Розглянуто історію розвитку стратиграфічних досліджень і стан геологічного вивчення юрських відкладів півдня України та прилеглих морських акваторій. За результатами отриманих у процесі комплексних палеонтологічних, літологічних і геофізичних досліджень керну із юрських розрізів, які розкрито свердловинами в Придобруджі, Північному Причорномор'ї, Рівнинному Криму, на Керченському півострові, в акваторії Чорного моря, проаналізовано стратиграфію, літологію, тектоніку юрських відкладів, наведено геофізичну характеристику порід та корисних копалин.

Висвітлено проблеми прогнозування золото- та алмазоносних територій України, моделювання геологічного та геофізичного середовищ Землі, спеціалізованого геокартування дайкових комплексів, фактологічного моделювання флюїдних теплових палеополів у мінералах, симетричності та гомологічності геологічних тіл і структурно-формаційного районування протоплатформ. Розглянуто питання мінералогії, стратиграфії, тектоніки, екології Донбасу, Львівсько-Волинського басейну і Криму, визначено перспективи золотоносності Закарпаття. Проаналізовано вплив вулканізму на формування верхньокрейдових відкладів Криму, формування сульфідів у мідистих відкладах Скибової зони Карпат, описано модель земної літосфери в Карпатах.

Освещены проблемы прогнозирования золото- и алмазосодержащих территорий Украины, моделирования геологической и геофизической сред Земли, специализированного геокартирования дайковых комплексов, фактологического моделирования флюидных тепловых палеополей в минералах, симметричности и гомологичности геологических тел и структурно-формационного районирования протоплатформ. Рассмотрены вопросы минералогии, стратиграфии, тектоники, экологии Донбасса, Львовско-Волынского бассейна и Крыма, определены перспективы золотоносности Закарпатья. Проанализированы влияние вулканизма на формирование верхнемеловых отложений Крыма, формирование сульфидов в медистых отложениях Скибовой зоны Карпат, представлена модель земной литосферы в Карпатах.

Наведено загальні відомості про геологічну будову Карпатського регіону та Поділля. Детально описано маршрут і головні пункти спостереження. Запропоновано приклади опису відслонень та різних геологічних об'єктів, порід і мінералів.

Представлены общие сведения о геологическом строении Карпатского региона и Подолья. Детально описан маршрут и главные пункты наблюдения. Предложены примеры описания отслоений и разных геологических объектов, пород и минералов.

Наведено нові дані про знахідку нижньоеоценових нумулітів у південно-західній частині Прикаспійської западини. Подано палеонтологічну характеристику середньоюрських відкладів Передкарпаття. Проаналізовано залежність складу черепашок остракод від онтогенетичних, філогенетичних та діагенетичних причин, співвідношення мінеральної та органічної складових, а також гетерогенної природи розподілу мікроелементів у черепашках в процесі біостратиграфічного розчленування розрізів та оцінки умов осадонакопичення. Висвітлено проблеми стратиграфічної кореляції відкладів нижньої крейди Передкарпаття, досвід застосування методу пошарової стратифікації та кореляції вугільних пластів.

Приведены новые данные о находке нижнеэоценовых нумулитов в юго-западной части Прикаспийской впадины. Представлена палеонтологическая характеристика среднеюрских отложений Предкарпатья. Проанализированы зависимость состава черепашек остракод от онтогенетических, филогенетических и диагенетических причин, соотношения минеральной и органической составных, а также гетерогенной природы распределения микроэлементов в черепашках в процессе биостратиграфического расчленения разрезов и оценки условий осадонакопления. Освещены проблемы стратиграфической корреляции отложений нижнего мела Предкарпатья, опыт применения метода послоевой стратификации и корреляции угольных пластов.

Описано новий вид форамініфер з нижньокам'яновугільних відкладів Львівсько-Волинського вугільного басейну. Наведено порівняльну палінологічну характеристику органічних відкладів розрізу Колодіїв (Передкарпаття), мікропалеонтологічну характеристику валанжинських відкладів рівнинного Криму. Проаналізовано зміни рослинного покриву Житомирського Полісся протягом раннього та середнього неоплейстоцену. Висвітлено особливості використання біогеохімії молюсків у палеогеографічних дослідженнях.

Описан новый вид фораминифер из нижнекаменноугольных отложений Львовско-Волынского угольного бассейна. Приведены сравнительная палинологическая характеристика органических отложений разреза Колодеев (Предкарпатье), микропалеонтологическая характеристика волонжинских отложений равнинного Крыма. Проанализированы изменения растительного покрова Житомирского Полесья за период раннего и среднего неоплейстоцена. Освещены особенности использования биогеохимии моллюсков в палеогеографических исследованиях.

Визначено концентрації Ca, Mg, Na, K, Sr, Li у водорозчинній і карбонатній складових у черепашках молюсків з баденських розрізів Волино-Поділля. Наведено опис семи видів черевоногих молюсків родини Cerithiidae з відкладів кампану-маастрихту Львівської мульди. Викладено результати дослідження вівіпарид Приазов'я, розкрито їх значення для стратиграфії та кореляції відкладів антропогену України. Проаналізовано особливості розвитку рослинності наприкінці міоцену - у пліоцені в межах платформної України. Вивчено вплив палеографічних умов формування субаеральних відкладів на динаміку пізньоміоценового та пліоценового рослинного покриву.

Определены концентрации Ca, Mg, Na, K, Sr, Li в водорастворимой и карбонатной составных в черепашках моллюсков с баденских разрезов Волыно-Подолья. Приведены описания семи видов брюшноногих моллюсков семейства Cerithiidae с отложений кампана-маастрихта Львовской мульды. Изложены результаты исследования вивипарид Приазовья, раскрыто их значение для стратиграфии и корреляции отложений антропогена Украины. Проанализированы особенности развития растительности конца миоцена - в плиоцене в пределах платформной Украины. Изучено влияние плеографических условий формирования субаэральных отложений на динамику позднемиоценового и плиоценового растительного покрова.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е1я54(4УКР)3

Шифр НБУВ: Ж29145 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Перечислены недостатки легенд Госгеолкарты-200 и главного нормативного документа для геокартирования - комплекта стратиграфических схем 1993 г. Их низкое качество свидетельствует о неудовлетворительном состоянии стратиграфических исследований в Украине. Застойные явления в стратиграфии - следствие кризиса в теории стратиграфии (разочарование в "панорганизменном подходе"), неправильной оценки возможностей биостратиграфии и резкого сокращения финансирования фундаментальных литолого-стратиграфических исследований. Охарактеризованы пути преодоления кризисных явлений в стратиграфии, направления развития биостратиграфии и задания стратиграфических исследований в Украине глобального, регионального и местного уровней.

Согласно существующим представлениям о геологическом строении Предкарпатского прогиба, разрез юры в нем представлен толщей общей мощностью до 2,5 - 3 тыс. м, состоящей из осадков всех трех отделов (лейаса, доггера и мальма). В первом различают комарновскую, борнятинскую, подолецкую и мединичскую свиты, во втором - кохановскую, в третьем - яворивскую, рудковскую, сокальскую, рава-русскую, опарскую, нижневскую, боновскую, маранцевскую и каролинскую. Кроме того, считается, что для всех разрезов юры в регионе характерны многочисленные стратиграфические перерывы, а в Крукеничской зоне - даже полное отсутствие образований этого возраста. Детальный анализ палеонтологических данных и геологическая корреляция разрезов, вскрытых скважинами на всем Прикарпатье (включая смежную территорию Польши), дает возможность сделать однозначный вывод о полном отсутствии отложений лейаса и о позднепротерозойском - раннепалеозойском (кембрийско-ордовикском) возрасте стратонов, считающихся принадлежащими к этому отделу. Обоснована ошибочность представлений о наличии стратиграфических перерывов внутри юрской толщи и о полном отсутствии образований этого возраста в Крукеничской зоне. Приведены данные, согласно которым общая мощность юры нигде в Предкарпатском прогибе не может превышать 600 м, а оптимальными мощностями для ярусов могут быть: для байоса - 90 м, бата - 100 м, келловея - 50 м, оксфорда - 150 м, кимериджа - 110 м, титона - 100 м. Принимая во внимание разное понимание объемов, отсутствие стратотипических разрезов, как и нарушение положений Стратиграфического кодекса при выделении, сокальскую, рава-русскую, кохановскую, рудковскую,

боновскую, опарскую, маранцевскую и каролинскую свиты нельзя считать валидными стратонами. Нижневскую свиту, установленную в конкретных обнажениях, можно использовать как местный стратон, однако следует уточнить ее объем.

Наведено результати комплексного вивчення матеріалів буріння свердловин Прадніпровської-2, Безіменної-2, -3 та Одеської-2, які підтвердили прогнози сейсморозвідників щодо широкого розповсюдження юрських відкладів у межах північно-західного шельфу Чорного моря. До цього середньоюрські утворення були розкриті на Каламітському піднятті свердловиною Ільїчівська-2 й у межах Крайового уступу у св. Десантна-1. Це дозволяє прогнозувати широкий розвиток перспективних нафтогазоносних юрських відкладів у межах акваторії Чорного моря на схід від Одеського глибинного розлому, який донедавна вважався умовною східною межею поширення осадових порід цього віку. У розрізах вищеназваних свердловин виділяються титонський і байоський яруси, розкрита потужність яких досягає 265 м. На Безіменній площі байоські утворення представлено мілководними строкатобарвистими піщано-алевритовими лімонітизованими різновидами, в яких виявлено рештки форамініфер. Подібні відклади розкрито на Одеській структурі та складено строкатоколірними аргілітами з прошарками алевролітів. Органічні рештки в них не виявлено. Титонські утворення розкрито на далекій східній перикліналі Криловської депресії на Прадніпровській площі. Вони представлені перешаруванням мілководних сірих і темно-сірих органогенно-детритових глинистих вапняків і мергелів з малопотужними прошарками аргілітів. У породах зустрічаються фрагменти, цілі відбитки й ядра двостулкових молюсків і форамініфер. Наведені матеріали свідчать про наявність на півдні України ще однієї Північночорноморської юрської депресії. Виділений В. І. Самсоновим Східно-Сулинський грабен,

наповнений юрськими утвореннями, вважаємо перемичкою між Ізмаїльським розгалуженням Молдавської юрської западини та Північночорноморською депресією. Друга перемичка простежується в районі Прадніпровської структури та з'єднує Криловську та Північночорноморську депресії. Товщина та стратиграфічна повнота юрського розрізу тут, очевидно, значно більші, оскільки розкрито титонські відклади.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д347,1

Рубрики:

Петрографія метаморфічних гірських порід

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Спираючись на детальну обробку, ревізію та критичний аналіз усіх наявних матеріалів з палеонтології, стратиграфії і літології нижньокрейдових відкладів Рівнинного Криму, проведено їх розчленування і кореляцію. В результаті структурно-фаціального районування території виділено 5 районів: Північнокримський, Центральнокримський, Саксько-Нижньогірський, Білогірський та Індольський (західний підрайон). Запропоновано схему стратиграфії нижньокрейдових відкладів цього регіону.

Спираючись на детальну обробку, ревізію та критичний аналіз усіх наявних матеріалів з палеонтології, стратиграфії та літології верхньокрейдових відкладів Рівнинного Криму, проведено їх розчленування і кореляцію. В результаті структурно-фаціального районування території виділено 4 райони: Північнокримський, Центральнокримських підняттів, Білогірський та Індольський (західний підрайон). Запропоновано схему стратиграфії верхньокрейдових відкладів цього регіону.