Проведено дослідження зі створення капсул на основі обніжжя бджолиного та кислоти бурштинової. Вивчено вплив чотирьох груп допоміжних речовин на технологічні властивості капсул. Із використанням комплексного показника якості - функції бажаності для подальших досліджень відібрано вісім допоміжних речовин: МКЦ 102, Prosolv, Kollidon 17 PF, ПВП, Ludipress, натрію хлорид, аеросил і крохмаль картопляний висушений.

Уперше теоретично й експериментально обгрунтовано склад і технологію нового лікарського препарату у формі капсул, який містить обніжжя бджолине та кислоту янтарну та має адаптогенні властивості. З'ясовано залежність технологічних параметрів порошкових сумішей обніжжя бджолиного та кислоти янтарної від додавання певних речовин: Vitocel, Prosolv, Kollidon, Ludipress. Вивчено властивості розроблених капсул, запропоновано методики аналізу їх якості, визначено умови та термін зберігання. За результатами фармакологічних досліджень установлено, що препарат "Поллентар" проявляє актопротекторну, антигіпоксичну та церебропротекторну дії та є певною мірою нешкідливим.

Кислота сукцинатная как эндогенный метаболит имеет широкий спектр применения в медицинской практике в Украине и за рубежом. Цель исследований - провести системный анализ данных доказательной медицины о фармакологической активности кислоты сукцинатной и ее комбинированных лекарственных средствах и изучить перспективы включения кислоты сукцинатной в состав разных лекарственных форм. Изучены международные базы данных и реестры клинических испытаний MEDLINE, EMBASE, Scopus, Cochrane Library за период с 1966 г. по июнь 2015 г. В поисках ключевых фраз поисковой электронной библиотеки "The Cochrane Library" найдено 872 913 публикаций, в том числе 71 в разделе "Клинические испытания". Из них только 23 были посвящены обзору результатов клинических испытаний лекарственных средств, которые содержат в своем составе кислоту сукцинатную. Анализ показал, что все 12 клинических испытаний поисковой системы PubMed присутствуют в результатах поиска "The Cochrane Library". Таким образом, для дальнейшего анализа выбрали результаты поиска каталога Испытания "The Cochrane Library" и 3 обзора поисковой системы MedLine PubMed. Проведен анализ относительно фармакологической активности и динамики публикаций. По фармакологическим свойствам и актуальности рандомизированные клинические испытания сгруппированы следующим образом: антигипоксическое действие подтверждено в 7 рандомизированных клинических испытаниях (2003 - 2013 гг.), улучшение всасывания железа в желудочно-кишечном тракте - 6 (1966 - 1974 гг.), гепатопротекторное - 4 (2013 - 2014 гг.). По одному рандомизированному клиническому испытанию доказывают эффективность кислоты сукцинатной для использования в гастроэнтерологии (в комбинации с омепразолом, 2012 г.), при депрессии (2013 г.), в трансплантологии (1993 г.), в период менопаузы (2008 г.), при почечной недостаточности (2013 г.), для предупреждения лихорадки во время операции (2007 г.). Названы такие лекарства, содержащие янтарную кислоту и для которых доказана клиническая эффективность: Ремаксол, Цитофлавин, Векам (Омепразол + янтарная кислота). Проанализированы обзоры поисковой системы PubMed. Анализ открывает новые перспективы для использования кислоты сукцинатной в лечении гипоксии и вирусного гепатита. Проведен анализ доказательных данных о включении кислоты сукцинатной в состав различных лекарственных форм. Она является составной частью лекарственных препаратов с разным фармакологическим действием. Проанализированные результаты клинических испытаний подтверждают целесообразность разработки новых лекарственных средств с сукцинатной кислотой.

Экономическое бремя заболеваемости гриппом и ОРВИ требует тщательного исследования, поскольку ежегодно около 15 % населения в мире страдает от этих заболеваний. Кроме этого, грипп может вызвать осложнения, которые опасны для жизни и здоровья человека, особенно пациентов из групп риска. Пожилое население относится именно к этой группе, поэтому авторами выбрана для анализа экономической нагрузки эта категория населения. По международной классификации данную группу заболеваний подразделяют на следующие виды: Influenza-like illness (ILI) - гриппоподобные заболевания; Acute respiratory infection (ARI) - острые респираторные инфекции; Severe acute respiratory infections (SARI) - тяжелые острые респираторные инфекции; Severe Acute Respiratory Syndrome (SARS) - тяжелый острый респираторный синдром. Цель работы - разработка модели для систематизации потоков пациентов и расходов на лечение при оценке экономического бремени заболеваемости гриппом и ОРВИ населения пожилого возраста стран Центральной и Восточной Европы. Модель была разработана в сотрудничестве с институтом Syreon, Венгрия. В исследовании принимали участие Венгрия, Польша, Чехия, Румыния, Украина и Казахстан. Структура модели основана на предположении потока пациентов. Принцип модели заключался в следующем: для того, чтобы оценить экономическое бремя заболеваемости в определенный период времени необходимо количественно определить: число пациентов; расходы на здравоохранение и лечение. Стоимость лечения отличается в каждом конкретном случае, пациенты должны быть разделены на относительно однородные группы. Поскольку количество и качество эпидемиологических данных по гриппу и связанных с ним заболеваниях достаточно разнородны в разных странах, ВОЗ предлагает определенные объекты изучения гриппа, взятые за основу для построения такой модели. Согласно такой классификации гриппа и определению ВОЗ, центральная структура данной модели была образована острыми респираторными инфекциями (ARI), представляющими амбулаторные случаи, и тяжелыми острыми респираторными инфекциями (SARI), представляющими стационарные случаи. Следующим этапом исследований было изучение структуры стоимости и принципов сбора данных о расходах. Экономическое бремя гриппа пожилых людей было проанализировано, исходя из вида системы здравоохранения. У пожилых людей трудно установить связь между гриппом и возникновением обострений хронических заболеваний и других острых медицинских состояний (например острый коронарный синдром). Этот анализ не включает оценки об экономическом влиянии гриппа на другие сопутствующие заболевания и долговременные хронические последствия, связанные с осложнениями гриппа. Поскольку население 60+ или 65+ относится к группе риска и является многочисленной группой, то расходы на лечение в случае возникновения осложнений и госпитализации возрастут в значительной мере и для пациента и для лечебного учреждения. Однако в данном случае будут отсутствовать непрямые расходы, например оплата больничного листа. Анализу подлежали прямые медицинские расходы. Предложенная методика позволяет объективно оценить расходы на лечение и рассчитать экономическое бремя с учетом вида и системы здравоохранения.

Экономическое бремя заболеваемости гриппом и ОРВИ требует тщательного исследования, поскольку ежегодно около 15 % населения в мире страдает от этих заболеваний. Кроме этого, грипп может вызвать осложнения, которые опасны для жизни и здоровья человека, особенно пациентов из групп риска. Пожилое население относится именно к этой группе, поэтому авторами выбрана для анализа экономической нагрузки эта категория населения. По международной классификации данную группу заболеваний подразделяют на следующие виды: Influenza-like illness (ILI) - гриппоподобные заболевания; Acute respiratory infection (ARI) - острые респираторные инфекции; Severe acute respiratory infections (SARI) - тяжелые острые респираторные инфекции; Severe Acute Respiratory Syndrome (SARS) - тяжелый острый респираторный синдром. Цель работы - разработка модели для систематизации потоков пациентов и расходов на лечение при оценке экономического бремени заболеваемости гриппом и ОРВИ населения пожилого возраста стран Центральной и Восточной Европы. Модель была разработана в сотрудничестве с институтом Syreon, Венгрия. В исследовании принимали участие Венгрия, Польша, Чехия, Румыния, Украина и Казахстан. Структура модели основана на предположении потока пациентов. Принцип модели заключался в следующем: для того, чтобы оценить экономическое бремя заболеваемости в определенный период времени необходимо количественно определить: число пациентов; расходы на здравоохранение и лечение. Стоимость лечения отличается в каждом конкретном случае, пациенты должны быть разделены на относительно однородные группы. Поскольку количество и качество эпидемиологических данных по гриппу и связанных с ним заболеваниях достаточно разнородны в разных странах, ВОЗ предлагает определенные объекты изучения гриппа, взятые за основу для построения такой модели. Согласно такой классификации гриппа и определению ВОЗ, центральная структура данной модели была образована острыми респираторными инфекциями (ARI), представляющими амбулаторные случаи, и тяжелыми острыми респираторными инфекциями (SARI), представляющими стационарные случаи. Следующим этапом исследований было изучение структуры стоимости и принципов сбора данных о расходах. Экономическое бремя гриппа пожилых людей было проанализировано, исходя из вида системы здравоохранения. У пожилых людей трудно установить связь между гриппом и возникновением обострений хронических заболеваний и других острых медицинских состояний (например острый коронарный синдром). Этот анализ не включает оценки об экономическом влиянии гриппа на другие сопутствующие заболевания и долговременные хронические последствия, связанные с осложнениями гриппа. Поскольку население 60+ или 65+ относится к группе риска и является многочисленной группой, то расходы на лечение в случае возникновения осложнений и госпитализации возрастут в значительной мере и для пациента и для лечебного учреждения. Однако в данном случае будут отсутствовать непрямые расходы, например оплата больничного листа. Анализу подлежали прямые медицинские расходы. Предложенная методика позволяет объективно оценить расходы на лечение и рассчитать экономическое бремя с учетом вида и системы здравоохранения.

Проблема обмеженості та раціонального використання фінансових ресурсів у системі охороні здоров'я є актуальною у всьому світі. Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції викликають багато дискусій щодо лікування та профілактики захворювання. Мета роботи - провести аналіз даних реальної практики призначень пацієнтам, яких з тяжкою формою грипу та його ускладненнями було госпіталізовано в стаціонар Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні. До аналізу даних реальної практики призначень було включено дані 260 медичних карт пацієнтів Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні, яких було госпіталізовано у 2016 - 2017 рр. із діагнозом грип та ГРВІ. Авторами використовувались статистичні методи, аналіз даних реальної практики, інтегрований частотний ABC/VEN-аналіз. Результати VEN аналізу свідчать, що в даному відділенні фармакотерапія відповідає чинним протоколам медичної допомоги. Аналізуючи результати частотного, VEN- і ABC-аналізу встановлено, що лідером призначень є реосорбілакт (частка витрат становить 19 %, частота призначень - 14 %, відсоток пацієнтів, яким він був призначений, становить 85 %). За ним слідує високовартісний антибіотик тигацил, далі - ксилат (частка витрат становить 10 %, частота призначень - 5 %, частка хворих - 28 %). Даючи відповідь на запитання чи використовуються основні кошти на необхідні та важливі ЛЗ, з'ясовано, що частка витрат на препарати категорії V становить 88,99 %, тобто спостерігається раціональне використання коштів. Аналізуючи частоту використання найбільш витратних ЛЗ (витрати на антибіотики становлять 46 % від загальної суми витрат на ЛЗ) буде доцільно вивчити можливість замінити на більш дешеві аналоги. Зазначено, що проведена фармакотерапія з клінічної та економічної точок зору є раціональною, однак потребує подальшої стандартизації, а проведений аналіз показує можливі шляхи її оптимізації та вказує на небезпечність ускладнень грипу, а також які ресурси необхідні для їх лікування.

Вода - найпоширеніша у природі сполука гідрогену і оксигену. Вона є універсальним розчинником багатьох речовин, у зв'язку з чим у природі хімічно чистої води не існує. Вода, що міститься в організмі, якісно відрізняється від звичайної води - це структурована вода. Такі кристалічні структури води є матрицею життя, їх наявність уможливлює перебіг важливих біофізичних і біохімічних реакцій. Недостатнє надходження в організм води чи її надлишкова втрата призводять до дегідратації, що супроводжується згущенням крові та порушенням гемодинаміки. Надлишкове надходження води в організм спричиняє водну інтоксикацію. Мета роботи - провести бібліосемантичний аналіз джерел літератури щодо медико-біологічної функції води. Методи дослідження - бібліосемантичний, аналітичний, логічний, узагальнюючий. Вода є структурною основою клітин, необхідна для підтримки ними оптимального об'єму. Вона визначає просторову структуру і функції біомолекул. Недостатнє надходження в організм води або надмірна втрата призводять до порушення гемодинаміки. Надмірне надходження води в організм спричинює водну інтоксикацію. Всі види порушень водно-сольового балансу в організмі можна звести до двох груп - дегідратації та гіпергідратації. У кожній групі розрізняють порушення зі зниженням, підвищенням і без змін осмотичного тиску (відповідно гіпотонічні, гіпертонічні та ізотонічні порушення). Воду використовують у медичній і фармацевтичній практиці як самостійний препарат, так і для виготовлення алопатичних, гомеопатичних та антропософських лікарських засобів. Державна фармакопея України включає кілька статей на використання води залежно від призначення і регламентує її якість: вода високоочищена, вода для ін'єкцій, вода "in bulk" і вода стерильна; вода очищена: вода "in bulk" вода в контейнерах. На ринку України представлені косметичні засоби, основною біологічно активною сполукою яких є вода, зокрема природна, термальна і мицелярна. Вони широко використовуются в косметології. Медико-біологічна функція води в організмі полягає у збереженні об'єму клітин, наданні тургору клітинам і збереженні організму від коливань температури. Порушення водно-сольового балансу призводять до дегідратації або гіпергідратації. У кожному разі розрізняють зміни зі зниженням, підвищенням і без змін осмотичного тиску (відповідно гіпотонічні, гіпертонічні та ізотонічні порушення). Усі вони спричиняють порушення життєдіяльності всього організму. У фармацевтичній практиці воду широко використовують для виготовлення алопатичних, гомеопатичних та антропософських лікарських засобів. Вона може бути отримана різними способами, але якість її регламентується відповідними державними нормативними документами. У косметичній практиці воду використовують не тільки як основний розчинник, але у вигляді природної, міцелярної і термальної води, де вона є біологічно активною сполукою.

Грип є одним із найбільш розповсюджених інфекційних захворювань в усьому світі, залишаючись стратегічно важливою медичною проблемою. Незважаючи на позитивні епідеміологічні та клінічні ефекти вакцинації проти грипу, залишається незрозумілим, наскільки фармакоекономічно обгрунтованим є впровадження вакцинації серед певних груп населення, розмір такої групи, а також рівень відшкодування витрат на вакцинацію, необхідний для покриття частини витрат населення. Мета роботи - розробка фармакоекономічної моделі забезпечення населення України вакцинами проти грипу, що грунтується на властивостях епідемічного процесу вірусної інфекції. Епідемічний процес грипу може бути описаний за допомогою моделі, за якій всіх осіб у популяції можна розподілити на сприйнятливих та інфікованих зі спрощенням на популяційному рівні, що одужання після перенесеної інфекції супроводжується поверненням до групи сприйнятливих осіб. В такій моделі ключовим параметром є параметр передачі збудника грипу. На основі запропонованої моделі параметр передачі збудника було визначено з використанням ретроспективних щомісячних епідеміологічних даних захворюваності на грип в Україні у 2016 - 2017 рр. На основі визначеного параметра передачі збудника грипу було проведено числове моделювання, що надало змогу дослідити залежність рівня відшкодування витрат на вакцинацію як частки від вартості захворювання на грип залежно від обраної цільової групи та рівня охоплення вакцинацією. Результати дослідження розробленої моделі показали, що за існуючих епідеміологічних умов незалежно від рівня охоплення вакцинацією відшкодування частини витрат на вакцинацією у певній цільовій групі населення є обгрунтованим, якщо співвідношення частки цієї групи серед хворих осіб до частки цієї групи серед сприйнятливих осіб не перевищує значення 2,545. Висновки: розроблено математичну модель епідеміологічного процесу грипу в Україні та визначено її параметри з використанням наявних ретроспективних щомісячних даних захворюваності на грип, яку було інтегровано у методологію фармакоекономічного аналізу вакцинопрофілактики грипу. Представлена модель може бути використана фахівцями для проведення фармакоекономічної оцінки забезпечення населення вакцинами проти грипу також за інших епідеміологічних умов.

Розглянуто основні класифікаційні системи мікроелементів, зокрема кількісну класифікаційну систему мікроелементів та анатомо-терапевтично-хімічну класифікаційну систему. Увагу приділено макроелементам у лікарських засобах і розчинах для перитонеального діалізу (ПД). Висвітлено історичні аспекти розробки розчинів для ПД, а також аспекти використання ПД в Україні.

Доступ до ринку (market access) лікарських засобів (ЛЗ) - комплекс стратегій, напрямів діяльності та процесів, які розробляють фармацевтичні компанії для забезпечення доступними ЛЗ: за відповідними справедливими цінами у окремій системі охорони здоров'я. Доступ до ринку лікарських засобів охоплює основні напрями діяльності, серед яких - оцінка медичних технологій (ОМТ). Мета дослідження - провести аналіз етапів доступу до ринку ЛЗ, зокремі щодо впровадження ОМТ на основі огляду нормативно-правового забезпечення, напрямів діяльності Департаменту оцінки медичних технологій Державного експертного центру МОЗ та Експертного комітету з відбору та використання основних ЛЗ (Експертний комітет) та напрямів застосування ОМТ у системі охорони здоров'я в України. Матеріали дослідження: нормативно-правова база, яка регламентує проведення ОМТ в Україні, міжнародні публікації щодо предмету дослідження. Методи дослідження: системний аналіз, синтез даних та узагальнення інформації, ретроспективний аналіз. Авторами узагальнено нормативно-правове забезпечення впровадження ОМТ в Україні, етапи інституціоналізації напряму, дорожню карту з ОМТ, поточний стан фінансування ЛЗ із використанням декількох переліків ЛЗ із перспективи державного платника, зокрема: Національний перелік основних ЛЗ, номенклатура центральних закупівель, реімбурсація препаратів інсуліну. Показано механізми відбору нових ЛЗ та оцінювання з використанням ОМТ для включення до регуляторних переліків, зокрема - лише до Національного переліку, за критеріями: рівні захворюваності, поширеності хвороб та смертності; докази порівняльної ефективності (результативності), безпеки та економічної доцільності; потреба в ЛЗ; результати аналізу впливу на бюджет; фармакокінетичні властивості ЛЗ; рекомендації ВООЗ щодо застосування основних ЛЗ. Із метою надання інформації для ухвалення рішень щодо раціонального розподілу та використання фінансових ресурсів у системі охорони здоров'я у січні 2019 р. було створено Департамент ОМТ в Україні у ДП "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" для проведення ОМТ та експертизи заяв на включення ЛЗ до Національного переліку. Обгрунтовано, що інституціоналізація напряму зі створенням Департаменту ОМТ є важливим етапом у забезпеченні екосистеми прийняття рішень на основі ОМТ в системі охорони здоров'я України. Напрацьоване грунтовне методологічне забезпечення, зокрема керівна настанова з ОМТ, модель мультикритеріального аналізу прийняття рішень, досвід у проведенні оцінки заяв на включення ЛЗ до Національного переліку свідчать про доцільність подальшого розширення застосування ОМТ і для інших регуляторних переліків і гарантованого пакету медичних послуг, зокрема - перелік ЛЗ центральних програм закупівель, та розробки єдиного позитивного переліку ЛЗ для фінансування за державні кошти в Україні.

Дитячий церебральний параліч (ДЦП) уособлює групу порушень механізмів розвитку рухів і положення тіла, що спричиняють обмеження активності, внаслідок непрогресуючих уражень головного мозку, що розвивається, плода або дитини. Поряд із руховою реабілітацією, застосування ботулотоксину типу A (БоНТ-A) вважають одним з основних методів лікування вибору при фокальних спастичних та дистонічних синдромах незалежно від їх етіології. На часі в Україні відсутні дослідження щодо аналізу витрат на використання лікарських засобів на основі БоНТ-A з урахуванням рекомендованої дози та кратності введення. Мета роботи - виконання аналізу мінімізації витрат на ботулінотерапію спастичних форм ДЦП у пацієнтів віком від двох років і старше. Дозування та кратність введення на рік абоботулотоксину та онаботулотоксину для лікування динамічної еквінусної деформації стопи, спричиненої фокальною спастичністю внаслідок ДЦП, у дітей віком від двох років було одержано з інструкцій до використання. Вартість абоботулотоксину та онаботулотоксину було одержано з Реєстру оптово-відпускних цін МОЗ України. Аналіз витрат для модельної когорти дітей у різних вагових категоріях показав, що абоботулотоксин 500 ОД буде найменш витратною лікувальною технологією у ваговій категорії 21 - 33 кг при дозуванні 15 ОД/кг у разі лікування геміплегії. Абоботулотоксин 300 ОД найбільш раціонально застосувати у вагових категоріях 10 - 20 кг та 34 - 40 кг із дозуванням 15 ОД/кг при лікуванні геміплегії та у ваговій категорії 17 - 20 кг із дозуванням 30 ОД/кг при лікуванні диплегії. Виявлено вагові категорії, в яких витрати у разі застосування абоботулотоксину 300 ОД та абоботулотоксину 500 ОД були рівними та меншими за витрати при лікуванні онаботулотоксином. У дослідженні вперше було здійснено аналіз мінімізації витрат на ботулінотерапію, в результаті якого було визначено переваги застосування абоботулотоксину при симптоматичному лікуванні геміплегії та диплегії у разі ДЦП у фокусі різних вагових груп дітей. Можлива варіабельність у дозуванні та кратності введення на рік онаботулотоксину вказує на актуальність збору додаткової інформації щодо застосування в реальній клінічній практиці та подальших фармакоекономічних досліджень.

Рак передміхурової залози (РПЗ) є однією з найбільших медичних проблем, з якими стикається чоловіче населення в різних країнах світу. РПЗ є гормонозалежною пухлиною, зростання та проліферація як нормальних, так і пухлинних клітин значно залежать від рівня андрогенів. Аналоги гонадотропін-рилізинг гормону широко застосовують в терапії РПЗ вже понад 15 років. В Україні сьогодні найбільшу частину ринку серед аналогів гонадотропін-рилізинг гормону для лікування РПЗ займають різні лікарські форми гозереліну з інтервалами введення в 1 та 3 міс. (1 М, 3 М відповідно). Альтернативою гозереліну можуть бути лікарські форми триптореліну з інтервалами введення в 1 та 3 та 6 міс. (1 М та 3 М, та 6 М відповідно) - інший добре досліджений і широко застосовуваний аналог гонадотропін-рилізинг гормону, що використовують для медикаментозної кастрації у разі РПЗ. З огляду на це, актуальним є проведення порівняльного аналізу застосування триптореліну та гозереліну. Мета роботи - проведення аналізу мінімізації витрат та впливу на бюджет за застосування гормональної терапії РПЗ в українських пацієнтів із використанням триптореліну 6 М та гозереліну 3 М. За основу дослідження було прийнято вартість лікування одного пацієнта протягом триптореліну, проведено фармакоекономічний аналіз за методом "мінімізація витрат". Для розрахунку очікуваних прямих витрат у разі застосування гозереліну та триптореліну було використано фармакоекономічну модель дерева альтернатив, за якою витрати розраховують з урахуванням ймовірностей та витрат на побічні реакції. Результати фармакоекономічного моделювання показали, що за застосування триптореліну у модельній когорті з 1000 пацієнтів спостерігається економія коштів у 2 887,69 грн. на одного пацієнта на рік. Окрім того, це надасть змогу пролікувати триптореліном 137 додаткових пацієнтів на кожну тисячу пацієнтів. У результаті моделювання впливу на бюджет було встановлено, що економія коштів при закупівлі триптореліну сягатиме в середньому 4,6 млн грн. за кожен рік протягом п'яти років його впровадження. Гормональна терапія зі застосуванням аналогів гонадотропін-рилізинг гормону є одним з основних методів лікування пацієнтів із РПЗ. Здійснено фармакоекономічний аналіз застосування триптореліну у порівнянні з гозереліном для лікування пацієнтів із РПЗ в Україні. Результати фармакоекономічного моделювання показали, що у разі застосування триптореліну очікується значна економія коштів, це надасть змогу пролікувати додаткових пацієнтів, які потребують гормональної терапії.