Доведено, що імплантація гідроксилапатитного матеріалу ОК-015 супроводжується уповільненням темпів росту досліджуваних кісток, звуженням проксимальних епіфізних хрящей та шарів діафізів плечових кісток, зниженням вмісту первинної спонгіози та питомої щільності клітин в зоні остеогенезу, зменшенням діаметрів остеонів і збільшенням діаметрів їх каналів, гіпергідратацією та демінералізацією з пропорційним дисбалансом їх хімічного складу, дестабілізацією ультраструктури біомінералу кісток, а також зменшенням їх міцності. Доведено, що насичення імплантованого матеріалу ОК-015 марганцем значною мірою згладжує неблагоприємні зміни морфогенезу скелету за пластики дефектів великогомілкових кісток; оптимальною концентрацією Марганця в імплантаті є 0,25 %.