Розглянуто питання, пов'язані з обгрунтуванням багатокритеріальної оцінки стану шахтного фонду регіону та удосконаленням системи оцінки надійності інвестиційних проектів з метою забезпечення роботи підприємств у беззбитковому режимі. Розроблено систему багатокритеріальної оцінки стану шахтного фонду з визначенням основних техніко-економічних параметрів, використання яких сприяє визначенню внутрішніх резервів і приросту обсягів видобутку вугілля у процесі інвестування розширеного відтворення потужності шахт. Запропоновано використовувати систему економіко-математичних моделей, що формують функціонал та систему обмежень для аналізу та оцінки надійності окремих складових технологічного процесу. Відзначено, що застосування даного методу дозволяє здійснювати ступінчасте регулювання вихідних параметрів з використанням принципів об'єднання локальних критеріїв. Проаналізовано динаміку надійності шахт та визначено складові інноваційно-інвестиційної стратегії підтримки потужності перспективних шахт і збереження або переходу на бездотаційний режим на основі пріоритетності фінансування переоснащення очисних вибоїв високопродуктивною технікою.

Дисертаційна робота присвячена розробці методів побудови широкосмужних малогабаритних, конструктивно простих мікрохвильових перетворювачів з малозалежними від частоти фазовими зсувами між всіма сигналами, призначених для високоточного вимірювання параметрів антенно-хвилевідних трактів. На основі вказаних перетворювачів розроблена математична модель вимірника, що дозволяє шляхом алгоритмічної обробки результатів вимірювання виключити домінуючі погрішності. Отримана формула для розрахунку фазового зсуву між сигналами, що підводяться до НВЧ (надвисокочастотних) діодів двох детекторних головок, що збуджуються похилими щілинами зв'язку, враховує всі геометричні параметри щілин: довжину і ширину, кут нахилу, координати центрів щілин. Проведена багатопараметрична оптимізація з метою отримання квазипостійного фазового зсуву в діапазоні частот хвилеводу і мінімізації частотної погрішності вимірювання.

Розкрито взаємозв'язок умов праці (УП) та ефективності виробництва, соціально-економічне значення та напрямки їх покращання, зміст і шляхи підвищення ефективності управління. Висвітлено комплексні організаційно-економічні проблеми покращання УП та охорони навколишнього середовища. Розглянуто питання вдосконалення економічного управління та організації робіт з покращання УП. Проаналізовано регіональні особливості та основні вимоги до системи управління УП. Наведено основні положення методики соціально-економічного обгрунтування рішень щодо покращання УП, визначено напрямки покращання умов та безпеки праці.