Висвітлено теоретичні засади, поняття, предмет, норми, принципи, основні етапи становлення та розвитку міжнародного гуманітарного права. Розглянуто питання міжнародно-правового регулювання законів і звичаїв війни, ведення збройного конфлікту, захисту жертв війни та цивільних об'єктів. Розкрито механізми імплементації норм даного права, співвідношення міжнародного гуманітарного права і прав людини, особливості регулювання використання емблем Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Освещены теоретические основы, понятия, предмет, нормы, принципы, основные этапы становления и развития международного гуманитарного права. Рассмотрены вопросы международно-правового регулирования законов и обычаев войны, ведения вооруженного конфликта, защиты жертв войны и гражданских объектов. Раскрыты механизмы имплементации норм даного права, соотношения международного гуманитарного права и прав человека, особенности регулирования использования эмблем Красного Креста и Красного Полумесяца.

Розглянуто питання про юридичну природу Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), досліджено юридичні підстави його діяльності. На підставі аналізу чинних договірних і звичаєвих норм міжнародного права наведено перелік його міжнародних прав і обов'язків. Досліджено питання міжнародної правосуб'єктності МКЧХ у контексті сучасних теорій щодо правосуб'єктності міжнародних міжурядових і міжнародних неурядових організацій. Зроблено висновок, що ця організація є особливим суб'єктом міжнародного права. Висвітлено питання щодо правового стану МКЧХ, проаналізовано його внутрішньо-організаційний механізм, а також досліджено взаємовідносини з іншими суб'єктами міжнародного права, зокрема, державами та міжнародними організаціями. Розглянуто роль МКЧХ у становленні, розвитку і кодифікації норм міжнародного гуманітарного права. Установлено основні форми впливу цієї організації на формування доктрини, звичаєвих і договірних норм, що регламентують порядок ведення збройних конфліктів і захист прав жертв війни.

Розкрито поняття "міжнародне публічне право", його особливості й історію вивчення джерел, основних принципів і суб'єктів міжнародного права. Проведено аналіз змісту інституту міжнародно-правової відповідальності, з'ясування змісту основних інститутів і галузей міжнародного публічного права. Визначено особливості правового статусу осіб, що володіють множинним громадянством. Наведено механізми вирішення спорів міжнародних організацій. Проаналізовано становлення системи міжнародного захисту прав людини. Розглянуто морські простори, що знаходяться під суверенітетом та юрисдикцією прибережної держави. Досліджено питання безпеки цивільної авіації та відповідальності у міжнародному повітряному праві. Надано загальну характеристику міжнародного кримінального права та його місце в системі міжнародного права. Увагу приділено міжнародним організаціям та установам, які діють у сфері охорони навколишнього середовища.

Проаналізовано правовий статус Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) у міжнародному праві. Розглянуто питання про юридичну природу МКЧХ, досліджено юридичні підстави діяльності цієї неурядової організації. На основі аналізу діючих договірних і звичаєвих норм міжнародного права подано перелік його міжнародних прав та обов'язків. Увагу приділено дослідженню впливу МКЧХ на становлення, розвиток і кодифікацію норм міжнародного гуманітарного права. Встановлено основні форми впливу цієї організації на формування доктрини, звичаєвих і договірних норм, що регламентують порядок ведення збройних конфліктів і захист прав жертв війни.

Розглянуто правові підстави діяльності Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Проаналізовано основні групи документів, які регулюють діяльність МКЧХ як на національному, так і на міжнародному рівні, на підставі чого зроблено висновок, що даний суб'єкт має подвійну правову природу.

Розглянуто елементи міжнародної правосуб'єктності Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ), а саме: його привілеї та імунітети (ПІ). Проаналізовано договірні та звичаєві норми у цій сфері та наведено перелік основних ПІ МКЧХ як особливого суб'єкта міжнародного права.

Розглянуто окремі аспекти правового регулювання боротьби з тероризмом. На підставі аналізу низки міжнародних договорів, що містять визначення тероризму, зроблено спробу відмежувати терористів від інших категорій населення, зокрема учасників національно-визвольних рухів і неміжнародних збройних конфліктів.

Сучасні дані свідчать про те, що під час глобальної пандемії COVID-19 діти хворіють менше, ніж дорослі, і у більшості з них перебіг безсимптомний або з легкими симптомами. Однак з квітня 2020 року у США та Європі почали фіксувати випадки захворювання дітей, у яких розвинувся тяжкий запальний синдром, що тимчасово пов'язаний із SARS-CoV-2. У цих звітах хоча і відмічалася клініка, подібна з іншими педіатричними синдромами, такими як хвороба Кавасакі (KD), шоковий синдром хвороби Кавасакі, синдром активації макрофагами та шоковий токсичний синдром, але це був новий синдром, що характеризувався цитокіновим штормом з підвищеними маркерами запалення та типовим клінічним перебігом. Клінічні характеристики - більший середній вік, ніж при KD, більша частота ураження серця та шлунково-кишкових симптомів, менша частота коронарних аномалій.

Вміщено інформацію з історії та теорії міжнародних відносин, минулого та сьогодення дипломатії, ключових проблем світової політики, міжнародних економічних відносин і міжнародного права. Висвітлено особливості дипломатичної служби, структуру та функції закордонних дипломатичних представництв, норми дипломатичного протоколу й етикету, а також вміщено біографії провідних державних діячів і дипломатів з багатьох країн світу. Подано нариси з історії української дипломатії та сучасного стану відносин з іншими державами.