Обгрунтовано існування загального закону власності як загального економічного закону, розглянуто його сутність, зміст, протиріччя та функції. Доведено, що головною функцією закону власності як стійкого, причинно-наслідкового зв'язку "потреби - власність" є функція саморозвитку сутнісних сил людини, а тому саморозвитку людства, суспільства. Показано, що вказану вище функцію закон власності здійснює не безпосередньо, а через усю сукупність (систему) економічних законів. Саме загальний закон власності визначає не лише сенс будь-якої діяльності людей, а й внутрішню логіку історичного процесу розвитку виробничих відносин, відносин власності, отже вся економічна та суспільна діяльність людей підвладна "закону законів" - загальному закону власності.