Проаналізовано особливості становлення та еволюції історичної науки в Україні з давніх часів до сьогодення. Визначено специфічні умови історико-культурного розвитку слов'янського етносу, розглянуто розвиток історичної науки наприкінці XIV - XVI ст., у ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено питання розвитку історичної думки у працях Я.Маркевича, Д.Бантиш-Каменського, О.Бодянського, М.В.Довнар-Запольського, М.П.Василенка, А.І.Савенка, В.О.Біднова.

Проанализированы особенности становления и эволюции исторической науки в Украине с древнейших времен до настоящего времени. Определены специфические условия развития славянского этноса, рассмотрено развитие исторической науки в конце XIV - XVI вв., ХІХ - начале ХХ ст. Освещены вопросы развития исторической мысли в трудах Я.Маркевича, Д.Бантиш-Каменського, А.Бодянского, М.В.Довнар-Запольского, М.П.Василенко, А.И.Савенко, В.А.Беднова.

Висвітлено проблеми взаємин чоловіка та жінки в історії України. Подано життєписні оповідання про героїв легенд, князів, гетьманів, народних ватажків, письменників, науковців, митців, революціонерів, державних діячів. Наведено інформацію про сімейну трагедію галицького князя Я.Осмомисла, султаншу Оттоманської Порти Роксолану, нерозділене кохання М.Чурай, кохання в житті М.Грушевського, сімейні стосунки першого секретаря М.Хрущова.

Освещены проблемы взаимоотношений мужчины и женщины в истории Украины. Даны жизнеописания героев легенд, князей, гетьманов, народных вожаков, писателей, ученых, художников, революционеров, государственных деятелей. Рассмотрены все известные романтические истории в прошлом Украины. Приведена информация о семейной трагедии гилицкого князя Я.Осмомысла, султанше Оттоманской Порты Роксолане, неразделенной любви М.Чурай, любви в жизни М.Грушевского, семейных делах первого секретаря М.Хрущева.

Здійснено комплексний аналіз історичних досліджень Кирило-Мефодіївського товариства другої половини ХІХ - ХХ ст., від появи перших згадок про нього в літературі до сучасного періоду. Зроблено спробу періодизації та систематизації історіографії даної проблеми. Особливу увагу приділено комплексу літератури, який раніше не досліджувався або замовчувався в радянській історіографії (праці зарубіжних та українських діаспорних дослідників, репресованих радянських істориків). Висвітлено еволюцію образу товариства в історичній літературі та загальні тенденції для певних періодів.

На підставі історичних джерел, в тому числі тих, що раніше не використовувалися у вітчизняній історіографії, розкрито та проаналізовано життєвий шлях і діяльнісь королеви Анни, дочки великого київського князя Ярослава Мудрого, що правила у Франції в XI ст. Наведено документальні свідчення, які стосуються її біографії. Подано результати комплексного дослідження середньовічних свідчень про Анну Ярославну, які дозволяють по новому переглянути її життєпис і спростувати низку історичних міфів, що накопичились в історіографії стосовно цієї постаті. Наведено латинські джерельні свідчення та їх переклади українською мовою, а також фрагменти з французьких історичних праць доби пізнього середньовіччя з даних проблем.

Показано роль і місце історіографії історії України у системі історичного знання. Висвітлено особливості історичного знання за часів Київської Русі, на українських землях в XIV - XVI ст. Увагу приділено історичному письменству у другій половині XVII ст., українській історіографії ХІХ - початку ХХ ст., ХХ ст. Охарактеризовано постаті видатних українських істориків, зокрема, Д.М. Бентиш-Каменського - автора першого професійного нарису "История Малой России", М. Костомарова - засновника української національної історіографії, М.С. Грушевського - історика, письменника, суспільно-політичного та державного діяча.

Показаны роль и место историографии истории Украины в системе исторического знания. Освещены особенности исторического знания во времена Киевской Руси, на украинских землях в XIV - XVI вв. Внимание уделено исторической письменности во второй половине XVII в., украинской историографии ХІХ - начала ХХ вв., ХХ в. Охарактеризованы личности известных украинских историков, в частности, Д.Н. Бентиш-Каменского - автора первого профессионального очерка "История Малой России", М. Костомарова - основателя украинской национальной историографии, М.С. Грушевского - историка, писателя, общественно-политического и государственного деятеля.

Розглянуто стан ознайомлення громадськості Франції з перебігом воєнних дій в Україні у другій половині XVII ст., проаналізовано причини цікавості французьких дипломатів до постаті Юрія Хмельницького, зібрано їх свідчення про нього.

На основі історичних джерел, в тому числі тих, що раніше не використовувалися у вітчизняній історіографії, розкрито та проаналізовано життєвий шлях і діяльність королеви Анни - дочки великого київського князя Ярослава Мудрого, що правила у Франції в XI ст. Наведено документальні свідчення, які стосуються її біографії. Здійснено грунтовний аналіз усього комплексу середньовічних свідчень про Анну Ярославну, що дозволило по-новому переглянути її життєопис і спростувати ряд історичних міфів, які зустічаються в історіографії цієї постаті.

Досліджено французьку історіографію України XVI - XVIII ст. Відображено процес еволюції вивчення України козацької доби істориками Франції від появи перших свідчень про козаків у цій країні до сучасності. Розглянуто процес розвитку історичних студій з даної тематики в контексті соціально-політичних і культурних процесів, які відбувалися у Франції в XVI - на початку XXI ст. Висвітлено питання впливу французької політики та культури на розвиток козакознавчих та українознавчих досліджень у цій країні, а також розглянуто проблему рецепції тем та образів козацької України у французькому мистецтві. Встановлено вплив наукової діяльності М. Грушевського й інших українських істориків на розвиток французьких наукових досліджень України козацької доби в першій половині XX ст.

Висвітлено місце та значення Чорної ради в історії Ніжина та всієї України. Показано передумови та наслідки Ніжинської ради 1663-го р. як геополітичної події, роль Ніжинського козацького полку в цих подіях. Розглянуто похід П. Конашевича-Сагайдачного 1618 р. на Москву в світлі українсько-російських відносин. Простежено процес розгортання національно-визвольної боротьби українського народу на теренах Чернігово-Сіверщини протягом 1648 - 1649 рр. Проаналізовано політичну діяльність української православної ієрархії в добу "Руїни". На матеріалах Ніженської округи визначено роль місцевих органів влади в розвитку церковного розколу в УСРР у 1820-х рр. Розглянуто основні причини та прояви загострення політичної конфронтації в Україні (вересень - грудень 1990 р.).

Проаналізовано французькі історичні дослідження козацької України від появи перших згадок про неї у французькій літературі до сучасного періоду. Процес розвитку історичних студій з цієї тематики розглянуто на тлі франко-українських зв'язків, а також тих соціально-політичних і культурних трансформацій, які відбувалися у Франції в XVI - на початку XXI ст. Визначено особливості вивчення історії козацької України французькими науковцями. Особливу увагу приділено вивченню взаємозв'язків і взаємовпливів між французькою та вітчизняною історіографіями.

Досліджено чернігівську діаспору "ратних людей" на Східній Сіверщині у ХVІІ ст. З'ясовано значення Лоєвської битви 1651 р. в обороні Чернігово-Сіверщини від литовсько-польських військ. Розглянуто військово-політичну діяльність Г. Гуляницького на посаді ніжинського полковника. Приділено увагу бою під Пирогівкою 11 (21) лютого 1664 р. та його значенню для перебігу зимового походу Яна ІІ Казимира 1663 - 1664 рр. Показано місце і роль Ніжинського козацького полку у польському векторі зовнішньої політики Гетьманщини другої половини ХVІІ ст. Обгрунтовано польський вектор зовнішньої політики Чортомлинської Січі 1652 - 1686 рр. Проаналізовано участь І. Крип'якевича в боротьбі українського студенства проти полонізації в Східній Галичині на початку ХХ ст. Вивчено науково-педагогічну діяльність В. Данилевича у Варшавському університеті у 1915 - 1917 рр.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР-4ЧЕР)-22

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж21140 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено польську колонізацію лівобережних старостів Київського воєводства у першій половині ХVІІ ст. Вивчено династичні плани Б. Хмельницького в контексті Української національної революції. Розглянуто перепис населення Гетьманщини 1666 р. як один з елементів московської експансії. Проаналізовано інформаційний потенціал актової книги м. Козельця у другій половині ХVІІ - першій половині ХVІІІ ст. Визначено роль Г. Кониського в геополітичних трансформаціях у Східній Європі у другій половині ХVІІІ ст. Приділено увагу поділам України та Речі Посполитої.

У ювілейному збірнику, випущеному до 250-річчя з дня народження відомого полководця Петра Християновича Вітгенштейна, зібрано матеріали круглого столу в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя (14 травня 2019), що розповідають про життя та діяльність цього знаменитого воєначальника. Висвітлено роль генерала П. Х. Вітгенштейна у війні 1812-го року. Окрему увагу приділено родинним історіям Вітгенштейнів.

На основі новітніх історіографічних доробків послідовно розкрито передумови, причини й основні етапи становлення наукового напряму дослідження минулого, предметом вивчення якого є історія формування і функціонування системи взаємовідносин і взаємодій, що стратифікують суспільство за статевими ознаками. Висвітлено історію уявлень про ''жіноче'' і ''чоловіче'' як категорії соціального ієрархічного порядку, історію самоуявлень чоловіків, жінок і сексуальних меншин.

Проаналізовано окремі аспекти діяльності українських гетьманів, розвиток козацького ладу та збереження козацьких традицій на теренах України. Висвітлено основні вектори політики козацької України XVI - XVIII ст., балансування старшинської верхівки між національними інтересами та геополітичними реаліями, а також особливості офіційного церемоніалу та важливі питання сучасної історіографії, передусім постаті гетьмана Петра Дорошенка. Подано інформацію щодо висвітлення гетьманату Петра Дорошенка в тогочасних польських листах (дещо з польських архівосховищ). Простежено еволюцію взаємовідносин Дем'яна Ігнатовича та Петра Дорошенка (березень - вересень 1668 р.). Розкрито питання суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку козацької України у XVII - XVIII ст.: від образу козака як християнського воїна у проповідях до ляльки-мотанки в польській та українській традиціях. Розглянуто певні аспекти рецепції козацьких традицій в українській культурі. Досліджено державотворчий процес Гетьманщини крізь призму інформаційного потенціалу поштових марок України як історичного зображального мистецтва.

Історичні документи беззаперечно свідчать, що утворення Ніжинського козацького полку відбулося влітку 1648 року як результат державотворчої діяльності місцевого українського населення в ході національно-визвольного повстання українського народу, відомого в історичній пам’яті під назвою Хмельниччина. Козацька доба вітчизняної історії, що хронологічно охоплює період від XVI до кінця XVIII століття, була назвичайно важливим героїчним періодом становлення та розвитку української державності. Розглянуто королівські привілеї, царські жалувані грамоти та гетьманські універсали на підтвердження Магдебурзького права Ніжинському магістрату. Проаналізовано походження прізвищ козаків Ніжинського полку за Зборівським реєстром 1649 року. Увагу приділено проблемі наукової ідентифікації козацьких прапорів 1651 року. Увагу приділено литовському, російському та шведському векторам діяльності Ніжинського козацького полку та зовнішній політиці Гетьманщини (1648-1657 рр.). Висвітлено політичну діяльність української православної ієрархії в добу "Руїни" (єпископ Мефодій (Максим Филимонович). Досліджено родоводи польських шляхетських родин Ніжинщини у І-ій третині XIX ст. (за матеріалами формулярних списків).