На підставі дослідження статистичного документального матеріалу визначено роль державної роздрібної торгівлі в обслуговуванні населення України в період непу за умов існування державної, кооперативної та приватної форм власності.

Висвітлено роль кооперативної торгівлі періоду непу в Україні за умов конкуренції державної та приватної торгівлі.

Висвітлено особливості державного регулювання торгівлі в Україні в 1920-х - на початку 1930-х рр. Охарактеризовано організаційні заходи щодо налагодження товарообігу у республіці у перші роки НЕП. Визначено місце та роль державного, кооперативного та приватного секторів торгівельної галузі. Подано інформацію про такі методи державного регулювання торгівлі періоду НЕП, як кредитування торгівлі, податкова політика та політика цін. Увагу приділено обліку, статистиці, кадровому забезпеченню, якості обслуговування й організації торгівельної справи у зазначений період.

Приведена модель институциональных изменений торговли и предложен набор параметров для их диагностики и измерения с целью использования полученных результатов при разработке мер государственного воздействия на институциональную среду торговли.

На предприятиях ряда отраслей промышленности периодически возникает необходимость применения автоматической дуговой наплавки для ремонта изнашиваемых деталей и узлов с использованием специализированных установок. Рассмотрены подходы, практикуемые малым предприятием, при разработке и изготовлении сварочно-наплавочного оборудования на базе токарных станков различных типов. Приведены примеры комплектации таких установок и их использования при наплавке прокатных валков. Модернизация и обновление парка наплавочного оборудования в этом случае сопряжены с минимальными затрами.

Проаналізовано причини проведення концесійної політики у СРСР, умови й обставини процесу залучення іноземного капіталу в радянську економіку на концесійній основі, ставлення вищого партійно-державного керівництва до концесій. Досліджено етапи концесійної політики радянського уряду, її соціально-економічне значення. Розглянуто економічне становище радянської країни напередодні прийняття Декрету про концесії та погляди більшовиків на концесійну політику. Викладено зовнішньополітичний аспект концесійної політики радянського уряду.

Викладено деякі аспекти крос-культурного менеджменту як складової соціально-економічного розвитку держави за умов глобалізації. Визначено шляхи подолання молодіжного безробіття за сучасних умов соціально-економічного розвитку держави. Розкрито особливості ювелірного ринку в Україні. Досліджено вплив корпоративної культури на адаптацію персоналу. Охарактеризовано загальні тенденції розвитку культурології та релігієзнавства й їх вплив на суспільство. Висвітлено педагогічні умови формування патріотичного виховання молодших школярів у позаурочній діяльності. Увагу приділено питанням організації самостійної роботи першокурсників у процесі вивчення іноземної мови. Викладено методику застосування інтерактивних технологій навчання. Досліджено особливості домашньої навчальної роботи молодших школярів. Проаналізовано стан готовності майбутніх соціальних педагогів до виховної роботи з девіантними підлітками. Розглянуто етапи навчального процесу на уроках трудового навчання в контексті проектної технології. Вивчено досвід шкіл Великобританії у питанні навчання учнів основам художнього конструювання.

Приділено увагу українській культурі XVIII, XIX, XX та початку XXI ст. Розглянуто просвітницько-освітню, театрально-музичну, релігійно-правову спадщину, живописно-скульптурне, архітектурне та декоративно-прикладне мистецтво, фольклорно-літературну, етико-естетичну культуру, наукові, звичаєво-традиційні надбання та окремі погляди щодо бачення видатних особистостей нації, які орієнтують сучасну молодь на осмислення складності та різноманітності завдань, що постають перед сучасною громадою, потребуючи соціально-креативної відповідальності.

Визначено ключові теоретико-методологічні аспекти дослідження та нормативно-правові аспекти функціонування туристичних регіональних кластерів в Україні. Охарактеризовано фактори формування туристичного потенціалу Харківщини й організаційні фактори функціонування туристичного господарства Харківського регіону. Проаналізовано особливості та перспективи розвитку туристичної індустрії Харківщини. Проведено оцінку потенціалу використання наявних туристичних ресурсів і розвитку певних галузевих сегментів ринку туристичних послуг у розрізі адміністративних одиниць Харківської області та в порівнянні з типовими туристичними дестинаціями України та світу. Визначено перспективи кластеризації туристичної діяльності в Харківській області та запропоновано ряд інноваційних напрямів розвитку туристичної сфери регіону в цілому.

Розглянуто проблему людини на зламі XX і XXI ст. у векторі філософської антропології. Це період "постантропології", де людина перебуває в ситуації "людської кризи", для якої характерним є те, що в неї виникло ясне усвідомлення того, коли людина не є більше володарем у Всесвіту, що в неї з'явилося усвідомлення власного кінця. Для розв'язання цієї проблеми має змінитися природа людини, її ментальність. Тому виникає необхідність: методологічної рефлексії культури для того, щоб культура була поставлена в безпосередній зв'язок з людиною як родовим єством; підвищувати рівень екологічної культури та почуття соціальної відповідальності людини; відкинути зазіхання на панування над природою, установку на безмежний прогрес у техніці та матеріальному зростанні; відмови від ментальності тоталітарної культури як породження і невід'ємного атрибуту тоталітарної системи суспільства; естетики життя.

Розглянуто поняття паломництва, його витоки як суто релігійного явища. Проте на зазначеному етапі розвитку соціуму в цьому векторі вказане соціальне явище не може розглядатися. Паломництво, як вважають автори, сьогодні багатофункціональне явище, яке вийшло за межі суто релігійного феномена. Воно перетворилося в різновид туризму зі своїм світоглядним, культурологічним, освітнім, оздоровчим, катарсисним напрямами, що необхідно використовувати в практиці сьогодення. Це суттєво впливає на формування особистості самого прочанина, який під час паломництва розширює свій світогляд, формує толерантне ставлення до інших народів, збагачує себе культурними здобутками інших етносів, формує до них дружелюбність, відкритість, миролюбство.