Проведено комплексний аналіз англіцизмів у структурі українського художнього тексту кінця XX - початку XXI ст. Висвітлено теоретичні засади вивчення запозичень у працях українських і зарубіжних учених. Вперше в українському мовознавстві досліджено англомовні запозичення у семантичному, словотвірному та стилістичному аспектах на матеріалі українських художніх творів названого періоду. Простежено тенденції запозичення англійської лексики в українську мову минулих століть і на сучасному етапі, ідентифіковано характерні ознаки англіцизмів, виявлено екстра- та інтралінгвальні чинники, які впливають на характер уживання англомовних елементів. Визначено тематичні групи англіцизмів, що функціонують у структурі українського художнього тексту кінця XX - початку XXI ст. З'ясовано причини вживання неологічної лексики на базі англіцизмів у мові української художньої літератури. Систематизовано оказіоналізми за їхніми семантичними та словотвірними характеристиками. Висвітлено індивідуально-авторські особливості вживання англіцизмів-новотворів. Описано основні стилістичні функції англіцизмів у структурі сучасного художнього тексту, проаналізовано англійські лексичні запозичення як складник української тропіки. Надано оцінку впливу англійських запозичень на мову сучасного художнього тексту.

Проаналізовано англіцизми у функції авторського самовираження в художньому тексті. Англіцизми використані з метою опису іноземної дійсності очима автора: розповідь від першої особи; англомовний епіграф як один зі способів передачі основної ідеї, настрою твору; розділи, підрозділи романів, назви віршів англійською мовою; авторські коментарі.