Здійснено спробу встановити максимально повну парадигму засобів вираження комунікативної мети висловлення, з'ясувати особливості еволюції поглядів на актуальне членування речення, напрацювання його теоретичних і концептуально-засадничих принципів та простеження співвідношення актуального членування складнопідрядного речення з підрядними детермінантними з системою мовленнєвих жанрів й обсягом наявних комунікативних регістрів. Розглянуто специфіку пропозиції теми, комплексної теми, її структурних особливостей і характеристик темоідентифікаторів у структурному та функціонально-навчальному аспектах, закономірності реалізації теми в складнопідрядних реченнях з підрядними детермінантними, охарактеризовано тему як носія найменшого ступеня комунікативного динамізму (елемент незалежний від ситуації, контексту, тема може мати відому та нову інформацію). Прокоментовано препозицію теми, яка є більш тематичною, ніж ремантичною. З'ясовано функцію теми у різних типах детермінантних складнопідрядних речень. Проаналізовано комунікативні типи складнопідрядних речень з підрядними детермінантними та їх моделі, для кожної з яких наведено особливості тематичної та рематичної частини. Розглянуто позиційні ознаки реми у складнопідрядних реченнях з підрядними детермінантними, зокрема, увагу приділено постпозиції реми, виділено комплексну рему та висвітлено різні типи ускладнень реми (поширення, дієслівні групи, комплекси), установлено систему ремоідентифікаторів, визначено статус і функції дієслова для аналізу тема-рематичних структур.

Доведено правомірність залучення психолінгвістичної парадигми як загальноприйнятого в конкретному науковому середовищі зразка постановки, формулювання та вирішення дослідницьких завдань щодо теоретико-концептуального осмислення явища актуального членування.