Висвітлено генезу поняття творчості в контексті розвитку українського мистецтва першої половини ХІХ ст., зокрема, рецепцію цього поняття тогочасним мистецьким середовищем Львова.

Выявлен генезис понятия творчества в контексте развития украинского искусства первой половины ХІХ ст., в особенности рецепция этого понятия художественной средой Львова того времени. На основе материалов печати, рецензий и каталогов были выявлены признаки нового понимания художником творческого процесса, изменение общественного статуса художника, противоречивые взаимоотношения между художником и заказчиком произведений искусства.

The article throws some new light upon the origin of concept of creatitivity in the context of development ucrainian art at the first half XIX c.; particular attention is bein paid to reception of this concepte by then-a-day Lviv artistic surroundings.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ143(4УКР)5-32 + Щ147.53(4УКР)5

Рубрики:

Історія живопису

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито лексичне значення слів мовно-літературної практики часописів Львова 1920 - 1930-х рр. У дане видання включено слова, марковані за регіональним уживанням. Показано, що відібрані мовні одиниці утворюють структуру, на підставі вивчення якої визначено шляхи формування літературної норми української мови та вплив на даний процес львівської традиційної мовно-літературної практики. Наведено тлумачення понад 2 100 мовних одиниць.

Раскрыто лексическое значение слов языковой и литературной практики периодических изданий Львова 1920 - 1930-х гг. В данное издание включены слова, маркированные по региональному употреблению. Показано, что отобранные языковые единицы образуют структуру, на основе изучение которой определены пути формирования литературной нормы украинского языка и влияние на данный процес львовской языковой и литературной практики исследуемого исторического периода. Приведено толкование свыше 2 100 языковых единиц.

Розглянуто проблеми інтерпретації стилів і напрямків західноєвропейського мистецтва кінця XVIII - першої половини XIX ст. у портретному малярстві Львова. На підставі комплексного аналізу широкого кола творів визначено провідні тенденції розвитку портретного жанру у львівському малярстві кінця XVIII - середини XIX ст. Окреслено основні етапи еволюції трактування людського образу залежно від стилістичного забарвлення епохи. Прослідковано взаємовпливи місцевих традицій та новітніх європейських тенденцій, що творчо інтерпретувалися малярами-портретистами. Виявлено ряд невідомих до цього часу творів, встановлено авторство окремих художників. Проаналізовано типологічні та художньо-стильові особливості львівського портрета у контексті тогочасних естетико-художніх концепцій.

Висвітлено методологічні та теоретико-правові проблеми гарантування національної безпеки органами внутрішніх справ як суб'єкта системи забезпечення національної безпеки України. Визначено такі поняття як національна безпека, національні інтереси, система забезпечення національної безпеки, безпека особи, діяльність під час забезпечення національної безпеки, взаємодія органів внутрішніх справ з іншими суб'єктами системи забезпечення національної безпеки. Охарактеризовано місце і роль органів внутрішніх справ у системі забезпечення національної безпеки та розглянуто проблеми правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ для забезпечення національної безпеки України за умов звичайної ситуації та у разі виникнення надзвичайної ситуації. Наведено рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства, відомчих нормативних актів у галузі забезпечення національної безпеки України.

Мета роботи - виявити наявність і значення жанрових і тематичних подібностей у мистецтві слов'янських народів епохи романтизму. Аналіз побудовано на базі порівнянь і зіставлень різних жанрів живопису у зв'язку з загальним історично-мистецьким контекстом.

Досліджено творчу біографію львівського митця Луки Долинського в контексті його діяльності для унійної церкви кінця XVIII - початку XIX ст. та визначено внесок митця у трансформацію релігійно-мистецької традиції українського іконопису. Розглянуто головні мистецькі проекти Л. Долинського у світлі важливих церковно-релігійних процесів, як усередині унійної церкви, так і в міжконфесійному контексті Львова кінця XVIII - початку XIX ст. Проаналізовано теологічні та художні особливості оздоблення унійних церков, ініційованого та патронованого унійними ієрархами та духовенством. Окреслено та проаналізовано особливості діяльності Л. Долинського для чину св. Василія Великого (у Почаєві та Львові). Запропоновано трактування головної ідеї розпису в підкупольному просторі, що містив зображення отців Східної та Західної церкви, як утвердження ідеї відновення церковної єдності обох гілок християнства. Обґрунтовано концепцію первісної ідейної програми оздоблення Успенської церкви Почаєва, пов'язаної із сакральною топографією чудотворного місця та паломницькою роллю святині. З'ясовано, що тематична релігійно-мистецька програма першого великого проекту Л. Долинського, яким було внутрішнє оздоблення собору Св. Юра, узгоджувалася і обумовлювалася замовником в особі єпископа. Виділено основні пункти цієї програми та визначено комплексність унійного богословсько-мистецького синтезу. Розкрито тезу про специфіку семантичних і візуальних конотацій образу св. Юрія Змієборця, увічненого на фасаді та в інтер'єрі собору, як своєрідного символу "унійного тріумфалізму" епохи Л. Шептицького. Опрацьовано публікації, архівні та візуальні джерела, вирізнено основні етапи професійної біографії Л. Долинського, висвітлено її маловідомі сторінки й окреслено стосунки митця із середовищем духовенства у контексті розвитку унійної церкви кінця XVIII - початку XIX ст. Реконструйовано канву професійних та особистих стосунків Л. Долинського.

Висвітлено творчий дизайнерський доробок українського майстра сакрального мистецтва Г. Петришака. Зауважено, що в іконостасах важливе, насамперед, малярство, але без цілісності, пропорційності, гармонії та акцентів, запроектованих у столярно-різьбярській конструкції, без її чіткої ієрархії, статики та динаміки елементів, неможливо осягнути велич і зміст усієї богословської та символічної програми українського храму. Зазначено, що проекти іконостасів та інших елементів церковного опорядження авторства Г. Петришака, представлені у каталозі, демонструють еволюцію розвитку форм нового сакрального мистецтва в Україні.