Зазначено, що нейронні мережі довели свою цінність як генератори гіпотез у циклі проектування різноманітних об'єктів. Запропоновано підхід використання самоорганізаційних карт Кохонена у задачах теплового проектування мікроелектронних пристроїв для визначення напрямку пошуку теплофізичних і конструктивних параметрів, на базі яких сформовано типові рішення для забезпечення заданого температурного режиму функціонування мікроелектронних пристроїв.

Досліджено питання автоматизації теплового проектування мікроелектронних пристроїв (МЕП), виготовлених за сучасною перспективною технологією - встановлення кристала на жорсткі виводи, підвищення ефективності даного проектування з використанням створених математичних моделей, методів та алгоритмів температурного аналізу. Розроблено систему теплового проектування МЕП з кристалами на жорстких виводах, яка дає змогу вирішити актуальні завдання теплового проектування: тривимірний стаціонарний та нестаціонарний температурний аналіз МЕП та формування рекомендацій для забезпечення необхідного температурного режиму.

Описано запропонований алгоритм виявлення зміни відношення кількості різних слів до загальної кількості слів у тексті, який можна використовувати для вирішення питань визначення авторського стилю. Проблема порівняння стилів текстових творів є актуальною в наукових дослідженнях, зокрема в інформатиці. За допомогою цих методів можна покращити якість класифікації та впорядкування текстових колекцій, що є актуальним для пошукових систем і великих сховищ текстових даних. Відмінною ознакою алгоритму від аналогічних є його можливість аналізувати динаміку лексичної насиченості по тексту. Алгоритм програмно реалізовано в системі аналізу текстів.

Розглянуто аспектно-орієнтоване програмування як метод інженерії програмного забезпечення для підвищення супроводжуваності клієнт-серверних програмних систем. Наведено результати перепроектування раніше створеної системи на базі об'єктно-орієнтованої технології з метою локалізації наскрізної функціональності. Використано відповідні метрики коду для порівняння ефективності об'єктно-орієнтованої та аспектно-орієнтованої реалізацій цієї системи. Виявлено найбільш і найменш ефективні аспектно-орієнтовані реалізації функціональності клієнт-серверної системи.

Проаналізовано алгоритм Apriori як метод пошуку асоціативних правил у структурованих і неструктурованих даних із погляду кількості знайдених правил, швидкодії та потреб в обчислювальних ресурсах. Неструктуровані дані тісно пов'язані з терміном Big Data. Актуальним завданням інженерії даних є виявлення ефективних засобів опрацювання неструктурованої інформації. Для проведення обчислювальних експериментів розроблено програмну систему, що опрацьовує дані алгоритмом Apriori, предметною областю якої вибрано торгівлю. Така система може бути прототипом реальної рекомендаційної системи. Програмне рішення розроблено на стеку технологій Hadoop.

Наведено теоретичні відомості, що стосуються означення інженерії програмного забезпечення (ПЗ), життєвого циклу ПЗ, його моделей. Описано методи розробки ПЗ - модульне, структурне, об'єктно-орієнтоване програмування та пост-об'єктні методи програмування. Висвітлено проблему потреби модифікації програми ще до її завершення. Охарактеризовано складові елементи еталонної моделі інженерії ПЗ. Розглянуто комунікативні зв'язки, механізми управління групою, стилі лідерства та керівництва, моделі поведінки та механізми їх реалізації, а також засоби підвищення ефективності групової роботи. Описано види та форми ділового спілкування, засоби комунікації та групової роботи під час створення та реалізації ПЗ.

Наведено теоретичні відомості та лабораторні роботи за основними етапами життєвого циклу: аналізу та визначення вимог, проектування й програмної реалізації, тестування, супроводу. Зазначено, що понад 100 наведених тестових завдань є важливим засобом підготовки студентів до поточного та семестрового контролю.

Подано стислі теоретичні відомості за основними темами дисципліни: становлення і кризи інженерії програмного забезпечення (ІПЗ), еталонна модель ІПЗ, означення і декомпозиція життєвого циклу ПЗ згідно зі стандартами, аналіз та визначення вимог до ПЗ, проєктування й реалізація ПЗ, тестування ПЗ, експлуатація і супровід ПЗ, інтерфейс користувача ПЗ, базові та змішані моделі життєвого циклу ПЗ, промислові методології ІПЗ, елементи UML, діаграма прецедентів, діаграма класів.