Розглянуто метод компенсації активних прицільних завад у разі використання багаточастотного сигналу шляхом їх заглушення у двоканальному приймальному пристрої за рахунок вибору параметрів багаточастотного гетеродина.

Розглянуто метод математичного моделювання характеристик спрямованості вісесиметричних антенних решіток, що грунтується на використанні принципу суперпозиції елементарних джерел, якими замінюється реальна випромінювальна система. Одержано основні співвідношення, які дозволяють визначати поле випромінювання кругових циліндричних антенних решіток великих електричних розмірів, які складено з елементарних електричних диполів, в її дальній та проміжній зоні, і врахувати вплив провідної поверхні антени на її характеристики. Наведені результати можна використовувати в алгоритмах просторового формування або обробки сигналів в активних вісесиметричних ФАР.

Запропоновано технічне рішення по побудові наземного амплітудного вимірника радіолокації кутів місця повітряних цілей для двохкоординатної РЛС мікрохвильового діапазону. Вимірник містить дві рознесені по висоті приймальні антени, розташовані на малій висоті над землею, хитати (або сканувати) які по куту місця не потрібно. Роботу пристрою засновано на вимірюваннях відношення амплітуд сигналів в двох приймальних антенах. Пропозиція може забезпечити вимірювання середніх і малих (але не дуже малих) кутів місця і висоти польоту повітряних цілей.

Зазначено, що в даний час, зважаючи на масове зростання числа користувачів радіочастотним спектром, проблема електромагнітної сумісності (ЕМС) РЕЗ набуває вельми важливого значення не лише в межах окремих служб радіозв'язку, але і між різними службами. Успішне вирішення цієї проблеми необхідно пов'язувати перш за все з розвитком нових спектрально ефективних радіотехнологій, що дозволяють за обмеженого частотного ресурсу істотно підвищувати потенційну ємність мереж радіозв'язку загального користування. Ця комплексна проблема об'єднує всі елементи радіоінтерфейсу сучасних мереж зв'язку, включаючи радіосигнали як носії інформації, засоби їх генерації, обробки та випромінювання (прийому) та способи організації радіозв'язку - все що в сукупності визначає множинний (багатостанційний) доступ в мережі на базі методів частотного, тимчасового, кодового та просторового (або їх сукупності) розділення каналів користувачів. Проведено вибір методиці оцінки ЕМС за цих умов. Запропоновано основні параметри стільникової мережі, які оцінюються.

Запропоновано методику оцінювання однієї з основних характеристик бойової ефективності зенітного артилерійського комплексу ближньої дії - ймовірності виконання вогневої задачі. Як радіолокаційний засіб виявлення та цілевказання у даному комплексі розглянуто багаточастотну трикоординатну радіолокаційну станцію. Як типову ціль для зенітного артилерійського комплексу ближньої дії розглянуто самонавідний елемент високоточної зброї типу "протирадіолокаційна ракета, керована авіаційна ракета, керована авіабомба".

Проаналізовано можливість використання сучасних програмних пакетів моделювання антенно-фідерних пристроїв для створення віртуальних лабораторних комплексів із метою ефективної організації лабораторного практикуму та самостійної роботи курсантів і студентів із дисципліни "Пристрої НВЧ та антени".

Проаналізовано можливість використання сучасних технологій передачі даних в основі яких покладено комбінацію багаточастотних та кодованих за часом сигналів з метою їх використання в системах дистанційного керування озброєнням для вирішення питання перешкодозахищеності радіолінії передачі даних від активних перешкод станцій радіоелектронної боротьби та постановників перешкод разової дії. Показано можливість зменшення впливу перешкод при використанні багаточастотних сигналів при раціональному виборі їх параметрів.

Проаналізовано можливості дистанційного наведення засобів малокаліберної зенітної артилерії (МЗА) від автоматизованої системи збору, обробки, відображення та аналізу інформації про повітряну обстановку. Показані можливості використання дистанційного режиму керування засобів МЗА по завадостійкому каналу передачі даних з використанням багаточастотного сигналу (БЧС) без присутності на ній обслуги, а саме: ведення режиму одиночного вогню роздільно з кожного кулемета та здійснення дистанційного наведення на ціль за допомогою електронного планшету по відеосигналу з оптичного прицілу з урахуванням радіолокаційної інформації від оглядових радіолокаційних станцій (РЛС), що отримується в реальному часі через автоматизовану систему збору, обробки, відображення і аналізу інформації про повітряну обстановку. Проведено аналіз доцільності використання методів і пристроїв автокореляційної та взаємокореляційної обробки когерентних багаточастотних сигналів для боротьби з перешкодами в радіоканалі дистанційного керування засобами МЗА.

Наведено результати експериментального дослідження пасивних перешкод у районі Азовського моря для радіолокаційних станцій дециметрового діапазону електромагнітних хвиль. Проаналізовано метеорологічні умови появи пасивних перешкод, джерело яких знаходиться за межею радіогоризонту при наявності тропосферного радіохвилеводу для прибережної позиції радіолокаційної станції. В ході експерименту отримано, що дальність поширення електромагнітних хвиль при наявності тропосферних радіохвилеводів може суттєво перебільшувати дальність щодо радіогоризонту. Однак при цьому зростає вплив додаткових пасивних перешкод, які знаходяться як у межі, так і за межею радіогоризонту. Причиною цього вважають стан радіофізичних характеристик тропосфери над морською поверхнею.