Досліджено вплив нафтового фактора на англо-російське суперництво в Персії у 1901 - 1917 рр. Доведено, що протягом даного історичного періоду між Великобританією та Росією тривала жорстка боротьба за перський нафтовий ринок. З'ясовано, що концесія Дарсі є однією з основних причин загострення англо-російських протиріч у 1901 - 1902 рр., продовження суперництва після конвенції 1907 р. та ускладнення двосторонніх відносин напередодні та під час першої світової війни. Виявлено, що Росія, на відміну від Великобританії, не виробила чіткого зовнішньополітичного курсу, спрямованого на захист інтересів вітчизняних нафтопромисловців у Персії, що обумовило її подальшу поразку в боротьбі за перську нафту та сфери впливу.

Розглянуто боротьбу Великобританії за персько-месопотамську нафту у 1918 - 1928 рр. Розкрито характер впливу "нафтового" фактора на еволюцію зовнішньої та колоніальної політики англійського уряду в Персії та Месопотамії після Першої світової війни. Увагу приділено дослідженню ролі Англо-перської нафтової компанії, адміралтейства, Форін офіса, Колоніал офіса, Індіа офіса, військового міністерства та міністерства з нафтових справ, резиденції британського верховного комісара Месопотамії та дипломатичної місії Великобританії в Персії у процесі формування повоєнної "нафтової" політики Уайтхоллу. На підставі аналізу архівних матеріалів зроблено спробу переосмислити окремі усталені погляди на її витоки та результати.

Рассмотрена борьба Великобритании за персидско-месопотамскую нефть в 1918 - 1928 гг. Раскрыт характер влияния "нефтяного" фактора на эволюцию внешней и колониальной политики английского правительства в Персии и Месопотамии после Первой мировой войны. Уделено внимание исследованию роли Англо-персидской нефтяной компании, адмиралтейства, Форин офиса, Колониал офиса, Індиа офиса, военного министерства и министерства по нефтяным делам, резиденции британского верховного комиссара Месопотамии и дипломатической миссии Великобритании в Персии в процессе формирования послевоенной "нефтяной" политики Уайтхолла. На основе анализа архивных материалов сделана попытка переосмыслить некоторые устоявшиеся взгляды на ее истоки и результаты.

Досліджено причини, обставини та наслідки підписання навесні 1919 р. угоди Лонга - Беранже, яка стала важливим етапом у формуванні англо-французького нафтового альянсу.

Досліджено концептуальний аспект англо-американської боротьби за нафту Перської затоки на підставі аналізу англійських парламентських дебатів і думок таких всесвітньовідомих теоретиків і практиків зовнішньої політики та дипломатії, класиків геополітики, як З. Бжезінський і Г. Кіссінджер. Доведено, що якою б важкою, виснажливою та витратною для Великої Британії і США не була боротьба за нафту Перської затоки, втрата її коштувала б їм набагато дорожче.

На основі невідомих і маловідомих архівних джерел і літератури вперше у вітчизняній і зарубіжній історіографії здійснено спробу грунтовного дослідження боротьби Великої Британії за персько-месопотамську нафту у 1918 - 1928 рр. Проаналізовано існуючі погляди на хід цієї боротьби, запропоновано авторську концепцію суперечливого процесу формування британської "нафтової" політики". З'ясовано, що від самого початку міжнародної боротьби за персько-месопотамську нафту Велика Британія намагалася посісти місце "третього радіючого", зіштовхуючи своїх противників один з одним. Показано головну відмінність зовнішньополітичного курсу Лондона від інших суперників: англійці першими підійшли до розбудови "нафтової справи" в районі Перської затоки з державницької позиції. Спростовано розповсюджену думку, що впродовж багатьох років після Першої світової війни Велика Британія не проводила нафтову політику.

Проблема автоматизованого розпізнавання облич та жестів є відносно новою і досі повністю не вирішеною. Останніми роками було запропоновано низку різних методів і алгоритмів для оброблення, локалізації та розпізнавання облич і жестів у статичних зображеннях, таких як "власні обличчя" (аналіз основних компонентів, PCA), нейронні мережі, еволюційні алгоритми, алгоритм AdaBoost, метод підтримання вектора тощо. Однак ці підходи до розпізнавання об'єктів мають недостатню точність, надійність та швидкість у складних реальних умовах, що характеризуються наявністю шуму в зображеннях та відеопослідовностях. У наш час системи відеоспостереження набули великого поширення. Є багато компаній, які виробляють своє обладнання для цієї мети. Це картки для захоплення відео зі спеціальним програмним забезпеченням. наприклад, для того, щоб система спостереження в пункті пропуску підрахувала кількість людей, що проходять, необхідно витратити значну суму грошей для її програмного забезпечення, оскільки буде потрібне спеціальне програмне оброблення відеопотоку, яка розпізнаватиме зображення та обчислюватиме їх. Слід зазначити, що існує низка факторів, які ускладнюють розпізнавання об'єктів у статичних зображеннях та відеопослідовностях. До них належать: зміна умов освітлення під час процесу зйомки, низька якість відеозображень, труднощі відокремлення об'єкта від фону, наявність багатьох об'єктів у відеокадрі тощо. Визначено завдання виявлення об'єктів на зображенні, а також методи оброблення та аналізу даних. Вивчено методи розпізнавання, які є одними з перших практичних завдань, що стало стимулом для розвитку теорії розпізнавання об'єктів. Проаналізовано питання розпізнавання облич та жестів, що знаходить застосування у різних сферах людської діяльності. Розглянуто алгоритми розпізнавання облич.