Обгрунтовано науковий підхід до охорони, заповідання та використання карстових печер як особливого виду інтегральних ресурсів, а саме - спелеоресурсів. Розглянуто історію природоохоронних досліджень печер Гірського Криму та проаналізовано існуючу систему заповідання даних об'єктів. Удосконалено теорію спелеоресурсного підходу до природоохоронної оцінки заповідних печер та розроблено методику їх оцінки. Систематизовано та проаналізовано фактичний матеріал щодо 867-ми карстових порожнин, визначено їх прородоохоронне значення та заповідний статус стосовно 103-х печер. На засадах розробленої методики здійснено природоохоронне районування карстових масивів з виділенням найбільш перспективних щодо сторення нових заповідних територій. Здійснено моніторинг спелеоекосистеми, зокрема туристсько-екскурсійних спелеокомплексів (ТЕСК), розроблено методичні засади раціонального функціонування ТЕСК.

Висвітлено проблеми розвитку малого підприємництва в Україні. Охарактеризовано соціально-трудові відносини між суб'єктами підприємницької діяльності. Запропоновано заходи усунення недоліків у соціально-трудових відносинах у сфері малого бізнесу.

Розглянуто аспекти використання комп'ютерних ігор на уроках математики. Проаналізовано переваги та недоліки їх упровадження у навчальному процесі. Наведено типологію ігор за видом діяльності та приклади математичних ігор за типом дій.

Звернення до історико-культурної спадщини українського народу та її інтерпретація засобами балетного театру - одна з провідних мистецьких тенденцій доби "відлиги". Балетний театр України виборов право бути "національно маркованим" не традиційними засобами введення суто побутових народних ознак, а на високому академічному рівні. Нова хвиля фольклоризму у музиці й хореографії сприяла ідентифікації вітчизняного балетного театру в СРСР та світі починаючи з середини 50-х рр. ХХ ст. Створення балетів національної тематики у цю добу стало самостійною тенденцією у розвитку балетного театру і не припинилася в означених хронологічних межах, а дало імпульс подальшому розвитку національних балетів широкої жанрової палітри, орієнтованих на синтезовану танцювальну лексику (народний і класичний танець).

Звернення до історико-культурної спадщини українського народу та її інтерпретація засобами балетного театру - одна з провідних мистецьких тенденцій доби "відлиги". Балетний театр України виборов право бути "національно маркованим" не традиційними засобами введення суто побутових народних ознак, а на високому академічному рівні. Нова хвиля фольклоризму у музиці й хореографії сприяла ідентифікації вітчизняного балетного театру в СРСР та світі починаючи з середини 50-х рр. ХХ ст. Створення балетів національної тематики у цю добу стало самостійною тенденцією у розвитку балетного театру і не припинилася в означених хронологічних межах, а дало імпульс подальшому розвитку національних балетів широкої жанрової палітри, орієнтованих на синтезовану танцювальну лексику (народний і класичний танець).

Представлено погляди сучасних українських дослідників на методологію наукових розвідок з хореографічного мистецтва. Розкрито бачення концептуальних підходів до дослідження проблем народно-сценічної хореографічної культури Тернопільщини (А. Підлипський), чоловічого танцю в балеті (О. Карандєєва), балетного театру України 1950 - 70-х років (К. Лук'яненко), інтерпретації балетів класичної спадщини наприкінці XX - на початку XXI століття (М. Коростельова). Репрезентовано широку палітру наукового інструментарію з різних галузей гуманітарного знання в проєкції на хореографічне мистецтво.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ335.423(4УКР)63-6

Рубрики:

Історія балетного театру

Шифр НБУВ: РА453640 Пошук видання у каталогах НБУВ