Показано, що критерії та індикатори сталого розвитку лісової галузі України є одним з основних важелів забезпечення економічно ефективного, соціально орієнтованого та екологічно безпечного використання всіх лісових ресурсів. Обгрунтовано доцільність вдосконалення засад господарювання в лісах на всіх рівнях з урахуванням наукових розробок і міжнародних зобов'язань України. Запропоновано Концепцію сталого розвитку агроекосистем у країні на період до 2025 р.

Показано, что критерии и индикаторы устойчивого развития лесной отрасли Украины являются одним из основных рычагов обеспечения экономически эффективного, социально ориентированного и экологически безопасного использования всех лесных ресурсов. Обоснована целесообразность усовершенствования основ хозяйствования в лесах на всех уровнях с учетом новейших научных разработок и международных обязательств Украины. Предложена Концепция устойчивого развития агроэкосистем в стране на период до 2025 г.

Наведено результати визначення оптимального режиму термічної обробки продуктів переробки деревини дуба (ДДП), а також впливу такої ДДП на динаміку й кінетику процесу накопичення у коньячних спиртах основних ароматичних компонентів дуба. Визначено, що для витримки коньячних спиртів використання термообробленої деревини, в якій за рахунок термічної обробки відбувається трансформація високомолекулярних компонентів дуба та утворення нових ароматичних речовин, прискорює процес екстракції компонентів дуба з деревини (в 4 рази), у порівнянні з використанням натуральної ДДП, та покращує їх якість. Визначено оптимальне співвідношення (1:3) натуральної до термообробленої деревини у разі використання для витримки коньячних спиртів.

Наведено результати досліджень динаміки виснаження деревини дуба бочок впродовж 7 циклів використання витримки в них коньячних спиртів (щорічна заливка молодих спиртів з наступним їх зливанням та аналізом). Визначено, що найбільш інтенсивне екстрагування компонентів дуба у нової бочки (49 - 71 %) відбувається у перший цикл витримки коньячних спиртів. Мінімальна кількість концентрації компонентів дуба (менше 10 %) екстрагується у коньячний спирт після четвертого циклу заливки. Під час шостого і подальшого циклів використання бочки внутрішня поверхня деревини клепки має виснаження більш ніж на 90 %.

Проведено мікробіологічну оцінку деревини дубової клепки в Одеській, Закарпатській, Вінницькій, Київській, Житомирській та Черкаській областях України для виробництва виноробної бочкотари. Виявлено, що склад мікроорганізмів не залежить від району заготовки деревини і визначається мікобіотою грунту парку зберігання деревини.

Індекс рубрикатора НБУВ: М112

Рубрики:

Деревина листяних порід

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследований древесины дуба типичных насаждений лесхозов Харьковской области с точки зрения целесообразности ее использования для производства высококачественной клепки для винных и коньячных бочек. Установлены особенности макроструктуры древесины дуба, ее физические и химические свойства, а также возможные среднегодовые объемы заготовки клепочного кряжа.

В результате исследований химического состава разных сортов яблок определена тенденция относительно накопления более высоких концентраций ароматических компонентов в соках с большим содержанием фенольных веществ. На основании исследований ароматических компонентов отобрано и рекомендовано 13 сортов яблок для использования в производстве кальвадоса.

Досліджено вплив перемінного магнітного поля на соковіддачу слив. Для попередньої обробки сировини застосовували обертаюче перемінне магнітне поле при холостому ході та із застосуванням феромагнітних частин. Встановлено, що попередня обробка сировини у перемінному магнітному полі підвищує вихід соку. Дія вихрового магнітного поля інтенсифікує руйнування внутрішньоклітинних зв'язків без використання теплового впливу на рослинну клітину. Експериментально одержано кінетичні залежності виходу соку із слив від часу обробки їх у перемінному магнітному полі.

Наведено технологічну схему процесу освітлення виноградного сусла з використанням суспензійного кремнеземного адсорбенту та розчину желатину. Розглянуто модель трифазного суспензійного адсорбенту, одержаного на основі гідрофільних і гідрофобних частинок високодисперсного кремнезему.

Вивчено вплив попередньої обробки яблучного соку ферментними препаратами на процес ультрафільтрації та його якісні показники. Встановлено, що найдоцільнішим є обробка протягом 2 год пектолітичним ферментним препаратом за температури 50 °C для досягнення високої продуктивності процесу ультрафільтрації, але соки чи напої не завжди стабільні. Проте додаткова обробка амілолітичним ферментним препаратом за нижчої продуктивності процесу дає змогу отримувати соки з більшим ступенем освітлення та стабільності.

Досліджено вплив попередньої обробки м'язги слив цитолітичними ферментами пророщеного вівса та солоду ячменю на вихід соку. Плодову м'язгу слив рекомендується піддавати обробці ячмінним солодом. Встановлені оптимальні умови перебігу технологічного процесу: температура - 40 °C, тривалість 2 год, співвідношення м'язги та ячмінного солоду - 1:0,1. Вихід соку становить 67 %.

Наведено результати досліджень з удосконалення способу лікування та усунення дефекту вин "мишачий тон" з використанням вітчизняної подрібненої деревини дуба. Зазначено, що ефективною є обробка хворого виноматеріалу сумішшю спеціально підготовленої (натуральної та термообробленої) деревини дуба черешкового (Quercus robur).

Приведены результаты исследований по совершенствованию способа лечения и устранения порока вин "мышиный тон" с использованием отечественной измельченной древесины дуба. Отмечено, что эффективным зарекомендовал себя способ обработки больного виноматериала смесью специально подготовленной (натуральной и термообработанной) древесины дуба черешчатого (Quercus robur).

Індекс рубрикатора НБУВ: П255.1-3

Рубрики:

Яблуня

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено можливість додаткового використання рослинної танінвмісної сировини - галотаніну, гребеневого сусла та деревини дуба подрібненої (відповідно гідролізованого, конденсованого та змішаного типів танінів). Встановлено, що серед досліджених видів рослинної сировини найбільш придатним для використання є гребеневе сусло - самостійно або спільно з деревиною дуба подрібненою.

Исследована возможность дополнительного использования растительного танинсодержащего сырья - галотанина, гребневого сусла и древесины дуба измельченной (соответственно гидролизируемого, конденсированного и смешанного типов танинов). Установлено, что среди исследованных видов растительного сырья наиболее подходящим для использования является гребневое сусло - самостоятельно или совместно с древесиной дуба измельченной.

Наведено результати досліджень розподілу фенольних речовин у стовбурах дуба звичайного, які дозволяють створювати смакові "букети" шляхом виготовлення клепки для винних і коньячних бочок з різних зон стовбура. Доведено більш високу стійкість ядрової деревини до гнилизни у порівнянні із заболонною.

Приведены результаты исследований распределения фенольных веществ в стволах дуба обычного, которые дают возможность создавать вкусовые "букеты" путем изготовления клепки для винных и коньячных бочек из различных зон ствола. Доказана более высокая устойчивость ядровой древисины к гнилям по сравнению с заболонной.