Вперше введено до наукового обігу матеріали фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, а також Державних архівів Харківської та Запорізької областей. Детально проаналізовано конструкції перших вітчизняних тракторів, наведено маловідомі факти щодо їх розробки та впровадження. Проведено комплексне дослідження процесу становлення галузі тракторобудування на Україні у контексті подібних процесів у розвинених країнах світу з урахуванням соціально-економічних перетворень, що відбувалися в СРСР. Визначено роль вітчизняних інженерів і вчених у становленні тракторобудування. Розглянуто процес організації виробництва тракторів, виділено його окремі форми, охарактеризовано основні етапи. Вперше здійснено дослідження впливу міжвідомчих суперечностей керівних органів на розробку й організацію виробництва тракторів. Показано особливості конструкції даного виду сільськогосподарських машин у порівнянні з іншими видами радянської та зарубіжної агротехніки, встановлено їх відповідність теоретично розробленим вимогам, сформованих вітчизняними ученими та інженерами, зокрема М.Сладковим, В.Будріним, А.Судаковим, Є.Львовим. Розкрито перспективи впровадження тракторів у першій третині XX ст., показано роль державних органів управління у їх розробці та поширенні. Розглянуто основні стадії виробництва та розвитку конструкції вітчизняних тракторів "Запорожець" інженера Л.Унгера та "Комунар" інженера К.Мар'єна у зв'язку з суспільно-економічною ситуацією та впровадженням Нової економічної політики. Висвітлено історичне значення розробки та виробництва перших тракторів на Україні.

На основі фактів, викладених в наративних джерелах, засобах масової інформації та опублікованих наукових дослідженнях, висвітлено діяльність І. Й. Дронга протягом 60 - 80-х років ХХ ст. Зазначено основні проблеми дослідження цього періоду діяльності конструктора. Визначено напрямок діяльності Івана Йосиповича на різноманітних адміністративних посадах, зокрема в міністерстві автотракторної промисловості СРСР. Визначено зміст та напрямки роботи І. Й. Дронга в Науковому автотракторному інституті з просування принципово нової схеми інтегрального трактора ЛТЗ-145. Здійснено спробу об'єктивної оцінки конструкції тракторів інтегральної та класичної схеми, перспектив їх впровадження у виробництво на фоні тенденцій в економіці та державному управлінні СРСР. На основі викладених фактів зроблено висновок про об'єктивну принциповість позиції, зайнятої І. Й. Дронгом в суперництві концепцій тракторів. Визначено, що в сформованих обставинах неможливо було перебороти бюрократичну систему з метою впровадження у виробництво концептуально нової машини.

Розглянуто засоби та методи актуалізації тих пам'яток науки і техніки, що є нерухомими об'єктами науково-технічної спадщини, та тих, що виступають музейними предметами. Представлено найбільш характерні їх види, показано характерні особливості перш за все музейного показу деяких з них. Зазначено, що науково-технічна спадщина потребує не лише збереження, а й розширення використання її рухомих і нерухомих пам'яток з просвітницькою, виховною та іншими цілями.

Висвітлено історію становлення тракторобудування в Україні в першій третині XX ст. на фоні аналогічних процесів в розвинених країнах світу. Проаналізовано передумови процесу розробки та виробництва перших вітчизняних тракторів. Детально розглянуто особливості їх конструкції. Визначено специфіку їх використання та збуту.

Висвітлено внесок Жозефа Яковича Котіна в розробку цивільної техніки. На основі різноманітних відкритих джерел, в тому числі електронних, здійснено спробу об'єктивного аналізу конструкції цивільної техніки розробленої Особливим конструкторським бюро танкобудування, що очолював Ж. Я. Котін. Аналіз конструкцій машин проведений на фоні умов їх використання в порівнянні з аналогічними процесами за кордоном. Визначено відповідність техніки умовам її експлуатації, повнота реалізації закладених принципів, та місце розроблених машин в історії науки і техніки. Уточнено окремі факти історії розробки нової техніки конструкторами військових машин, причини цього та приводи.

На основі відкритих джерел висвітлено історію створення 12,7 міліметрового кулемета Дегтярьова - Шпагіна. Проаналізовано особливості конструкції у порівнянні з відомими аналогами інших країн, висвітлено специфіку його експлуатації. На основі досвіду використання кулемета ДШКМ визначено перспективи його подальшого застосування. Здійснено спробу визначення напрямків подальшого вдосконалення конструкції з метою її адаптації до умов сучасного бою.

У представленій колективній монографії розглядаєть¬ся використання потенціалу історико-культурної спад¬щини у створенні й забезпеченні функціонування освіт¬ньо-виховної системи сучасної України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ц521 г я25

Рубрики:

Стрілецька зброя та стрілецька справа

Шифр НБУВ: ВА867564 Пошук видання у каталогах НБУВ