Висвітлено різнобічну діяльність Є.Желехівського в національно-культурному відродженні України кінця ХІХ ст. Особливу увагу приділено усвідомленню вченим ролі рідної мови у духовному відродженні народу, значенню "Малоруско-німецкого словаря" в історії української лексикографії.

Освещена разносторонняя деятельность Е.Желеховского в национально-культурном возрождении Украины конца ХІХ в. Особое внимание уделено осознанию ученым роли родного языка в духовном возрождении народа, значению "Малоруско-німецкого словаря" в истории украинской лексикографии.

Наведено загальну характеристику говірки с. Ковалівка Коломийського району Івано-Франківської області, в якій відображено основні риси гуцульського та покутського говорів. Розглянуто системи ковалівського вокалізму та консонантизму, звукові зміни у мовному потоці. Проаналізовано синтаксичні відмінності, морфологічно-граматичні та лексичні особливості ковалівської говірки. Наведено фразеологізми, прислів'я, приказки, жартівливі вислови й афоризми, які побутують у мовленні мешканців села, проведено аналіз особових офіційних і неофіційних назв осіб, розкрито значення й особливості утворення імен, прізвищ і прізвиськ ковалівчан.

Приведена общая характеристика говора с. Ковалевка Коломийского района Ивано-Франковской области, в которой отображены основные черты гуцульского и покутского говоров. Рассмотрены системы ковалевского вокализма и консонантизма, звуковые изменения в языковом потоке. Проанализированы синтаксические отличия, морфологично-грамматические и лексические особенности ковалевского говора. Приведены фразеологизмы, пословицы, поговорки, шуточные высказывания и афоризмы, которые используют жители села, проведен анализ личных официальных и неофициальных названий лиц, раскрыто значение и особенности образования имен, фамилий и прозвищ ковалевчан.

Розглянуто одну з перших українських граматик, виданих у Галичині ще в першій половині XIX ст., - граматику Йосифа Лозинського. Граматика була написана польською мовою спеціально для польськомовного читача, щоб показати йому великі можливості і переваги української мови. У цій граматиці вчений гаряче обстоює українську народну мову, зокрема мову українського фольклору, доводить, що саме вона має бути мовою української літератури, а не мертва старослов'янська мова. Автор обстоює фонетичний принцип письма, дає детальний аналіз фонетичних та граматичних явищ української мови.

Зазначено щодо дискримінації української мови, шовіністичних утисків її з боку колоніального російсько-радянського режиму та висвітлення цієї проблеми в працях українських учених-мовознавців.

Зроблено огляд та аналіз визначної мовознавчої праці відомого галицького вченого, поета, етнографа І. Вагилевича "Grammatyka jezyka maloruskiego w Galicii". Відзначено, що ця праця зіграла певну роль у розвитку літературної мови в Галичині, але написана вона була польською мовою і під великим впливом російських граматик. Однак цінна вона перш за все ілюстративним матеріалом, який певною мірою відображав мову галичан середини XIX ст.

Розглянуто історію становлення української літературної мови в Галичині упродовж ста років (початок ХІХ - початок ХХ ст.). Проаналізовано перші граматичні праці галицьких авторів. На великому фактичному матеріалі, вибраному з перших та пізніших галицьких часописів, простежено мовні дискусії між поборниками народної української та прихильниками (москвофілами) книжної церковнослов'янської і російської мови. Описано так звану азбучну війну в Галичині, розглянуто питання становлення лінгвістичної термінології та правописних норм. Охарактеризовано мову галицьких часописів, визначено роль письменників та духовенства в розвитку української літературної мови в Галичині.

Уперше досліджено історію зародження, становлення, розвиток і функціонування української літературної мови в Галичині від початку XIX ст. до 1939 р. Простежено еволюцію граматичної думки в Галичині. Показано динамічні процеси, які відбувалися в мові, зміни у поглядах на мову, на її функціонування. Описано мовні дискусії між представниками різних поглядів щодо розвитку мови, між прихильниками фонетичного та етимологічного принципів письма. Приділено увагу т. зв. "азбучній війні". Проаналізовано мову публікацій різних часових періодів XIX ст., виявлено позитивні зміни в мові, у формуванні її як мови літератури. Визначено роль окремих особистостей у становленні й кодифікації літературної мови, свідоме втручання діячів науки й культури у формування граматичних, стилістичних, правописних норм. Подано стислий огляд дискусій кінця XIX - початку XX ст. між ученими Галичини та Східної України щодо впорядкування норм правопису. Зазначено, що під кінець XIX ст., коли ввійшов у літературу видатний український письменник І. Франко, західноукраїнський варіант української літературної мови був уже цілком самодостатнім і придатним для використання в усіх сферах суспільного життя, міг обслуговувати всі стилі української національної мови. З'ясовано, що галицький варіант української літературної мови мав значний вплив на утвердження норм загальнонаціональної української літературної мови, сприяв її лексичному збагаченню. Розкрито основні причини такого тривалого і нелегкого шляху становлення і розвитку української літературної мови в Галичині.

Висвітлено творчий шлях видатного українського вченого - природознавця, літератора, мовознавця, діалектолога, який досліджував західноукраїнські народні говори, боровся за чистоту української літературної мови на народній основі, гостро полемізував з москвофілами, які нав'язували галичанам старослов'янсько-російську мову.

Проаналізовано фразеологізми, якими густо усіяні тексти новел В. Стефаника. Автор використовує і загальнонародну фраземіку, але більшість сталих словосполучень - це витвори самого автора, видатного майстра художнього слова. Проаналізовано різні групи фразеологізмів, проведено їх певну класифікацію.

Висвітлено принизливе становище української мови в сучасному українському суспільстві. Незважаючи на державний статус української мови, її ігнорують в офіційній сфері, на телебаченні та в інших ЗМІ, надаючи всіляку перевагу російській. Причиною такого стану є недостатня увага до мови з боку керівництва держави. Мова - це основна ознака нації, основний засіб згуртування людей, однак поділ українців на українсько- та російськомовних, який постійно підтримується владою, не сприяє такому згуртуванню.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-318 + Ш5(4ПОЛ)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж73616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми, які існують у сучасній Україні в питаннях утвердження української мови як державної, про спротив у цьому проросійських сил, про плюси і мінуси мовного закону, який нещодавно затвердила Верховна Рада України, про нову версію українського правопису, який, на жаль, не справдив сподівань мовознавців щодо впорядкування низки правописних проблем.

Розглянуто фрагмент Словника мови художніх творів цього видатного українського новеліста (М. Лесюк. Словник мови художніх творів Василя Стефаника (фрагмент). Івано-Франківськ : Місто НВ. 2021. 384 с.), зокрема роль прийменника З і його варіантів. Мета роботи - показати та проілюструвати, як створена словникова стаття про функції прийменника З і його варіантів у художніх творах В. Стефаника, багатство відношень, у які вступають ті чи інші слова завдяки цьому прийменникові. При створенні словника були використані принципи укладання словників мови письменників, розроблених ще в кінці минулого століття професором І. Коваликом і дещо оновленими та вдосконаленими укладачем Словника та автором цієї статті. Простежено, як на практиці втілено ці принципи. Дослідницька методика полягала в докладному аналізові словникових статей, зокрема статті про прийменник З. Методика створення Словника передбачала суцільне обстеження текстів письменника за 1 т. академічного видання Стефаникових творів (1949 р.) і виписування з них сполучень слів із прийменником З, встановлення смислових і граматичних відношень, які виникали завдяки прийменникові З. Оскільки укладання словника мови письменника - це надто складна та громіздка праця, розрахована на колективну працю, створено лише фрагмент словника на 7 літер, який, однак, має неабияке практичне значення оскільки може служити зразком для створення інших подібних словників або таки повного словника мови В. Стефаника, а стаття про прийменник З може слугувати зразком для опису функцій інших прийменників чи службових слів. Наукова новизна статті не викликає сумніву, оскільки в українському мовознавстві ще не було публікацій, які б простежували вживання службових частин мови у творах окремого автора.

Розглянуто задачу математичного опису впливу шкідливих детермінованої та широкосмугової випадкової кутових вібрацій рухомого об'єкта на результат вимірювання встановленого на нього датчика кутової швидкості (ДКШ) обертання цього об'єкта. Показано, що за таких умов у ДКШ виникає систематична інструментальна вібраційна похибка. Джерелом виникнення цієї похибки є нелінійність статичної функції перетворення ДКШ та асиметрія його коефіцієнта перетворення. Отримано математичну модель цієї похибки. Ця модель надає можливість розраховувати значення вібраційної похибки в заданих вібраційних умовах для конкретного ДКШ (пряма задача аналізу), а також вибирати ДКШ за значеннями коефіцієнтів його функції перетворення, виходячи із забезпечення потрібної точності вимірювання кутової швидкості конкретного рухомого об'єкта за допомогою цього ДКШ (зворотна задача синтезу).