Рассмотрены вопросы дезадаптационных срывов у военнослужащих срочной службы. Показана градация факторов риска, связанных с условиями военной службы, через взгляд на проблему врачей-психиатров, командиров подразделений военных частей, самих военнослужащих срочной службы.

Запропоновано нові підходи щодо розв'язання актуальної задачі - визначення потреби закладів охорони здоров'я щодо ліжок з застосуванням технологій інформаційного та математичного моделювання, реалізованих за допомогою комплексу комп'ютерних програм. Проаналізовано фактори, що впливають на захворюваність військовослужбовців і санітарні втрати за умов війни. Вивчено дані стосовно вхідного та вихідного потоку пацієнтів до лікувальних закладів охорони здоров'я на прикладі двох військових госпіталів. Установлено його характерні властивості - щотижневу циклічність і підпорядкованість за окремих випадків статистичному закону нормального розподілу випадкової величини. Проаналізовано наповненість двох військових госпіталів хворими протягом семи років, установлено її характерні особливості. На підставі одержаних результатів розроблено математичну модель імітації руху пацієнтів у межах системи закладів охорони здоров'я та відповідний алгоритм роботи програмного забезпечення для її комп'ютерної реалізації. Розроблено інформаційну модель циркуляції необхідних для моделювання даних і методику апроксимації функцій розподілу ймовірності вихідного потоку пацієнтів з лікувальних закладів.

На основі даних галузевих щорічних медичних звітів за формою 3/Мед за допомогою кластерного аналізу, здійсненого за методом k-середніх, проаналізовано показники використання розгорнутих ліжок військово-медичних клінічних центрів та військових госпіталів за 2010 рік. Проведено порівняльну оцінку використаного методу статистичного аналізу з іншим методом оцінки показників використання ліжкового фонду. З метою підвищення ефективності використання розгорнутих ліжок надано рекомендації керівництву закладів охорони здоров'я та органам управління медичної служби Збройних сил України.

У вигляді конкретного прикладу наведено результати досліджень стосовно часу шифрування/дешифрування файлів баз даних медичних інформаційних систем, проведеного з використанням трьох принципово різних алгоритмів, складовими частинами яких, у свою чергу, є криптоалгоритм Blowfish. Встановлено, що шляхом оптимізації роботи алгоритмів програмного забезпечення можливе зменшення часу шифрування/дешифрування відносно великих файлів (десятки мегабайт) до прийнятних для повсякденного використання величин.

Проаналізовано дані з питань упровадження сучасних інформаційних технологій у діяльність медичної служби Збройних Сил США та деяких інших країн на воєнний час. Акцентовано увагу на важливості та необхідності інтенсифікації роботи в даній галузі у медичній службі Збройних Сил України.

Зазначено, що соціальне та психологічне благополуччя людини є невід'ємною складовою частиною її здоров'я. За допомогою методу анонімного анкетування досліджено суб'єктивну оцінку соціального та духовного комфорту пенсіонерів Міністерства оборони України. В цілому виявлено низький рівень якості життя даної категорії населення.

Розглянуто ітераційну процедуру оптимізації експертних груп, що призводить до стабільного поступового збільшення показника якості оцінювання впливовості факторів на явище, що досліджується, - коєфіцієнта конкордації групи. На результатах досліджень доведено ефективність використання показників інформаційної близькості відповідей окремих експертів до всієї групи та середнього коефіцієнта рангової кореляції Спірмена.

Розглянуто деякі імовірнісні підходи до моделювання потоків виписки пацієнтів із лікувальних закладів Міністерства оборони України, проведено їх порівняльний аналіз на підставі результатів комп'ютерної прогонки імітаційної моделі завантаження госпіталю. Зроблено висновки стосовно точності та збігу кожного з підходів, надано рекомендації щодо їх практичного застосування.

Проведено ранжування провідних факторів, що впливають на втрати особового складу медичної служби (ВОСМС) у ході ведення бойових дій. Під час дослідження використовувалися методи експертних оцінок, історичного та системного аналізу. З метою удосконалення планування медичного забезпечення військ визначено вагові та нормовані вагові коефіцієнти окремих факторів, що впливають на ВОСМС, здійснено оцінку достовірності результатів експертних оцінок, вивчено варіацію відповідей експертів стосовно кожного фактора.

Запропоновано методику апроксимації багатомодальних функцій розподілу статистичних даних, до яких відносяться розподіли ймовірності виписки пацієнтів з лікувальних закладів у часі.

Наведено опис розробленої інформаційної технології криптографічно-захищеного експорту/імпорту інформації таблиць бази даних медичної інформаційної системи, а також результати здійснених за допомогою даної технології експериментів із експорту/імпорту інформації двох баз даних обліку пацієнтів закладів охорони здоров'я Міністерства оборони України. Одержані результати хронометражу експорту/імпорту інформації було зіставлено та порівняно із визначеними можливими щодобовими обсягами експорту/імпорту інформації у двох закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, в результаті чого зроблено висновки про можливість використання розробленої технології у медичних інформаційних системах. Наведено переваги, що забезпечуються шляхом застосування розробленої інформаційної технології. Визначено напрями використання розробленої інформаційної технології для побудови комплексних систем захисту інформації.