Індекс рубрикатора НБУВ: Ф79(4УКР) + Ф51(4УКР=9)

Рубрики:

Інші суспільно-політичні організації

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено феномен етнонаціональних громадських організацій як специфічний інститут поліетнічного громадянського суспільства незалежної України. Проаналізовано теорії етнічної та політичної нації, громадянського суспільства та його корпоративізації, а також дискусію щодо мультикультуралізму та міжнародну практику захисту прав національних меншин. Розглянуто історію формування громадських організацій етнічних меншин в Україні, їх типологію, проблеми легітимізації та організаційної побудови. Показано специфіку становлення та діяльності громадських організацій основних етнічних спільнот України, проаналізовано пріоритетні напрямки їх діяльності, розглянуто процеси та форми інтеграції об'єднань, які представляють різні етноси. Аналіз діяльності громадських організацій національних меншин здійснено у контексті взаємодії з державою, запропоновано їх визначення як своєрідних суб'єктів етнополітики, які відіграють специфічну й незамінну роль у формуванні української політичної нації.

Исследован феномен этнонациональных обещственных организаций как специфический институт полиэтнического гражданского общества независимой Украины. Проанализированы теории этнической и политической нации, гражданского общества и его корпоративизации, а также дискуссия о мультикультурализме и международная практика защиты прав национальных меньшинств. Рассмотрена история формирования общественных организаций этнических меньшинств в Украине, их типология, проблемы легитимизации и организационного построения. Показана специфика становления и деятельности общественных организаций основных этнических сообществ Украины, определены приоритетные направления их деятельности, рассмотрены процессы и формы интеграции объединений, которые представляют различные этносы. Изучение деятельности общественных организаций национальных меньшинств проведено в контексте взаимодействия с государством и предложено их определение как своеобразных субъектов этнополитики, играющих специфическую и незаменимую роль в формировании украинской политической нации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф79(4УКР) + Ф51(4УКР) + Х809(4УКР)341

Рубрики:

Інші суспільно-політичні організації

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано методологічні підходи до узагальнення та систематизації різних форм громадських організацій етнічного спрямування у контексті з'ясування їх місця в інституціональній структурі громадянського суспільства.

Проаналізовано державну етнополітику, зокрема щодо громадських організацій національних меншин початку 90-х - середини 2000 рр. та її вплив на процес набуття національними меншинами рис суб'єктів політики суб'єктності національних меншин України, визначено характерні ознаки цього процесу в останні 1,5 роки.

Визначено чинники та детермінанти етнополітичної суб'єктності громадських організацій етнічних меншин. Досліджено етнополітичний вимір формування громадянського суспільства в Україні. Проаналізовано особливості становлення та розвитку етнополітичної інституалізації громадських організацій етнічних меншин України. Доведено, що ренесанс етнічної ідентичності може відбуватися паралельно з трансформацією етнічних фрагментів соціуму в єдиний етносоціальний і етнополітичний організм - громадянське суспільство, органічною складовою якого може бути національно-культурна корпоративність. Проаналізовано еволюцію українського законодавства у питанні легітимізації громадських організацій етнічних меншин. Виявлено етапи розвитку цих організацій у незалежній Україні на підставі критеріїв їх внутрішньої активності та ролі як суб'єктів етнополітичних відносин. Відзначено й узагальнено досвід пошуку форм міжетнічної консолідації або координації діяльності громадських організацій етнічних меншин як реальне втілення ідеї міжнаціонального миру, злагоди, толерантності та полікультурності.

Розглянуто питання експлікації характеристик інструментів, механізмів і еволюції електронного державного управління на підставі порівняльної характеристики українського та світового досвіду.

Концепцію державної етнонаціональної політики України розроблено вченими Інституту держави і права ім. В. Корецького НАН України, які є членами Наукової ради Державного комітету у справах національностей та релігій.

Визначено поняття етнокультурної консолідації суспільства, проаналізовано теоретико-методологічні підходи до її дослідження. Розглянуто політико-правові засади етнокультурної консолідації, основні чинники етнокультурного розколу, причини, що гальмують процес консолідації української нації. Показано, що причини деконсолідації та розколу українського суспільства є наслідком дії, з одного боку, об'єктивних культурно-історичних умов, а з іншого - політико-правових, і зокрема недостатнього законодавчого забезпечення етнокультурної консолідації. Вказано шляхи їх усунення з урахуванням досвіду етнокультурної консолідації в інших державах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х803.4 + Х911.2

Рубрики:

Правове становище окремих груп населення <Державне /конституційне/ право>

Захист національних меншин і корінних народів

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф088

Рубрики:

Етнополітика

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)341 + Х809(4УКР)526.1

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено найбільш суттєві напрямки трансформації політичної влади, пов'язані зі становленням інформаційного суспільства. Висвітлено аспекти потенційної трансформації, які можуть бути охарактеризовані як небезпечні.

Розглянуто явище ксенофобії та дискримінації за ознаками расової, етнічної, національної належності, віросповідання, мови, віку, статі, гендерної ідентичності тощо. Охарактеризовано передумови, причини виникнення цих видів дискримінації, їх особливості та основні прояви в Україні. Досліджено сучасні політичні та правові механізми протидії й запобігання ксенофобії, дискримінації у різних країнах. Проаналізовано українське законодавство та міжнародну нормативно-правову базу щодо протидії дискримінації. На основі вивчення зарубіжного досвіду в сфері боротьби з різними видами дискримінації (США, країни Європейського Союзу, постсоціалістичні держави) сформульовано рекомендації щодо вдосконалення антидискримінаційного законодавства України. Визначено шляхи удосконалення антидискримінаційної складової державної етнонаціональної політики України.

Окреслено основні наукові підходи до дослідження партійних систем. Проаналізовано особливості основних етапів еволюції політичних партій. Розкрито зміст інституціоналізацї партійних систем у процесі демократичної консолідації та визначено її основні характеристики. Розглянуто еволюцію ідеологічного спектра партійної системи України. Показано взаємовплив виборчої та партійної систем у нашій державі. Детально проаналізовано зарубіжний та вітчизняний досвід державної підтримки діяльності політичних парній, визначено основні переваги та недоліки вітчизняної моделі. Охарактеризовано діяльність парламентської коаліції з погляду її ефективності та впливу на стабілізацію партійної системи України. Розкрито питання конституційно-правової відповідальності політичних партій на сучасному етапі.

Актуалізовано значення адаптаційного потенціалу студентів вищих медичних закладів у процесі їх фахової підготовки. Визначено критерії адаптаційного потенціалу студентів відповідно до вікових особливостей. Встановлено, що основні механізми формування адаптаційного потенціалу на рівні організму це: біохімічні - проявляються у внутрішньоклітинних процесах, як, наприклад, зміна роботи ферментів або зміна їх кількості; фізіологічні - наприклад, посилення потовиділення за підвищення температури; морфофункціональні - особливості будови і функцій організму, пов'язані зі способом життя; поведінкові - наприклад, створення комфортних умов мешкання і т.д.; онтогенетичні - прискорення або уповільнення індивідуального розвитку, що сприяють виживанню при зміні умов.