Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4Укр)013

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено юридичну природу предмета злочину, визначено його місце та зв'язок з елементами й окремими ознаками складу злочину. На концептуальному рівні обгрунтовано якісно нові ідеї та висновки щодо розвитку вчення про предмет злочину, одержані з урахуванням положень Кримінального кодексу України 2001 р. Сформульовано визначення об'єктів злочину та кримінально-правової охорони, предмета злочину та потерпілого як жертви злочинного діяння. Встановлено матеріальні ознаки предмета злочину та вперше розроблено правила його визначення. Удосконалено традиційну класифікацію предметів злочинів з урахуванням соціально-економічних критеріїв і законів формальної логіки. До наукового обігу введено поняття "матеріальні блага та антиблага", а також "основний, додатковий та альтернативний предмети злочину". Вперше у вітчизняній кримінально-правовій доктрині розроблено класифікацію предметів злочинів за кримінально-правовими ознаками. Обгрунтовано необхідність виокремлення поняття "предмет суспільно небезпечного діяння". Сформульовано визначення помилки у предметі злочину як хибного уявлення особи про наявність або відсутність, рід, властивості або кількість предметів, з приводу яких та (або) впливаючи на які відбувається суспільно небезпечне діяння. Виявлено недоліки наукового тлумачення кримінально-правових норм у частині предмета злочину. Наведено пропозиції щодо подальшого удосконалення чинного законодавства України та окремих нормативно-правових актів.

Висвітлено історичні аспекти розвитку вчення про предмет злочину в кримінальному праві. Обгрунтовано теоретичні засади дослідження загального поняття предмета злочину. Проаналізовано поняття та правову природу об'єкта злочину, генезис вчення про об'єкт злочину, зміст і структуру цього елемента складу злочину. Визначено поняття та розроблено систему ознак предмета злочину. Розкрито проблеми взаємозв'язку предмета злочину з ознаками об'єктивної сторони складу злочину - суспільно небезпечним діянням і його наслідками, а також знаряддям, засобами та місцем вчинення злочину. Обгрунтовано правила встановлення предмета посягання та правила розмежування предмета, знарядь і засобів вчинення злочину. Наведено пропозиції щодо вдосконалення законодавства України в даній сфері.

Докладно прокоментовано Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-ІІІ зі змінами станом на 5 березня 2018 р., з посиланнями більше ніж на тисячу нормативно-правових актів. Максимально деталізовано юридичні ознаки складу злочину, виокремлено наукову, практичну, інформаційну частини коментування. Надано посилання на нормативні джерела суміжних галузей законодавства, зокрема конституційного, адміністративного, фінансового, господарського, цивільного та земельного. Здійснено системно-структурний аналіз загальнотеоретичних і галузевих понять, розкрито системні зв'язки між кримінально-правовими інститутами, статтями (нормами, складами злочинів), вміщеними у Кримінальному кодексі України та в інших нормативно-правових актах. Конкретизовано правовий матеріал, визначено вид і структуру кримінально-правових норм, розмежовано окремі склади злочинів. Викладено аналіз кожної статті (частини, пункту статті) з наведенням відповідних дефініцій, виділенням у змісті кожної норми статті (яка містить дві або більше норм) окремих ознак і логічних зв'язків, тлумаченням ознак правових норм.