Досліджено вплив глобалізації комунікаційного простору на процеси національної ідентифікації в посткомуністичному світі, проаналізовано ідеологічну природу глобалізації, висвітлено особливості сучасної геоінформаційної ситуації та специфіку інформаційної мобільності нації за посткомуністичних умов. Аргументовано, що глобалізація не базується на якісно новій ідеології, а є продовженням інформаційного, політико-економічного впливів відносних переможців у "холодній війні", які сьогодні є лідерами комунікаційної революції. Доведено, що слабкість інформаційного поля нації зумовлена не тільки політикою інфоциду, але й специфікою геоінформаційної ситуації, в якій комунікаційний простір розподіляється на сфери підпорядкування інформаційно розвинутим країнам і транснаціональним корпораціям. Значну увагу приділено впливу нових комунікаційних умов, зокрема, гіпертекстового характеру інформаційного процесу на його зміст, макротексти, які дають ідентифікаційний код для цілісного розуміння суті людини в національному та всесвітньому вимірах. Досліджено основні способи семантизації з використанням національних засобів масової інформації.

Проаналізовано вплив ЗМІ на світогляд людини, зокрема, субстанційної інформації на процес формування національної ідентичності, локалізацію світогляду та посилення глядацького гедонізму. Визначено вияви семантичної ідеології в сучасному медіатексті як передумови маніпулювання світоглядом. Розкрито світоглядні засади риторики антитероризму.

Проанализировано влияние СМИ на мировоззрение человека, в частности, субстанционной информации на процесс формирования национальной идентичности, локализацию мировоззрения и усиление зрительного гедонизма. Определены проявления семантической идеологии в современном медиатексте как предпосылки манипулирования мировоззрением. Раскрыты мировоззренческие основы риторики антитерроризма.

Впроваджено у вжиток поняття органічна журналістика, яку потрактовано як основу аргументаційної коректності. Журналістська ідентифікація з певним етнокультурним середовищем уможливлює адекватне пізнання та реконструкцію своєї чи чужої дійсності.

Засвідчено значний потенціал польсько-української співпраці, який, незважаючи на поступове зближення України з Європейським Союзом, і надалі залишається невикористаним. Здійснено пошук нових, міждисциплінарних підходів до проблематики міжнародних відносин і журналістики. Досліджено мотивацію й ціннісні орієнтири новинної журналістики та публіцистики. Охарактеризовано специфіку взаємовідношень масової комунікації та ідеології. Проаналізовано російсько-український конфлікт устами Європейського Союзу.