Проаналізовано властивості податку на додану вартість, що спричиняють істотний вплив на вітчизняні підприємства, досліджено напрями критики, вивчено підходи до реформування податку. Розроблено пропозиції щодо адекватної оцінки впливу ПДВ на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою підвищення ефективності їх роботи.

Досліджено теоретичні підходи до визначення сутності податку на додану вартість, визначено економічний механізм справляння податку на додану вартість у структурі механізму фінансового управління підприємств, проведено аналіз впливу положень Податкового кодексу України на податкову політку підприємств.

Розкрито механізм функціонування податку на додану вартість (ПДВ) і його вплив на фінансово-господарську діяльність суб'єктів підприємництва. Надано визначення поняття "податок на додану вартість". Проведено системне вивчення іммобілізації грошових коштів суб'єктів підприємництва на сплату ПДВ у процесі господарської діяльності під час придбання товарів (робіт, послуг), сплати ПДВ у бюджет та отримання відшкодування від'ємного значення податкового кредиту з бюджету. Запропоновано ввести та використовувати в системі функціонування ПДВ поняття "вхідний податок на додану вартість", надано його визначення. З'ясовано умови формування та трансформації в податковий кредит, вплив на іммобілізацію грошових коштів суб'єктів підприємництва. Досліджено процес формування дебіторської заборгованості покупців продукції та її вплив на іммобілізацію грошових коштів суб'єктів підприємництва у разі сплати ПДВ, запропоновано організаційні та економічні заходи, спрямовані на скорочення дебіторської заборгованості. Досліджено прояв регуляторної функції ПДВ і запропоновано з метою посилення позитивного впливу на діяльність суб'єктів підприємництва використовувати диференційовані ставки ПДВ залежно від рівня рентабельності продукції та її соціального призначення, що дозволить стимулювати виробництво такої продукції.

Дотримання гігієни рук перериває ланцюги поширення низки інфекційних захворювань, а отже, є запорукою збереження здоров'я людини. Широке використання антисептичних засобів населенням актуалізує питання їх ефективності, безпечності та доступності. Разом із цим культура дотримання гігієни рук є пріоритетом для всіх сфер суспільства. Мета роботи - дослідження асортименту антисептичних засобів на фармацевтичному ринку України, оцінка особливостей їх використання, виготовлення антисептика для рук оптимального складу та контроль його якості. У дослідженні використовували інформаційно-пошуковий, фармакотехнологічний, органолептичний, фізико-хімічний, графічний та статистичний методи. На підставі аналізу інформаційних джерел встановлено активні інгредієнти та їх оптимальні концентрації у складі антисептиків промислового та екстемпорального виготовлення. За результатами цього етапу роботи обрано чотири прописи антисептичних розчинів різного складу для подальшого виготовлення. Встановлено, що задовільні результати контролю якості органолептичних та фізико-хімічних показників відзначено для розчину, для приготування якого використовували етанол 96 %-й та дотримувалися особливостей технологічного процесу. У результаті опрацювання нормативних документів визначено проблемні питання реєстрації та обігу в Україні антисептичних засобів, наслідком чого є поширення недобросовісної практики реалізації засобів, що не мають підтвердженої дезінфекційної дії. На підставі аналізу джерел літератури встановлено активні компоненти антисептичних засобів промислового та екстемпорального виготовлення. Встановлено, що більшість засобів, рекомендованих для виготовлення в домашніх умовах, не відповідали вимогам нормативних документів за складом та концентрацією діючих речовин. Це є ознакою поширення серед населення недостовірної інформації, що може зашкодити здоров'ю. Обгрунтовано необхідність дотримання правил дозування інгредієнтів та технологічних особливостей виготовлення неводних розчинів. За результатами фізико-хімічного контролю встановлено, що необхідна концентрація етанолу у готовому продукті досягається у разі виготовлення розчинів за прописом N 3, до складу яких входив етанол 96 %-й. Наявність у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова дезінфекційних куточків, безумовно, популяризує гігієну рук серед здобувачів вищої освіти. На це вказує висока частота використання студентами засобів, розміщених у відповідних місцях. Разом з цим встановлено необхідність проведення серед студентів роз'яснювальної роботи, що сприятиме підвищенню рівня поінформованості щодо нормативної бази зареєстрованих дезінфекційних засобів, належного складу, маркування та способу використання.