Наведено відомості про явища та ефекти в побуті, техніці та навколишньому світі під час швидкого обертання різних об'єктів. Розглянуто питання відображення складного механічного руху траєкторією у формі кола. Встановлено, що в природі за відповідних умов обертання траєкторії існує особливе левітаційне прискорення як основа для створення апаратів безопорного руху.

Мета роботи - вивчення впливу коронного розряду на рівень можливих перенапруг у лініях електропередачі надвисокої напруги. Для виконання аналізу розроблено імітаційну модель, яка відтворює залежність кратності перенапруг від демпфірувального впливу корони. Запропонована модель надає змогу ефективно обчислювати розподілені параметри схеми заміщення вздовж ліній електропередачі у режимах, що досліджуються. Визначено залежність можливого рівня перенапруг від робочої напруги лінії. Зроблено висновки щодо можливості практичного використання коронного розряду для зниження рівня перенапруг.

Розглянуто питання впливу різних режимів роботи грозозахисних тросів ліній електропередачі надвисокої напруги на рівень внутрішніх перенапруг при несиметричних режимах роботи. Зроблено висновок щодо доцільності використання у лініях електропередачі надвисокої напруги заземленої системи грозозахисних тросів.

Розглянуто питання аналізу режимів роботи лінії електропередачі з компенсацією зарядної потужності. Виконано дослідження стосовно знаходження оптимального ступеня компенсації реактивної потужності в електричних мережах. Розроблено математичну модель компенсованої лінії електропередачі з урахуванням впливу коронного розряду та проведено порівняння результатів моделювання з результатами випробувань в різних режимах реальної лінії. Визначено залежність рівня перенапруги від реактансу живильної мережі.

Розглянуто питання впливу роботи неповнореакторної групи шунтувальних реакторів на значення напруги ліній електропередачі. Зроблено висновки щодо раціонального використання шунтувальних реакторів.

Резонансні перенапруги в магістральних електричних мережах виникають внаслідок випадкового збігу параметрів схеми та режиму і можуть існувати порівняно тривалий час. Тому традиційні засоби для обмеження короткочасних комутаційних перенапруг в даному випадку не є ефективними. Мета статті - дослідження перенапруг, що виникають у магістральних електричних мережах на вищих гармонійних складових. Для цього використовувалися імітаційне та математичне моделювання в середовищі MATLAB and Simulink. Показано, що несинусоїдальні спотворення виникають при ввімкненні лінії електропередачі на невантажений автотрансформатор. Визначені частоти, при яких виникають перенапруги на вищих гармонійних складових. Запропоновано використання пристрою керованої комутації для запобігання перенапругам даного класу і розроблена модель для визначення відповідних налаштувань.

Розглянуто застосування неповнофазного режиму включення груп шунтувальних реакторів для обмеження резонансних перенапруг при несиметричних режимах лінії електропередачі.

Досліджено рівень перенапруг у лініях електропередачі за їх однофазного режиму роботи. Виконано перевірку практичної можливості застосування такого режиму за допомогою моделювання. Визначено послідовність роботи лінійних вимикачів для запобігання виникнення анормальних перенапруг. Зроблено висновки про доцільність застосування однофазних режимів роботи ліній.

Досліджено вплив залишкового намагнічування автотрансформатора на умови виникнення резонансних перенапруг та кидків струмів намагнічування. Запропоновані заходи запобігання негативним явищам.

Вирішено наукове завдання щодо вдосконалення методів, математичних моделей для аналізу режимних перенапруг у магістральних електричних мережах при наявності несиметрії параметрів та розроблення наукових підходів до заходів для попередження їх появи та розвитку понад критичні значення. Розглянуто та класифіковано види перенапруг при несиметричному режимі роботи магістральних електричних мереж, проведено аналіз зон існування достатніх та необхідних для виникнення перенапруг значень параметрів режимів, розроблено та науково обгрунтовано заходи запобігання виникненню перенапруг. Розроблено математичну модель ліній електропередавання з урахуванням впливу коронного розряду. Це у значній мірі дозволило підвищити точність отримуваних результатів. Здійснено верифікацію отриманої моделі шляхом порівняння отриманих результатів моделювання з пусковими та системними випробуваннями реальної лінії надвисокої напруги. Розглянуто проблему виникнення перенапруг на лініях з неповною реакторною групою та вперше запропоновано розв’язання її шляхом використання шунтувальних реакторів інших підстанцій.

Увагу приділено вдосконаленню методів, математичних моделей для аналізу режимних перенапруг у магістральних електричних мережах при наявності несиметрії параметрів і розробці наукових підходів до заходів для попередження їх появи та розвитку понад критичні значення. Розглянуто та класифіковано види перенапруг при несиметричному режимі роботи магістральних електричних мереж. Проведено аналіз зон існування достатніх і необхідних для виникнення перенапруг значень параметрів режимів. Розроблено та науково обґрунтовано заходи запобігання виникненню перенапруг. Створено математичну модель ліній електропередавання з урахуванням впливу коронного розряду. Це у значній мірі дозволило підвищити точність одержуваних результатів. Здійснено верифікацію розробленої моделі шляхом порівняння одержаних результатів моделювання з пусковими та системними випробуваннями реальної лінії надвисокої напруги. Розглянуто проблему виникнення перенапруг на лініях із неповною реакторною групою, вперше запропоновано вирішення її шляхом використання шунтувальних реакторів інших підстанцій. Також запропоновано використання компенсаційного реактора не лише під час безструмової паузи однофазного автоматичного повторного ввімкнення, а й у нормальному режимі. За допомогою проведеного моделювання доведено безпечність постійного знаходження під напругою компенсаційного реактора, розраховано додатковий економічний ефект у вигляді зниження втрат енергії реакторної групи на 6,183 кВт • год у порівнянні із застосуванням класичної схеми. Шляхом моделювання несиметричних режимів доведено дієвість і надійність використання неповнофазних режимів роботи повітряних ліній надвисокої напруги. Розроблено безпечну послідовність роботи вимикачів для уникнення перенапруг під час здійснення комутацій при неповнофазних режимах роботи. Розглянуто та досліджено вплив режиму роботи грозозахисних тросів на рівень внутрішніх перенапруг у повітряних ліній надвисокої напруги.

Наведено основні результати аналізу зміни частоти в ОЕС України за умов її ізольованої роботи, а також синхронної роботи з енергооб'єднаннями ЄЕС/ОЕС та ENTSO-E. Розглянуто причини зміни максимальних і мінімальних значень, а також подано гістограми частоти для вищенаведених режимів роботи ОЕС України.

Проаналізовано наявний спосіб вибору перерізу проводів методом інтервалу економічних кривих. Показано, що перетин проводів та конструктивні параметри ліній мають відповідати співвідношенню між витратами на спорудження та витратами на оптимізацію конструкції проводів фаз. Обгрунтовано алгоритм застосування цього методу для електропередач напругою 330 кВ, що виконуються з розщепленою фазою. Розроблено та запропоновано алгоритм пошуку струмового навантаження, за якого передбачається з мінімальними витратами перейти до застосування проводів із розщепленою фазою. Побудовано низку масивів кривих, що дає змогу вибирати переріз проводів, та умови, за яких необхідно розщеплювати провід фази. Наведено алгоритми вибору економічно доцільних перерізів проводів та методику визначення умов рентабельності повітряних ліній електропередач мереж. Проведено оптимізацію перерізу та конструкції фаз лінії та визначено умови доцільного розщеплення фаз та застосування ліній підвищеної натуральної потужності. Застосовано метод найменших квадратів для апроксимації нижньої обвідної.