогенітальних розладів і нормалізації мікробіоценозу піхви у 93,4 % випадків у порівнянні з 82,5 % за традиційного лікування лише замісною гормонотерапією, знижує ризик висхідної сечової інфекції та поліпшує якість життя жінок у постменопаузі.

Розглянуто питання порівняльної лексикології сучасних німецької та української мов. Викладено основні теоретичні положення нормативної лексикології німецької мови. Зроблено порівняння лексичних систем даних мов. Розкрито значення слова та явища полісемії, омонімії, паронімії. Розглянуто асиметрію обсягів значення та функціональні відмінності німецьких і українських слів, які вважаються еквівалентами. Висвітлено проблему запозичень і їх асиміляції. Проаналізовано зміни значення слів у двох мовах: метафоричне та метонімічне, перенесення назв, розширення та звуження семантичного значення слів і евфемізми двох мов. Охарактеризовано основні функціональні стилі в німецькій і українській мовах.

Обстежено 351 вагітну. У випадку плацентарної дисфункції частота поліморфізму eNOSS 4a/a, MTHFR C677T і T677T, GST m1 0/0 склала 58,3; 75,0; 79,2 % із шансами розвитку ускладнень 21,2; 21,2; 10,6 відповідно. Дефіцит йоду мають 26,2 % вагітних, низький і надмірний вміст відповідно - 51,0 і 22,8 %. Вміст фолієвої кислоти та ціанокобаламіну був зниженим у 2,8; 2,3 разу, гомоцистеїну - підвищеним у 5,1 разу по відношенню до показників норми. Визначення індивідуальних особливостей організму жінки є компонентом предуктивної медицини.

Частота і тяжкість вроджених вад розвитку (ВВР) не мають тенденції до зниження в сучасному суспільстві і мають прямий зв'язок з якістю показників екосистеми, здоров'я людини. ВВР відносять за етіологічними чинниками до патології мультифакторної природи. Серед багаточисельних причинних чинників ВВР є дефіцит фолатів, що негативно позначається на процесі метилування ДНК. Мета дослідження - підвищити ефективність комплексної індивідуалізованої профілактики вроджених вад розвитку у жінок з поліморфними алелями генів ферментів фолатного цикла, II фази системи детоксикації шляхом застосування діагностичних, профілактичних, терапевтичних заходів. Обстежено 120 жінок репродуктивного віку, що постійно мешкають у м. Одеса та Одеській області. Визначено алелі генів ферментів фолатного циклу метилентетрагідрофолатредуктази (MTHFR), 5-метилтетрагідрофолат-гомоцистеїнметилтрансферазредуктази (MTRR), II фази системи детоксикації глютатіон-S-трансфераза М1 (GSTM1), вмісту фолієвої кислоти, ціанокобаламіну у крові. Визначення поліморфних алелей генів ферментів фолатного циклу (MTHFR, MTRR), II фази системи детоксикації GSTM1, вмісту фолієвої кислоти, ціанокобаламіну нижче референтних величин свідчить про наявність спадкового порушення активності ферментів фолатного циклу, що призводить до розвитку гіпергомоцистеїнемії, зниження рівня фолатів та є високим ризиком виникнення ВВР і вимагає застосування фолатів до та під час перебігу вагітності. Поліморфізм генів, які контролюють синтез GSTM1, може змінювати активність функцій ферментів детоксикації. Експресія генів ферментів GSTM1 починається в ембріональному періоді. Глутатіонзалежна детоксикація відіграє ключову роль у знезараженні пероксидів ДНК. Помилки метаболізму, функцій відповідних ферментів реалізуються хромосомними порушеннями та ризиком виникнення ВВР, що вимагає застосування антиоксидантної терапії до та під час вагітності. Висновки: встановлено, що висока (близько 55 %) частота поліморфних алелей генів ферментів фолатного циклу MTHFR (гомозиготні - 10,0 %, гетерозиготні - 16,7 %), 5-MTRR (гомозиготні - 12,5 %, гетерозиготні - 15,5 %), II фази системи детоксикації OSTM1 (гомозиготні - 13,3 %, гетерозиготні - 15,8 %), вмісту нижче референтних величин фолієвої кислоти у 26,7 %, ціанокобатаміну - у 36,6 % може сприяти виникненню ВВР, що пояснює доцільність своєчасного застосування профілактичних заходів шляхом застосування фолатів, антиоксидантів.

Здійснено комплексне дослідження ретрадиціоналізму як фактора трансформації держав. Проаналізовано процеси демократизації як провідного напряму розвитку держав, що знаходяться на етапі трансформації. Обгрунтовано доцільність впровадження конструктивного ретрадиціоналізму, за допомогою якого успішно здійснено процес трансформації Балтійських пострадянських країн і ФРН. Виявлено основні напрями та перспективи розвитку держав пострадянського простору й України зокрема за умов їх подальшої трансформації та водночас відповідності як світовим глобалізаційним тенденціям, так і традиційним цінностям. З'ясовано особливості трансформаційних процесів у державах пострадянського простору крізь призму авторської концепції "залученості в процес ретрадиціоналізації". Визначено динаміку тенденцій ретрадиціоналізації в ендомоделях трансформації держав шляхом побудови економетричної моделі, та розроблено прогноз на п'ять років для України, Білорусі, Росії, Казахстану, Литви, Латвії та Естонії.