Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.148-588

Рубрики:

Пошкодження кісток і суглобів

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.286-29

Рубрики:

Протезування і протези нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В краткой и систематизированной форме изложены современные данные о развитии, строении и функциях хрящевых и костных тканей (включая костные ткани зубов), являющихся разновидностью скелетной ткани. Проанализированы их возрастные изменения и процесс регенерации, а также влияние эндо- и экзогенных факторов на них.

В експерименті на білих щурах-самках репродуктивного віку досліджено вплив препарату кальцію третього покоління "Кальцемін" на кристалічну структуру регенерату, що формується в ділянці метадіафізарного дефекту великогомілкової кістки. Встановлено, що під час перорального застосування кальцеміну створюються сприятливі умови для нуклеації та росту елементарних комірок кісткового гідроксилапатиту, його кристалічна решітка має більш впорядковану структуру, а процеси її перетворення починаються раніше.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.120.9-436.1

Рубрики:

Інші форми артритів і поліартритів

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що модифікація складу імплантованого матеріалу дозволяє впливати як на темпи його перебудови, так і на регенерацію кісткової тканини. Визначено найбільш перспективні напрямки подальших досліджень: насичення імплантата мікроелементами, а також застосування зовнішніх чинників.

Показано, що застосування альфафоркалу як монопрепарату за пластики метадіафізарних кісткових дефектів біогенним гідроксилапатитом оптимізує процеси формування новоутвореної кісткової тканини в ділянці дефекту і стимулює процеси біодеградації імплантованого матеріалу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р.с03

Рубрики:

Медичне матеріалознавство і товарознавство

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.481-5 + Р458.148-5 с03 + Л428.9-106

Рубрики:

Пухлини кісток

Пошкодження кісток і суглобів

Біокераміка

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В експерименті встановлено, що дія хронічної гіпертермії (ХГ) середнього і екстремального режимів супроводжується дестабілізацією кристалографічних параметрів та збільшенням ступеня аморфності кісткового мінералу. Поєднання ХГ з фізичним навантаженням посилює дані відхилення. Застосування інозину дозою 20 мг/кг щодоби згладжує негативний вплив ХГ на ультраструктуру кісткового мінералу.

Изучены особенности ультраструктуры биоминерала дентина резца нижней челюсти интактных крыс различного возраста. Установлено, что у неполовозрелых крыс имел место активный рост и формирование элементарных ячеек биоминерала дентина резца и увеличение упорядоченности строения его кристаллической решетки. У половозрелых крыс темпы роста элементарных ячеек биоминерала замедлялись и наблюдались первые проявления генерализованного пародонтоза в поздние сроки наблюдения, а у крыс старческого возраста - выявленные изменения усиливались, увеличивалась степень аморфности и уменьшалась степень упорядоченности строения кристаллической решетки биоминерала дентина резца нижней челюсти.

Объективные показатели сердечной деятельности, а именно частота пульса и систолическое артериальное давление (АД), имеют незначительные межрасовые различия, однако значения диастолического давления широко варьируют как между этногеографическими группами в целом, так и между различными соматотипами внутри каждой расовой группы. Значения пульса и АД имеют тесную связь с типом телосложения. Так, для юношей из Индии долихо- и мезоморфной конституций характерны относительно низкие значения давления, для девушек из Индии - относительно низкие показатели АД, но высокий пульс. Для юношей из Нигерии относительно высоким пульс, присущи мезо- и брахиморфамы, а для девушек из Нигерии характерны относительно высокие значения диастолического АД вне зависимости от типа телосложения. Половой диморфизм при сравнении изученных показателей работы сердечно-сосудистой системы прослеживается для диастолического АД, которое у юношей имеет более высокие цифры, чем у девушек вне зависимости от типа телосложения и расовой принадлежности.

В експерименті на 252-х білих щурах трьох вікових груп (статевонезрілих, статевозрілих та старечого віку) за методом рентгеноструктурного аналізу досліджено ультраструктуру кісткового мінералу регенерату, а також можливості оптимізації процесів репаративної регенерації у разі внутрішньошлункового введення кверцетину в терапевтичному дозуванні. Встановлено, що динаміка ультраструктури кісткового мінералу в інтактних тварин відповідає віковій періодизації морфогенезу кісткової системи. Кістковий мінерал регенерату характеризується інтенсивним утворенням і ростом елементарних комірок та кристалів гідроксилапатиту, про що свідчить збільшення їх розмірів. Коефіцієнт мікротекстурування біомінералу в ранні терміни після нанесення дефекту значно відстає від аналогічних значень в інтактних тварин, а пізніше переважає їх. Це пов'язано з тим, що в ранні строки переважають процеси деструкції кісткових уламків, а пізніше - зона дефекту заповнюється грубоволокнистою кістковою тканиною. Найінтенсивніше ці процеси перебігають у статевонезрілих тварин, повільніше - у щурів старечого віку. Внутрішньошлункове введення кверцетину супроводжується оптимізацією як процесів репаративної регенерації, так і динаміки досліджуваних показників. Найбільш суттєвий вплив кверцетину на процеси репаративної регенерації відбувається у статевонезрілих тварин, найменший - у щурів старечого віку.

В експерименті на 210-ти білих щурах встановлено, що нанесення дефекту великогомілкової кістки після 60-денного введення тартразину супроводжується зниженням і уповільненням відновлення міцності плечових кісток на відміну від групи, де тартразин не вводився. За дозування тартразину в 1 500 мг/кг вираженість змін була більшою. У період реадаптації зміни міцності плечових кісток за дозування 750 мг/кг визначались до 24-го дня спостереження, а за дозування 1500 мг/кг - до 45-го дня.

В эксперименте на 210-ти белых крысах установлено, что нанесение дефекта в большеберцовой кости после 60-дневного введения тартразина сопровождается снижением и замедлением восстановления прочности плечевых костей в отличие от группы, где тартразин не вводился. При дозировке тартразина в 1 500 мг/кг выраженость изменений была больше. В период реадаптации изменения прочности плечевых костей при дозировке 750 мг/кг определялись до 24-го дня наблюдения, а при дозировке 1 500 мг/кг - до 45-го дня.

Експеримент виконано на 245-ти статевозрілих щурах-самцях. Показано, що внутрішньом'язове введення 5 % розчину мексидолу з розрахунку 50 мг/кг маси тіла на тлі щоденного внутрішньошлункового введення протягом 60-ти днів пробензонату натрію в дозі 500 і 1000 мг/кг маси тіла в порівнянні з групою, якій за аналогічних умов внутрішньом'язово вводили 0,9 %-ий ізотонічний розчин натрію хлориду, супроводжується згладжуванням змін органометричних параметрів надниркових залоз у статевозрілих щурів у період реадаптації. Встановлено, що вираженість і тривалість коригувального впливу введення мексидолу залежить від дози харчової добавки, що вводиться.

Эксперимент выполнен на 245-ти половозрелых крысах-самцах. Показано, что внутримышечное введение 5 % раствора мексидола из расчета 50 мг/кг массы тела на фоне ежедневного внутрижелудочного введения в течение 60-ти дней пробензоната натрия в дозе 500 и 1000 мг/кг массы тела по сравнению с группой, которой в аналогичных условиях внутримышечно вводили 0,9 %-ый изотонический раствор натрия хлорида, сопровождается сглаживанием изменений органометричних параметров надпочечных желез у половозрелых крыс в период реадаптации. Установлено, что выраженность и длительность корригирующего воздействия введения мексидола зависит от дозы вводимой пищевой добавки.

В эксперименте на 72 белых крысах с исходной массой 130 - 150 г методом рентгеноструктурного анализа исследовали кристаллическую структуру регенерата при имплантации в костный дефект в зоне проксимального метафиза большеберцовой кости керамического гидроксиапатита с размером частиц менее 63 мкм. Установили, что в керамическом гидроксиапатите размеры кристаллитов были меньше, чем в интактной кости, на 11,19 - 12,78 %, а коэффициент микротекстурирования, наоборот, был больше на 18,11 - 21,13 % при неизменных параметрах элементарных ячеек гидроксиапатита. В группе животных, которым заполнение дефекта не проводилось, в период с 15-го по 30-й день размеры элементарных ячеек вдоль оси с и соотношение с/а превосходили таковые показатели группы интактных животных на 60-й и 90-й день. Размеры кристаллитов в группе незаполненного дефекта в течение всего периода исследования были меньше, чем аналогичные показатели в группе интактных крыс, на 2,08 - 9,14 %. При имплантации керамического гидроксиапатита в зону дефекта было выявлено увеличение параметров с, а и с/а, что свидетельствует о дестабилизации элементарных ячеек гидроксиапатита костного регенерата и является следствием его биологического преобразования. В результате биодеградации кристаллиты керамического гидроксиапатита становятся более рыхлыми, увеличиваются в размерах и, вероятно, создают препятствие для формирования однородной кристаллической решетки костного минерала, который образуется.

Внутрижелудочное введение бензоата натрия в течение 2 месяцев у половозрелых белых крыс сопровождается снижением прочности плечевых костей, выраженность которого прямо пропорционально зависит от дозировки вводимого препарата.