Розглянуто задачу оптимальної стабілізації зосередженим керуванням для задачі Самарського - Іонкіна в спеціальних нормах. Для розділеного керування знайдено наближений розв'язок.

Розглянуто задачі оптимального керування для сингулярно збуреного по просторовій координаті лінійного параболічного рівняння з нелокальними крайовими умовами та квадратичним критерієм якості. На підставі умов оптимальності за методом примежових функцій побудовано повні асимптотичні розвинення оптимальних розв'язків вихідної задачі. Ітераційнi задачі для примежових функцій, на відміну від аналогічних задач для параболічних рівнянь з локальними крайовими умовами, не "розпадаються". Доведено, що їх розв'язки належать класу примежових функцій, а повні розвинення є асимптотиками відповідного порядку розв'язків вихідної задачі.

Досліджено вплив препарату Глутаргін на вміст вільних амінокислот крові щурів за умови свинцевої інтоксикації, яку моделювали пероральним уведенням свинцю ацетату в дозі 70 мг/кг маси тіла тварини (макродисперсна форма) та наночастинок свинцю (наноформа) в аналогічній дозі. Глутаргін піддослідним щурам давали per os з першого дня експозиції з розрахунку 100 мг/кг маси тіла. Інтактним тваринам протягом експерименту перорально вводили 0,9 % NaCl. Уміст вільних амінокислот у крові щурів визначали після 14 днів експозиції. Введення Глутаргіну у разі свинцевої інтоксикації зменшувало токсичний вплив свинцю на пул амінокислот, що сприяло нормалізації синтезу білка в уражених органах та тканинах.

Індекс рубрикатора НБУВ: З965.92-01

Рубрики:

Оптимальні системи автоматики

Шифр НБУВ: Ж24036 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Введение крысам свинца как в макродисперсной, так и в наноформе, приводит к повышению активности ферментов АлАТ, АсАТ, ГГТП, ЛДГ, ЩФ в крови. Предварительное действие глутаргина нормализует эти показатели в крови крыс, отравленных различными дисперсными формами свинца.

Наведено дані експериментальних досліджень щодо вмісту купруму, феруму та цинку в печінці, нирках, селезінці вагітних щурів за отруєння свинцю ацетатом. Результатами проведених досліджень встановлено порушення обміну деяких мікроелементів в органах вагітних отруєних щурів, а саме: зменшення вмісту купруму в нирках і селезінці; збільшення вмісту феруму в печінці, нирках, селезінці та перерозподіл вмісту цинку у порівнянні з цими показниками в організмі вагітних тварин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П527.251.1 + П872.75

Рубрики:

Азотовмісні сполуки. Азотистий та білковий обмін

Отруєння тварин отруйними речовинами

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу зосереджено на розв'язанні задач оптимального керування для параболічних рівнянь з точковими нелокальними крайовими умовами. Знайдено та досліджено розв'язки задачі з мінімальною енергією в традиційній і спеціальній нормі для розподіленого керування та керування, що залежить тільки від часу, з використанням методу відокремлення змінних. Розв'язано задачу оптимальної стабілізації для параболічного рівняння з нелокальними крайовими умовами Самарського - Мокіна та Самарського - Іонкіна для розподіленого керування методом М. М. Красовського. Знайдено та досліджено розв'язок задачі оптимальної стабілізації для параболічного рівняння з нелокальними крайовими умовами Самарського - Іонкіна з розділеним керуванням, використовуючи метод динамічного програмування. Одержано розв'язок задачі параметричного оптимального синтезу для розділеного й обмеженого керування, визначено його наближення та обгрунтовано збіжність. Побудовано й обгрунтовано асимптотики розв'язку лінійно-квадратичної задачі оптимального керування для сингулярно збуреного параболічного рівняння з нелокальними крайовими умовами в традиційній постановці, характерній для аналогічних задач з локальними крайовими умовами, використовуючи метод примежових функцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.2*725-641.1 + Р419.441.4-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Отруєння оловом, свинцем та їх сполуками

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідження впливу препарату глутаргін на зміст білкових фракцій крові щурів за свинцевої інтоксикації, яку моделювали пероральним введенням свинцю ацетату в дозі 70 мг/кг маси тіла тварини (макродисперсна форма) і наночасток свинцю (наноформа) в аналогічній дозі. Глутаргін піддослідним щурам вводили per os з першого дня експозиції з розрахунку 100 мг/кг маси тіла. Інтактним тваринам впродовж експерименту перорально вводили 0,9 acl. Зміст білкових фракцій в крові щурів визначали після 14-ти днів експозиції. Лекрофоретичним дослідженням білків крові щурів знайдено 16 білкових фракцій. За введення щурам макродисперсної і наноформи свинцю в дозі 7 мг/кг було виявлено зміни 9- і 11-ти білкових фракцій відповідно, в порівнянні з інтактними щурами. Попереднє введення препарату глутаргін щурам, отруєним різними дисперсними формами свинцю, викликало підвищення рівня фібриногену, преальбуміну молекулярною масою 20-15 кД, зниження рівня Ig G1, церулоплазміну, преальбуміну молекулярною масою 45 кД в крові щурів обох дослідницьких груп.

Цель работы - исследование влияния препарата глутаргин на содержание белковых фракций крови крыс при свинцовой интоксикации, которую моделировали пероральным введением свинца ацетата в дозе 70 мг/кг массы тела животных (макродисперсная форма) и наночастиц свинца (наноформа) в аналогичной дозе. Глутаргин подопытным крысам вводили per os с первого дня экспозиции из расчета 100 мг/кг массы тела. Интактным животным в течение эксперимента перорально вводили 0,9 acl. Содержание белковых фракций в крови крыс определяли после 14-ти дней экспозиции. Лекрофоретическим исследованием белков крови крыс найдены 16 белковых фракций. При введении крысам макродисперсной и наноформы свинца в дозе 7 мг/кг були виявлены изменения 9- и 11-ти белковых фракций соответственно, в сравнении с интактными крысами. Предварительное введение препарата глутаргин крысам, отравленным разными дисперсными формами свинца, вызвало повышение уровня фибриногена, преальбумина молекулярной массой 20-15 кД, снижение уровня Ig G1, церулоплазмина, преальбумина молекулярной массой 45 кД в крови крыс обеих опытных груп.

Проаналізовано феноменологічну концепцію пояснення організації знання здорового глузду, що є основою для конструювання соціальної реальності особистістю. Наведено специфічні фактори, які впливають на механізми створення знання здорового глузду релігійної особистості.

Дослідження та моделювання суспільства, заснованого на знаннях, є важливими напрямами політики переходу країн на новий, поліпшений рівень існування та тісної економічної, соціальної і технологічної співпраці. Розглянуто основні принципи побудови моделі К-суспільства, проблему неповноти статистичних даних та методи їх відновлення, зокрема проаналізовано та побудовано компоненту моделі - індекс соціальної динаміки та перспектив розвитку для 126 країн світу. Аналіз результатів подано як у поточній рейтинговій системі для 10 країн-лідерів, 10 країн-аутсайдерів та України, так і в динаміці за останні 10 років. Цей індекс достатньо добре корелює з індексом економічного виміру, що надає змогу стверджувати про доцільність та важливість досліджень у цьому напрямі, які дозволять будувати стратегії розвитку країн, використовуючи модель К-суспільства.

Розглянуто проблему соціальної допомоги як форми реалізації соціального капіталу індивідів та груп. Ведеться мова про важливість соціальної допомоги для розвитку соціального капіталу суспільства. Власне, концепція соціального капіталу та доробок П. Бурдьє, Дж. Коулмана, Р. Патнема, Ф. Фукуями використовується для пояснення соціальної допомоги та її ролі в сучасному суспільстві. Встановлюється, що складові соціального капіталу: цінності, довіра та мережі асоціацій лягають в основу дослідницької схеми соціальної допомоги як базису підтримки не лише соціал ьної стабільності, а й розвитку суспільства. Розглядають практики соціальної допомоги як засобу конвертації соціального капіталу. Зважаючи на це, пропонується аналіз основних концепцій соціальних практик та їх тлумачення в руслі вивчення практик соціальної допомоги. Наводиться авторська класифікація практик соціальної допомоги. Доведено позитивний характер поширення практик соціальної допомоги як засобу конвертації соціального капіталу суспільства.

В сучасних умовах економічна діяльність суб'єктів господарювання пов'язана з ризиками. Успіх діяльності великою мірою залежить від можливості управління та нівелювання ризиків. В сучасний час дана проблема є однією із значущих в економіці - вона викликає великий інтерес серед різних вчених і дослідників і, безумовно, заслуговує комплексного вивчення. Ризик - це дії та можливості, пов'язані з подоланням невизначеності в ситуації вибору, в процесі здійснення яких існує можливість розрахувати передбачувану імовірність досягнення визначеного результату, а також можливі втрати та відхилення від поставленої мети. Інвестиційний ризик характеризує ймовірність виникнення непередбачених фінансових втрат, його рівень при оцінці визначається як відхилення очікуваних доходів від інвестування від середньої або розрахункової величини. Тому оцінка інвестиційних ризиків завжди пов'язана з оцінкою очікуваних доходів та їх втрат. Однак, оцінка ризику - процес суб'єктивний. Скільки б не існувало математичних моделей розрахунку кривої ризику і точної його величини, у кожному конкретному випадку інвестор сам повинен визначити ризик вкладень в дане підприємство. Розглянуто принципи утворення інвестиційних ризиків, основні їх групи та окреслено ключові групи ризиків, які впливають на інвестиційний проект: фінансовий, кредитний, ринковий та ризик ліквідності. За звітністю обраного підприємства, яке потребує інвестицій, чисельно визначено виділені групи ризиків, використовуючи різні підходи та методології. Для оптимального розподілу коштів, враховуючи існуючу ризиковість обрано пробіт-модель для визначення потенційного дефолту інвестиційного проекту, що включає в себе розподіл ймовірностей виникнення кожного виду ризику у проекті в цілому. Щоб усунути дані ризики розв'язано задачу оптимізації, яка включає можливість регулювання залученими коштами, спрямованими на погашення ризикової частки кожного виду таким чином, щоб загальна ймовірність банкрутства розглянутого інвестиційного проекту була мінімальною.

Муковісцидоз є спадковим захворюванням, за якого порушена продукція трансмембранного регуляторного білка муковісцидозу. У цих пацієнтів порушений мукоциліарний кліренс, що зумовлює складність перебігу інфекційної патології у цієї групи пацієнтів і ускладнює їх ведення. Мета дослідження - проаналізувати клінічний випадок загострення легеневого запального процесу після перенесеного кору у пацієнта з муковісцидозом. Під час проведення роботи було використано дані лабораторно-інструментальних досліджень; результати фізикального обстеження в ході динамічного спостереження за пацієнтом. З'ясовано, що змінена реактивність імунної системи, а також колонізація дихальних шляхів збудниками опортуністичних інфекцій значно впливають на перебіг хронічного інфекційного процесу у хворих з муковісцидозом. Складність клінічного випадку була зумовлена активацією власної мікрофлори, приєднанням мультирезистентного збудника B. Cepacia, перенесеним кором у дитини з мукозальним імунодефіцитом, що зумовлений муковісцидозом, але авторам вдалось підібрати ефективну комбінацію антибактеріальних препаратів і досягнути покращання стану хворого.

Муковісцидоз (МВ) є аутосомно-рецесивним захворюванням, що скорочує тривалість життя. При цьому захворюванні відбувається генералізоване ураження екзокринних залоз із розвитком переважно недостатності підшлункової залози, обструкції дихальних шляхів із прогресуванням ураження легень. Унаслідок недостатності підшлункової залози в пацієнтів наявні мальабсорбція та мальнутриція. Тісний атрибутивний зв'язок МВ із нутритивним станом і несприятливими клінічними наслідками обумовлює необхідність ретельного оцінювання нутритивного стану, індивідуального ведення та моніторингу всіх дітей із МВ. Досягнення оптимального фізичного розвитку та адекватного харчування пацієнтів із МВ натепер є можливим завдяки ранній діагностиці та агресивній нутритивній медичній терапії. Медичні дієтичні втручання спрямовані на забезпечення нормального росту та превенцію мальнутриції, що поліпшить прогноз та якість життя педіатричних пацієнтів із МВ. Висвітлено причини розвитку мальнутриції за МВ, специфічні скринінгові інструменти для моніторингу зростання хворих дітей, критерії стратифікації дітей на групи нутритивного ризику. Наведено порядок обчислення енергетичних потреб з урахуванням активності, ступеня тяжкості захворювання та панкреатичної недостатності. Звернено увагу на співвідношення макронутрієнтів і необхідність вживання енергетично щільної та багатої на нутрієнти їжі. Обговорено призначення медичної нутритивної терапії з уведенням спеціальних продуктів для медичних цілей (клінічного харчування) для забезпечення підвищених потреб в енергії та уникнення вживання енергетично щільних, але бідних на нутрієнти продуктів. Доцільним є залучення до мультидисциплінарної команди психолога, який на регулярній основі може коригувати харчову поведінку та сприяти дотриманню харчових рекомендаціц для досягнення оптимального фізичного розвитку пацієнтів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Гепаторенальний синдром (ГРС) є рідкісним ускладненням, який може супроводжувати муковісцидоз-асоційований цироз печінки в термінальній стадії в пацієнтів із муковісцидозом. На цей час не існує уніфікованого протоколу з діагностики та лікування ГРС при муковісцидозі, зокрема, у педіатричних пацієнтів. Основними підходами до діагностики стану є виявлення ознак гострої ниркової недостатності в пацієнта з тяжким ураженням печінки за відсутності шоку та ознак органічного ураження нирок чи застосування нефротоксичних препаратів. Лікування базується на призначенні судинозвужувальних засобів у поєднанні з інфузією альбуміну та виключенням факторів, що спонукають розвиток ГРС, але методом остаточної терапії лишається трансплантація печінки. Своєчасне виявлення цирозу печінки в пацієнтів із муковісцидозом, виключення факторів ризику (масивні та затяжні оперативні втручання, значний об'єм видаленої асцитичної рідини, обмеження призначення нефротоксичних препаратів і петльових діуретиків у високих дозах) - шлях до попередження розвитку тяжкого ускладнення цирозу печінки. Своєчасне розпізнання та правильне ведення ГРС - спосіб врятувати та подовжити життя до трансплантації печінки, а також зберегти якість життя пацієнтів із муковісцидозом. Наведено аналіз клінічного випадку ГРС і його терапію в дитини з муковісцидозом. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану з году батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.