Досліджено творчість відомого українського драматурга О.Коломійця. Проаналізовано без ідеологічних викривлень і упереджень проблематику всіх драматургічних творів митця, визначено їх жанрову специфіку й основні засоби образо- та характеротворення, розкрито оригінальність архітектоніки п'єс, виокремлено й охарактеризовано елементи модерністської стилістики, розглянуто різні види конфліктів і прийоми творення сюжетних колізій, прокоментовано використання психологічних прийомів, ліричного й епічного начал. Досліджено жанрово-стильові особливості драматургії О.Коломійця у дискурсі художніх систем неоромантизму, класичного реалізму, модернізму. Доведено, що драматург використовував у своїх творах нехарактерні для соцреалізму ознаки - монтаж і стильовий синтетизм. Показано суттєву роль творчості митця в оновленні української драматургії. Розглянуто новаторство О.Коломійця, який своїми творчими пошуками розхитував канони соціалістичного реалізму, гідно продовжуючи культурні традиції українського народу та світового мистецтва. Доведено, що творчість О.Коломійця сприяла поновленню зв'язку між поколіннями українських драматургів-новаторів, насильно перерваному тоталітарною системою, а започатковані новації митця реалізовано й творчо збагачено драматургами "нової хвилі".

Проаналізовано проблему гармонізації українських національних стандартів з міжнародними та європейськими. Вивчено одержані результати, запропоновано пріоритетні напрями для прискореного гармонізування національних стандартів серії "Інформація і документація" з міжнародними та європейськими.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч24в3

Шифр НБУВ: ВА674238 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальні проблеми впровадження і використання мультимедійних технологій у процесі навчання студентів. Проведено аналіз сучасного досвіду використання мультимедійних презентацій, який використовують викладачі кафедри історії та документознавства Національного авіаційного університету. У мультимедійних технологіях одночасно використовують кілька інформаційних середовищ: графіку, текст, відео, фотографію, анімацію, звукові ефекти, високоякісний звуковий супровід. Це є сучасним прикладом використання у навчальному процесі відомих ефективних принципів наочності й доступності. Мультимедійні документи можуть містити мовні тексти, статичні графічні зображення, окремі звукові та музичні ефекти супроводу, спеціальну анімаційну графіку, демонструвати кіно-фото-фонофрагменти. Основні відмінності інноваційних засобів мультимедіа - це інтерактивність, вільна інтерпретація і комунікабельність. Мультимедійні презентації є сучасним зручним і ефектним способом надання студентам інформації. Комплексне поєднання мовного тексту з динамікою руху, звуком і графічним зображенням. малюнком активно впливає на органи людського сприйняття - слух і зір. Поєднання візуальної й аудіальної інформації активізує мислення й пам'ять студентів, дозволяє довше утримують їхню увагу, надавати значно більші обсяги інформації. Викладачі та студенти повинні використовувати мультимедіа. Викладачі повинні навчити студентів створювати презентації, сформувати у них навички оформлення та демонстрації матеріалу. Обгрунтовано переваги використання інформаційних технологій у порівнянні з традиційними формами підготовки студентів. Розглянуто досвід використання мультимедійних презентацій на лекціях і практичних заняттях, у науково-дослідницькій роботі студентів, під час захисту дипломних робіт. Визначено основні вимоги до структури презентації, вибору шрифту, кольору слайдів, анімаційних ефектів. Доведено, що використання інформаційних технологій у навчанні студентів забезпечує високий професійний рівень. Запропоновано методичні рекомендації для створення мультимедійних презентацій.

Узагальнено досвід підготовки фахівців-документознавців у закладах вищої освіти на сучасному етапі, окреслено тенденції розвитку професії документознавця, розглянуто питання впровадження нових стандартів вищої освіти за спеціальністю 029 "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа" для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти та для другого (магістерського) рівня вищої освіти. Закцентовано увагу на тому, що викладач обов'язково має звернути увагу на формування в студентів освітніх компетентностей, які роблять документознавців конкурентоспроможними на сучасному ринку праці. Проаналізовано основні складові навчального процесу та рекомендовано викладачам посилити мотивацію студентів-документознавців досконало вивчати роботу з інформацією в базах і банках даних, створювати електронні документи. Професія документознавця динамічно та якісно змінюється і потребує подальших наукових досліджень, постійного моніторингу ринку праці та контролю за рівнем підготовки фахівців. Потрібні спеціалісти, що вміють професійно опрацьовувати інформаційні масиви й ресурси. Такі спеціалісти, що вміють не лише використовувати знання, засвоєні під час навчання в університеті, а й ефективно застосовувати у своїй професійній діяльності ще й навички, компетентності. У сфері інформаційної діяльності документознавець повинен володіти: методами збирання, упорядковування, оброблення, розповсюдження, зберігання інформації; уміннями працювати з текстовими та графічними редакторами; навичками текстового набору; навичками пошуку інформації в Інтернеті; умінням створювати вебсайти, бази даних; вміти визначати показник кількості публікацій у друкованих засобах масової інформації, Інтернет-виданнях тощо. Проаналізовано заявлені на вебсайтах "Work.ua" і "Rabota.ua" вакансії, на які може претендувати документознавець (наприклад: документознавець, фахівець з документообігу, діловод, бібліотекар, архівіст, інформаційний аналітик), окреслено список компетенцій, якими повинен володіти претендент на посаду та уточнено попит вакантних посад на 2020 рік.

Вміщено основні історичні та культурологічні терміни. Зауважено, що опрацювання матеріалів словника з дисципліни "Історія української державності та культури" сприяє засвоєнню студентами нової лексики, надає можливість коректно та творчо застосовувати набуті знання з історії української державності, розуміти складні культурознавці поняття, правильно трактувати події історичного минулого України. Зауважено, що матеріал словника допомагає окреслювати в домінантних рисах культурні епохи у світовому контексті на різних історичних етапах їх розвитку та розуміти явища сучасної культури. Розкрито сутність таких понять, як антропогенез, деетнізація, елітарна культура, етнічна консолідація, латентна державність, супрематизм, тотемізм.

Вміщено теоретичний і практичний матеріал з ділової української мови. Подано особливості наукового й офіційно-ділового стилів, усного і писемного ділового мовлення. Висвітлено питання академічної доброчесності, академічного письма академічної культури. Наведено вимоги до складання документів і зразки їх оформлення, подано практичні завдання й вправи з граматики української мови відповідно до редакції Українського правопису 2019 року.

Представлено збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції, в якому висвітлено питання мовлення сучасної української молоді, в контексті національно-культурних тенденцій розвитку суспільства, розглянуто українську мову у вимірах сьогодення, особливості перекладу англійської термінології у сфері транспортних перевезень на українську мову, використання інноваційних технологій у викладанні іноземних мов, засоби національної словникової бази тощо. Увагу приділено проблемі етнокультурної ідентичності в умовах глобалізації, філософії управління: термінологічній кореляції понять та інше.

Розглянуто авіаційну термінологію в сихронії та діахронії. Висвітлено проблеми лінгвістичної експертизи нормативно-правових актів. Розкрито роль варіантних відношень у науковому стилі. Досліджено питання структурно-семантичної типології термінів менеджементу. Охарактеризовано засоби української наукової мови. Розглянуто англійські авіаційні терміни-словосполучення з абревіатурами. Висвітлено лінгвокультурологічні аспекти фразеологічних одиниць української мови. Увагу приділено перевагам і недолікам застосування штучного інтелекту в освітньому процесі. Подано інформацію про функціонування авіаномінацій на позначення надлегких літальних апаратів у сучасних медіях.