Проведено розрахунки конфігурації потенціальної ями для електрона та дірки в електростатичному полі, створеному моно- та бідиполями, які введено в іонний ланцюг. Розраховано величину ефективності генерації центрів забарвлення та їх релаксації для двох випадків розміщення дипольних комплексів: дипольні моменти сусідніх комплексів паралельні та антипаралельні. Досліджено залежність ефективності генерації центрів забарвлення залежно від віддалі між сусідніми дипольними комплексами.

Індекс рубрикатора НБУВ: З844.1-01

Рубрики:

Мікрорадіоелектронна апаратура. Мікроелектроніка

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено процес виникнення струмопровідності за термічної та лазерної обробках стабілізованого колоїду срібла, що попередньо друкувався на поліімідну та керамічну підкладки. Показано, що струмопровідність виникає внаслідок двох взаємодоповнюючих процесів: випаровування органічної матриці та розчинників, яке відбувається за температур менших за 160 °С, що дозволяє наночастинкам прийти в контакт, і низькотемпературного спікання за 160 - 300 °С, що проявляється в укрупненні зерна, зростанні питомої електропровідності та мікротвердості. Визначено вплив режимів термічної обробки на адгезію плівок срібла. Показано, що обробка за температур 200 - 300 °С може забезпечити адгезію 10 - 20 МПа, що є достатнім для застосування у друкованих платах. Встановлено структуру поверхні плівок засобами СЕМ. Формування в процесі спікання кристалітів срібла формою, близькою до сферичної, та розмірами 80 - 250 нм, пояснено коалесценцією наночастинок, середній розмір яких становив 9.2 нм. Вивчено вологостійкість, стійкість до перепадів температур виготовлених струмопровідних доріжок і зміну опору в режимі пропускання струму впродовж близько 1 500 год. Показано швидку деградацію струмопровідних властивостей за умов підвищеної вологості та температури, що вказує на необхідність захисту поверхні. Надано шляхи оптимізації якості друку. Розроблено методику металізації міжшарових отворів двошарової плати. За розробленою технологією виготовлено макети мініатюрних УКХ-радіоприймачів.

Індекс рубрикатора НБУВ: З88-011

Рубрики:

Електричний зв'язок

Шифр НБУВ: Ж69367 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено вплив структурних параметрів CuS на його діелектричну сталу. Показано, що довжина хвилі та плазмова частота мають найбільший вплив на значення комплексної діелектричної проникності наночастинок CuS. Розраховано спектральні характеристики наночастинок CuS залежно від їх струкурних і геометричних параметрів. Частота локалізованого поверхневого плазмонного резонансу наночастинок CuS, прямо пропорційна їх плазмовій частоті, зменшується зі збільшенням діелектричної проникності навколишнього середовища та зі збільшенням сталої затухання вільних носіїв. Крім того, зі зменшенням плазмової частоти значення коефіцієнта екстинкції зменшується, а зміна значення плазмової частоти суттєво впливає на положення піка локалізованого поверхневого плазмонного резонансу. Результати розрахунків показали, що коефіцієнт екстинкції наночастинок CuS зменшується зі збільшенням сталої затухання вільних носіїв. Зазначено, що положення піка локалізованого поверхневого плазмонного резонансу в цьому випадку не зміниться та буде знаходитися на довжині хвилі близько 1 мкм. Збільшення показника заломлення навколишнього середовища призводить до зсуву піка плазмонного поглинання в область більших довжин хвиль. Встановлено, що плазмова частота та показник заломлення середовища, в якому розміщені наночастинки, мають найбільший вплив на значення коефіцієнта екстинкції наночастинок CuS. Проведено моделювання двох типів наночастинок, яких деформовано по двох осях. Показано, що несферичні наночастинки характеризуються двома плазмонними піками, що відповідають поперечному та повздовжньому локалізованим поверхневим плазмонним резонансам, а віддаль між піками залежить від співвідношення між осями несферичної наночастинки.