Рассмотрена проблематика выбора аппаратных средств спирометрии для использования в телемедицинских технологиях. Описана организация анализа, обработки и передачи диагностической информации.

Рассмотрены и сопоставлены функциональные и конструктивные особенности гипоксикаторов, разделенных на классификационные группы. Сформулирован комплекс медико-технических требований к гипоксикаторам; оценены перспективы совершенствования терапевтических и диагностических методик гипокситерапии, ее приборного оснащения.

Проведены триботехнические испытания модифицированных электроконтактной обработкой газотермических покрытий и провочных сталей Св-08 и 40Х13. Показана эффективность упрочнения электроконтактной обработкой газотермических покрытий.

Розроблено теоретичні засади технології газополуменевого напилення матеріалів з низькою теплопровідністю на прикладі склоемалей і композицій на їх основі. Теоретично доведено та експериментально підтверджено можливість нанесення покрить з матеріалів з низькою теплопровідністю газополуменевим напиленням з подовженим факелом. Обгрунтовано доцільність використання методу голкофрезерування для підготовки поверхні під напилення. Розроблено оптимальний склад і досліджено властивості корозійностійких склоемальових покриттів з підвищеною ударною міцністю за рахунок додаткового введення до складу металевих порошків ніхрому ПХ20Н80 та ферохрому ФХ-800.

Проанализирован алгоритм интерпретации результатов спирометрического тестирования. На основании анализа алгоритм модифицирован включением в его структуру скоростных параметров спирометрии.

Кратко описаны этапы развития томографии - от примитивного стратиграфа и до современного компьютерного томографа. Особое внимание уделено истории технологических достижений, положивших начало томографии.

Висвітлено основні технічні принципи, якими керувалася група фахівців під час розробки монітора дихання. Наведено блок-схему монітора, описано алгоритм його роботи. Обговорено результати моніторингу респіраторної функції пацієнтів у післяопераційному періоді, проілюстровані характерними епізодами дихання. Описано запропоновану методику аналізу динаміки дихання в часі. Визначено можливі кроки вдосконалення апаратно-програмних засобів монітора дихання пацієнта.

Розглянуто питання порівняння технічних засобів респіраторного моніторингу для вирішення певних задач діагностики. Розглядаються два типи моніторів дихання - засоби прямої і непрямої реєстрації. Вказано на переваги і недоліки обох груп респіраторного моніторингу. Зроблено висновки про їх застосування. Серед непрямих засобів респіраторного моніторингу особливо відмічаються респіраторна індуктивна плетизмографія, імпедансна томографія та магнітометрія. Зокрема, респіраторну індуктивну плетизмографію розглядають як золотий стандарт неінвазивного респіраторного моніторингу. Також перспективним є метод магнітометрії. Прямі засоби респіраторного моніторингу базуються на принципах вимірювання за допомогою перетворювачів об'ємної швидкості потоку повітря. Ці засоби включають флоуспірометри (ФСП) змінного перепаду тиску, турбінні, термоанемометричні та акустичні ФСП. Розглянуто перспективи застосування ФСП зі звужуючим пристроєм та ФСП з напірним пристроєм з-за їх гарних метрологічних характеристик і дотримання медико-технічних вимог до респіраторного моніторингу. Зроблено висновок про застосування засобів респіраторного моніторингу при діагностиці сонного апное у дітей.

Описаны концепции и характерные особенности разработки компьютерных спирометров. Определены современные тенденции развития спирометрии на базе микропроцессорной технологии.

Проанализированы алгоритмы интерпретации результатов спирометрического тестирования. На основании анализа разработан алгоритм, включающий в свою структуру скоростные параметры спирометрии.

На основании классификации гипоксикаторов по принципу действия выполнен обзор их конструкций. Обобщены медико-технические требования и обозначены перспективы развития и совершенствования методов интервальной гипоксической тренировки.

Рассмотрены причины выхода из строя судовых насосов (СН), которые являются самыми распространенными механизмами на судах. Исследованиями износа деталей СН установлено, что в первую очередь существует потребность в восстановлении поверхностей наиболее распространенных и часто выходящих из строя деталей, таких как валы. Для выбора метода восстановления и повышения ресурса валов СН установлены причины и характер их повреждений, основные виды износа, влияющие на выбор способа восстановления. Представлена краткая характеристика существуюших методов восстановления. Предложено повышать износостойкость и ресурс валов СН путем восстановления их рабочих поверхностей комбинированным способом нанесения защитных покрытий, который заключается в электроконтактном припекании (ЭКП) предварительно сформованных газопламенным напылением порошковых слоев из самофлюсующихся сплавов на основе никеля.

Приведены результаты исследований структуры и физико-механических свойств покрытий, полученных двухкамерной горелкой для сверхзвукового газопламенного напыления (ГПН). В качестве компонентов топлива использовались МАФ-газ и кислород. Полученные результаты показали, что благодаря оригинальной конструкции горелки удалось получить покрытия с пористостью менее 5 % и адгезионной прочностью сцепления до 100 МПа за счет управления скоростью и температурой частиц напыляемого материала в тракте двухкамерной горелки для сверхзвукового газопламенного напыления и дистанции от среза камеры смешения горелки до подложки; более эффективного ускорения частиц напыляемого материала и существенного улучшения условий для тепловой релаксации напыляемого материала, при этом, не увеличивая габаритных размеров горелки и исключая сужающиеся участки газового тракта по мере движения расплавленных частиц.