Наведено понад 4 000 термінів з хімії англійською, польською, російською та українською мовами.

Приведены свыше 4 000 терминов по химии на английском, польском, русском и украинском языках.

Узагальнено сучасні концепції вивчення гендерних особливостей менеджерів, проаналізовано особистісні характеристики менеджерів промислового підприємства та їх гендерну специфіку.

Розкрито зміст поняття відповідальності менеджера промислового підприємства. Визначено структуру та особливості даного соціально-психологічного утворення. Виявлено об'єктивні й суб'єктивні психологічні детермінанти відповідальності менеджерів промислових підприємств та їх вплив на формування високого рівня досліджуваної особистісної якості. Розроблено й апробовано технологію корекції відповідальності менеджерів за допомогою професійно-психологічного тренінгу.

Вперше проведено систематичні дослідження процесу оксидаційного знесірчування дизельних фракцій з вмістом сірки від 0,06 до 0,98 % мас. повітрям і встановлено, що зі збільшенням вмісту сірки у вихідній сировині ступінь її вилучення зменшується. Показано, що у випадку здійснення оксидаційного знесірчування в рідкій фазі за присутності води збільшується вихід очищеного палива на 3,5 - 5,5 % мас. і ступінь вилучення сірки на 24 - 34 % та зменшується інтенсивність окиснення вуглеводневого середовища у 1,5 - 2,5 раза. Доведено, що за оксидаційного знесірчування дизельних фракцій повітрям всі групи вихідних органічних сірчистих сполук перетворюються в кисне - сірковмісні речовини. Зазначено, що для вилучення рідких продуктів окиснення з оксидату одержаного внаслідок знесірчування прямогонних дизельних фракцій з високим вмістом сірки необхідно використовувати комбінацію адсорбції та ректифікації.

Обгрунтовано професійно-психологічний тренінг корекції та розвитку відповідальності менеджерів промислового підприємства; розкрито структуру та зміст основних модулів вищеназваного тренінгу; проаналізовано критерії та загальні результати за основними параметрами через анкетування та статистичну обробку даних психодіагностики; зроблено висновки щодо ефективності цього тренінгу для розвитку та корекції професійної відповідальності керівника.

Наведено науково-методичне обгрунтування професійно-психологічного тренінгу відповідальності менеджерів. Проаналізовано його вплив на розвиток управлінської компетентності керівника.

Изложено научно-методическое обоснование профессионально-психологического тренинга ответственности менеджеров. Проанализировано его влияние на развитие управленческой компетентности руководителей.

The research provides the theoretical basis for the notion of the professional and psychological training of the manager's responsibility and analyses its influence on the development of the managers' professional competence.

За допомогою методу імпедансної спектроскопії досліджено захисні властивості інгібіторів корозії з нітроген- та оксигенгрупами на промисловому варіанті заліза Армко в 0,1 М розчині соляної кислоти з бутанолом. Визначено механізм блокувального ефекту досліджуваних речовин.

Наведено результати досліджень фізико-хімічних властивостей блоккополімерів на основі оксидів етилену та пропілену та їх розчинів, які можна використати як деемульгатори нафтових емульсій. Встановлено залежність властивостей блоккополімерів та їх розчинів від вмісту оксіетиленових та оксипропіленових груп у молекулі. На основі технологічної придатності відібрано блоккополімери та їх розчини для досліджень їх деемульгуюючої здатності.

Наведено результати досліджень деемульгуючої здатності полімерних речовин, які можна використати як деемульгатори в нафтопереробній промисловості. Встановлено, що збільшення вмісту оксиду етилену в макромолекулі позитивно впливає на деемульгуючу здатність блоккополімерів. На підставі результатів досліджень відібрано речовини для подальших досліджень у різних вуглеводневих середовищах.

Викладено відомості про фізико-хімічні властивості нафти та нафтопродуктів. Наведено методики технологічних розрахунків типових апаратів технологічних установок для переробки нафти та газу. Подано характеристику товарних нафтопродуктів. Наведено варіанти задач для виконання розрахункових (контрольних) робіт.

Проаналізовано основні теоретико-емпіричні доробки адаптаційних детермінант формування професійної компетентності медичних сестер. Охарактеризовано психологічні особливості конструктивного перфекціонізму майбутніх медичних сестер. Викладено теоретико-методологічні засади вивчення хроноструктурної компетентності у професійній діяльності медичних сестер. Розглянуто стратегії психологічного захисту в зазначеній діяльності таких фахівців.

Проаналізовано феномен професійної безпеки особистості й емпіричний матеріал із його вивчення в аспекті диференціації сфери професійного функціонування особистості й умов її праці. Розкрито системні закономірності функціонування та синергетичні ефекти самоорганізації професійної безпеки особистості, запропоновано пріоритетні напрями конструювання особистості професіонала засобами психологічних практик підтримки стану професійної безпеки.

Представлено теоретико-емпіричне вивчення прояву стратегій самоствердження в переживанні соціальної фрустрованості студентів й обгрунтування ознак їх життєвої збалансованості та професійної безпеки. Теоретичний аналіз проблеми розкриває основні аспекти психологічних інтерпретацій соціальної фрустрованості особистості. Наголошено, що соціально-психологічна зумовленість поведінки людини виявляється в стратегіях самоствердження, психологічних зміст яких відображає унікальність складеного способу життя людини. Теоретична експлікація проблеми зосереджена на актуальних аспектах сенситивності прояву стратегій самоствердження та переживання соціальної фрустрованості в студентські роки. Зазначено, що конструктивні форми самоствердження в цей віковий період - умова успішної особистісної та професійної реалізації. Емпірична експлікація проблеми розкриває прогностичний вимір розгортання змісту професійної безпеки студентів. Виокремлено прогностичні ознаки професійної безпеки (пасивно-компенсаційні, активно-оптимальні, активно-рефлексивні), які відповідають психологічному змісту прояву стратегій самоствердження в переживанні соціальної фрустрованості студентів. Конкретизовано конструктивні й неконструктивні тенденції професійного розвитку майбутніх фахівців та констатовано, що прогностичні ознаки життєвої збалансованості й професійної безпеки забезпечують продуктивність і оптимальність професійної реалізації майбутнього фахівця.

Конкретизовано концептуально-методологічні аспекти вивчення феномену професійної безпеки особистості у ракурсі його адаптаційної детермінації. Окреслено основні аспекти дослідницької позиції аналізу і побудови концептуальної структурно-ієрархічної моделі професійної безпеки особистості. Визначено основні психологічні ознаки професійної безпеки, які зумовлені комплексом соціально-психологічних факторів, що визначають стабільність і стійкість професійного рівня розвитку людини. Окреслено розуміння професійної безпеки особистості, головні прояви якої зосереджені у мотиваційно-адаптаційній сфері. Запропоновано концептуальну структурно-ієрархічну модель професійної безпеки особистості, зазначено основні принципи її побудови та обгрунтовано тривекторний підхід щодо забезпечення соціально-психологічної компетентності у галузі безпеки. Проаналізовано внутрішні та зовнішні ознаки прояву професійної безпеки. Конкретизовано основні сфери реалізації професійної безпеки, які локалізовані в межах забезпечення безпеки стосовно себе, інших і навколишньої дійсності. Центральні конструкти розуміння професійної безпеки особистості стосуються ознак адекватності поведінки фахівця у професійній діяльності, збереження і зміцнення його професійного здоров'я, вони визначають його адаптаційну готовність до професійної діяльності на усіх рівнях забезпечення безпеки людини. Наведено конкретні психологічні факти адаптаційної зумовленості професійної безпеки особистості через опис соціальних, психічних та психофізіологічних ознак професійної адаптації. Підкреслено, що саме адаптаційні процеси отримують статус факторів ефективної регуляції безпеки праці, росту самостійності та проявів ініціативності.

Обгрунтовано та розроблено концепцію безпеки особистості як суб'єкта професіоналізації й емпірично встановлено особливості інтегративних характеристик професійної безпеки особистості в просторі диференціації суб'єктно-особистісних і соціально-особистісних властивостей, які відрізняються за параметрами сфери її професійного функціонування (сфера вибору професії, сфера професійного навчання, сфера професійної адаптації й сфера власне професійної реалізації), вікового діапазону (стадії оптанта, адепта, адаптанта та майстра) й умовами праці (звичайні та особливі). Поглиблено наукові знання про інтегративну сутність "професійної безпеки особистості" синергетичними засобами самоуправління; визначено переживання соціальної задоволеності/фрустрованості як потенційно регулюючий фактор прояву професійної безпеки особистості; розроблено структурно-функціональну модель професійної безпеки особистості та на емпіричному рівні розвинуто ідеї щодо функціонування механізмів задоволення актуальної потреби професійної реалізації (латентної інгібіції й консеквентного зростання) та конкретизації номінативних модусів професійної безпеки особистості (невротична, нормативна й продуктивна); обгрунтовано синергетичні ефекти (послаблення та посилення) в інтегративній системі професійної безпеки особистості й "мішені" професійного консультування в психологічній практиці формування професійної безпеки особистості.

Надано огляд референтних наукових досліджень щодо використання та впливу духовних знань і практик у роботі клінічних психологів та психотерапевтів, а також визначення й експлікація аксіологічних та контемпоральних перспектив духовної компоненти в моделі допомоги в клінічній практиці. Поряд із глибинним фундаментальним розумінням сутності духовності й духовного розвитку особистості в психологічній парадигмі серед українських науковців практично не трапляються дослідження прикладних аспекти зв'язку духовності та клінічної практики допомоги людям. У сфері наукових і прикладних клінічних досліджень спостерігаємо пожвавлення інтересу до цієї проблематики. із погляду клінічної практики здоров'я та захворювання людини вивчають у межах біопсихосоціальної моделі як концепції єдності душі та тіла. Духовна парадигма у сфері психічного здоров'я має величезний потенціал для трансформації особистості й суспільства. Виокремлено два способи практичної інтеграції духовності та психотерапії: з одного боку, це активне включення в терапію обговорення духовних питань і впровадження духовних практик (медитація, йога, молитва, учення священних текстів) задля зцілення та трансформації; з іншого - демонстрація терапевтом готовності до співпраці й обговорення духовних питань із клієнтом, без активного ініціювання з боку терапевта та очікування цієї ініціативи від самого клієнта. Надважливою проблемою у зв'язку з цим постає практична відсутність спеціально орієнтованого навчання й тренінгів, що мали б на меті набуття знань, умінь та навичок клінічних психологів у використанні й упровадженні новітніх та традиційних методів і практик, які б сприяли духовному прогресу клієнта та покращували його психічне здоров'я.

Досліджено питання професійної безпеки особистості в системі психологічних явищ. Розглянуто копінг-ресурси як чинник збереження професійного здоров'я. Проаналізовано психологічні особливості перфекціонізму спортсменів. Охарактеризовано мотивацію досягнення успіху як детермінанту професійного самовизначення студентів технічних спеціальностей. Обгрунтовано діяльнісний підхід до розвитку організаторських здібностей як компетентності майбутнього спеціаліста. Приділено увагу стилям родинного виховання та їх корекції у психотерапевтичних практиках.

Узагальнено результати досліження цінностей і духовного розвитку особистості. Розглянуто методологічні проблеми вивчення особистості та динаміку ціннісних орієнтацій громадян України та Польщі. Проаналізовано проблему часової орієнтації людини та її ціннісне ставлення до процесів глобалізації. Простежено зміни в преференціях цінностей у польської молоді після 1989 р. Досліджено чинники формування духовних цінностей людини. Наведено результати дослідження впливу життєвих сценаріїв на спрямованість особистості в юнацькому віці. Представлено узагальнені положення щодо системогенезу структурно-функціональної організації професійної безпеки особистості на різних етапах професіоналізації, зазначено синергетичні ефекти самоуправління професійною безпекою особистості. Теоретично обгрунтовано й емпірично вивчено особливості батьківсько-дитячих взаємин підлітків із суїцидальними намірами. Описано причини формування дитячих неврозів, наведено їх класифікацію.

Обгрунтовано феномен безпеки особистості як суб’єкта професіоналізації та емпірично встановлено особливості інтегративних характеристик професійної безпеки особистості у просторі диференціації суб’єктно-особистісних та соціально-особистісних властивостей, які відрізняються за параметрами сфери її професійного функціонування, вікового діапазону та умов праці. Поглиблено наукові знання про інтегративну сутність "професійної безпеки особистості" синергетичними засобами самоуправління; визначено переживання соціальної задоволеності/ фрустрованості як потенційно регулюючий фактор прояву професійної безпеки особистості; розроблено структурно-функціональну модель професійної безпеки особистості та на емпіричному рівні розвинуто ідеї щодо функціонування механізмів задоволення актуальної потреби професійної реалізації (латентної інгібіції та консеквентного зростання) та конкретизації номінативних модусів професійної безпеки особистості (невротична, нормативна і продуктивна); обгрунтовано синергетичні ефекти (послаблення і посилення) в інтегративній системі професійної безпеки особистості та "мішені" професійного консультування у психологічній практиці формування професійної безпеки особистості.

Викладено результати теоретичних та емпіричних досліджень, що стосуються вивчення соціально-психологічної компетентності персоналу у сфері публічного управління. Здійснено теоретичний аналіз концептуалізації понять "компетентність" і "компетенція" у психологічній літературі. Запропоновано структурно-функціональну модель соціально-психологічної компетентності публічних службовців, яка дає можливість виокремити інтегральні компетенції на психологічному та соціальному рівнях, потрібні для успішного виконання професійних обов'язків. Обґрунтовано основні критерії та методики дослідження психологічної складової компетентності, зокрема шляхом вивчення аксіологічних аспектів діяльності публічних службовців, їх акмеологічної орієнтації та ресурсного потенціалу. Представлено результати емпіричного вивчення командних ролей як предиктора професійної успішності особистості, показників ефективної комунікації та копінг-стратегії у міжособовій взаємодії представників публічної служби. Додатково наведено методичний інструментарій, застосований у дослідженні соціально-психологічної компетентності публічних службовців, а також апробовані тренінгові програми для підвищення рівня сформованості вищеозначених компетенцій.