З використанням компонентного аналізу, типологічного й опозиційного методів досліджено особливості внутрішньої організації прислівникових еквівалентів слова української та російської мов. Визначено сфери людської діяльності, на позначення яких утворюються елементи мовних систем. На семантичному рівні визначено загальні та відмінні шляхи набуття еквівалентами слова статусу лексикалізованих одиниць в українській та російській мовах.

Прийменниково-іменникові конструкції досить активно переходять у застиглі форми і набувають у подальшому статус прислівників. Базові моделі прислівникових еквівалентів слів у досліджуваному матеріалі представлені конструкціями з початковим компонентом, вираженим прийменником, прислівником, часткою, займенником, прикметником. Найпродуктивнішими з них є прийменникові моделі.

Наведено бібліографію праць академіка Академії наук вищої школи України, доктора філологічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України В.О. Горпинича за 1962 - 2003 рр., літературу та інші документи про його педагогічну та наукову діяльність.

Приведена библиография трудов академика Академии наук высшей школы Украины, доктора филологических наук, профессора, заслуженного деятеля науки и техники Украины В.А.Горпинича за 1962 - 2003 гг., литература и другие документы о педагогической и научной деятельности.

Наведено продовження досліджень властивостей еквівалентів слова української мови. За допомогою методу компонентного аналізу встановлено властивості внутрішньої організації прийменникових еквівалентів. Виявлено системні зв'язки зазначених одиниць, окреслено сфери навколишньої дійсності, на позначення яких творяться нарізно оформлені структури з граматичними характеристиками прийменникового класу слів.

The proposed work is the research continuation of the equivalents' peculiarities of words in Ukrainian language. The peculiarities of inner building of the preposition equivalents are viewed with the help of the method of component analysis. System links of the mentioned units are discussed, reality's spheres which are denoted by structures with grammar characteristics of prepositions are analyzed.

Описано найуживаніші еквівалентні слова, зокрема, прислівникові, прийменникові, сполучники, сполуки часток, вигуків, вставних слів, з їх тлумаченням, ілюстраціями, антонімами, синонімами, показниками сфери вживання.

Описаны наиболее употребляемые эквивалентные слова, в частности, наречные, предложные, союзы, соединения частиц, междометий, вставных слов, с их толкованием, иллюстрациями, антонимами, синонимами, показателями сферы употребления.

Досліджено типологічне зіставлення еквівалентів слова (ЕС) української та російської мов. Розроблено та застосовано методику, що враховує особливості форми вираження та внутрішньої організації зазначених мовних елементів і дозволяє виявити статус, місце та причини появи прислівникових та інших класів ЕС у системах порівняних мов. Встановлено закономірності формування прислівникових еквівалентів і проаналізовано властивості їх форми вираження та внутрішньої організації. Виявлено типові явища та визначено тенденції їх розвитку. Розкрито лінгвистичну суть розглянутих морфологізованих одиниць, що є ознакою динаміки лексико-граматичної системи. За результатами опису зовнішньої та внутрішньої форм прислівникових еквівалентів запропоновано шляхи набування статусу морфологізованих одиниць іншими знаковими структурами перехідного характеру в українській і російській мовах.

Проаналізовано стан розвитку сучасної морфонології, окреслено шляхи реалізації морфонологічних явищ, описано коло невирішених проблем цієї галузі українського мовознавства у сфері парадигматики і деривації.

Простежено особливості укладання словників будь-якої мови, у т.ч. бібліотекознавчих, книгознавчих, з інформатики, пов'язане з накопиченням наукових теоретичних відомостей про її структуру, семантичні та інші властивості. На підставі вивчення розвитку лінгвістичної думки проаналізовано процес лексикографічної практики, яка відображає специфіку тієї чи іншої мови.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-31

Шифр НБУВ: Ж70337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вміщено інформацію про основні віхи життя та результати науково-педагогічної діяльності відомого українського мовознавця, доктора філологічних наук, професора М. М. Пещак. Наведено хронологічний покажчик її друкованих праць (монографій, словників, статей, тез, рецензій).

На основі широкого спектра залучених до наукового обігу османсько-турецьких писемних джерел, зокрема турецьких архівних документів і літописів, уперше комплексно досліджено інформаційний потенціал, специфіку та значення названих пам'яток писемності у процесі дослідження історії козацько-гетьманської України другої половини XVI - першої чверті XVIII ст. Залучено широкий масив українських та інших писемних джерел і наукової літератури. Конкретизовано головні чинники, якими керувалися політичні кола Високої Порти у своїх діях стосовно українського народу загалом і Війська Запорозького зокрема. Вперше подано історико-правовий аналіз досліджених рукописних документів, згідно з яким засвідчено факт нормативно-правової мотивації міжнародних документів, укладених між державами Східної Європи, зокрема дипломатичної діяльності українських гетьманів. Досліджено причини ухвалення спільних рішень урядових установ України, Туреччини та Криму, зосібна практичні упровадження цих рішень. Проаналізовано правові мотивації підписаних у зазначений час договорів, установлено тривалість терміну їх дії і причинний характер. Зазначено, що застосована в роботі методологія забезпечує адекватне розуміння змісту досліджених документів і їх перекладу українською мовою. Джерелознавче опрацювання відомостей, наявних у турецьких і кримськотатарських рукописних документах визначеної історичної доби, сприяє формуванню нового погляду на відносини України з Туреччиною та на їх історичне значення. Вміщено також інформацію про історію Азербайджану.