Викладено теоретичні основи економіки та ринку праці в економічній системі, питання економічно активного населення та відтворення трудових ресурсів і зайнятості населення. Розглянуто питання управління продуктивністю, нормування, організації та оплати праці, а також системи організації управління персоналом.

Изложены теоретические основы экономики и рынка труда в экономической системе, вопросы экономически активного населения и воспроизведения трудовых ресурсов и занятости населения. Рассмотрены вопросы управления продуктивностью, нормирования, организации и оплаты труда, а также системы организации управления персоналом.

Розглянуто теретичні засади продуктивної зайнятості населення. Висвітлено питання використання трудового потенціалу, оцінено рівень зайнятості населення в аграрному секторі. Запропоновано шляхи досягнення продуктивної зайнятості в сільському господарстві - забезпечення збалансованості показників кількості робочих місць і робочої сили, поліпшення організаційно-економічних факторів зайнятості та соціальних умов життя населення.

Рассмотрены теоретические основы продуктивной занятости населения. Освещены вопросы использования трудового потенциала, оценен уровень занятости населения в аграрном секторе. Предложены пути достижения продуктивной занятости в сельском хозяйстве - обеспечение сбалансированности показателей количества рабочих мест и рабочей силы, улучшение организационно-экономических факторов занятости и социальных условий жизни населения.

Охарактеризовано працю як економічну категорію та суспільне явище, а також соціальне партнерство як один з механізмів регулювання трудових відносин. Висвітлено правові аспекти регулювання соціально-економічних і трудових відносин у сільськогоподарському підприємстві. Наведено методики визначення рівня організації праці та моделі нормування основних виробничих процесів в агроформуваннях. Проаналізовано особливості організації орендних відносин, оплати праці, трудових процесів, робочого місця. Розглянуто питання нормування праці на стаціонарних роботах.

Охарактеризованы труд как экономическая категория и социальное явление, а также социальное партнерство как один из механизмов регулирования трудовых отношений. Освещены правовые аспекты регулирования социально-экономических и трудовых отношений на сельскохозяйственном предприятии. Приведены методики определения уровня организации труда, а также модели нормирования основных производственных процессов в агроформированиях. Проанализированы особенности организации арендных отношений, оплаты труда, трудовых процессов, рабочего места. Рассмотрены вопросы нормирования труда на стационарных работах.

Розглянуто теоретичні засади аграрних соціально-трудових відносин, визначено особливості та основні закономірності розвитку ринку праці та зайнятості населення у даній сфері. Висвітлено питання мотивації, організації та оплати праці в сільськогосподарських підприємствах, а також допоміжних і обслуговуючих підрозділах. Розроблено моделі нормування основних виробничих процесів в агроформуваннях, визначено порядок укладання та умови припинення дії арендних договорів.

Рассмотрены теоретические основы аграрных социально-трудовых отношений, определены особенности и основные закономерности развития рынка труда и занятости населения в данной сфере. Освещены вопросы мотивации, организации и оплаты труда в сельскохозяйственных предприятиях, а также вспомогательных и обслуживающих подразделениях. Разработаны модели нормирования основных производственных процессов в агроформированиях, установлен порядок уложения и условия прекращения действия арендных договоров.

Обгрунтовано організаційно-економічні та правові аспекти управління трудовим потенціалом села за умов ринкових трансформацій і з урахуванням нових стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку України. Проаналізовано медико-демографічні чинники формування та відтворення трудового потенціалу, ринкові механізми регулювання зайнятості сільського населення, проблеми кадрового забезпечення аграрного сектору вітчизняної економіки.

Обоснованы организационно-экономические аспекты управления трудовым потенциалом села в условиях рыночных трансформаций и с учетом новых стратегических приоритетов социально-экономического развития Украины. Проанализированы медико-демографические факторы формирования и воспроизводства трудового потенциала, рыночные механизмы регулирования занятости сельского населения, проблемы кадрового обеспечения аграрного сектора отечественной экономики.

Вирішено проблему збереження трудового потенціалу села (ТПС) на основі теоретико-методологічних узагальнень процесу його формування, визначення особливостей відтворення і використання. Розкрито сутність ТПС, обгрунтовано зміст деформації та подальшої втрати ТПС за результатами невдалих аграрних реформ. Досліджено умови збереження ТПС з урахуванням особливостей історичного розвитку сільських територій, сільського населення (СН) і сільського господарства. Визначено зміст трансформаційних змін в аграрному секторі (АС) економіки, умови пріоритетного розвитку складових АС для збільшення використання ТПС. Обгрунтовано прийоми відбору показників, які характеризують вплив демографічних чинників на особливості збереження ТПС. Визначено умови покращення рівня якості СН на основі підвищення стандартів медицини й освіти. Викладено регіональний підхід до оцінки існуючого ТПС з урахуванням його особливостей, секторальний підхід до аналізу тенденцій зайнятості СН на основі виділення сільськогосподарської та несільськогосподарської зайнятості. Проаналізовано взаємодію попиту і пропозиції з урахуванням її якісного складу, методи визначення вартісної складової кон'юнктури сільського ринку праці щодо рівнів доходів працівників. Розроблено коротко- і середньострокові прогнози народжуваності, смертності та чисельності СН на основі виявлених трендів. Визначено напрямки нарощення інвестиційно-інноваційного потенціалу аграрної галузі на основі покращення матеріально-технічного постачання і забезпечення модернізації основних засобів, продуктивної зайнятості СН на основі створення нових робочих місць в АС за рахунок прогнозованого збільшення обсягів

сільськогосподарського виробництва в Україні у 2010 - 2015 рр. і несільськогосподарському. Описано механізм збереження ТПС в сукупності з правовими нормами, методами, важелями, інституціями державного, приватного і громадського впливу на ТПС. Розроблено концептуальні основи комплексної цільової програми збереження і примноження ТПС, що базуються на додержанні вимог чинних нормативно-правових актів.

Висвітлено теоретико-методологічні та методичні засади формування, відтворення та використання сільського населення в контексті удосконалення механізму збереження трудового потенціалу села (ТПС) за умов соціалізації ринкових відносин. Визначено методи забезпечення продуктивної зайнятості сільського населення. Розроблено концептуальні засади комплексної цільової програми збереження та примноження ТПС. Запропоновано механізм збереження ТПС, що об'єднує сукупність правових норм, методів, важелів, інституцій державного, приватного та громадського впливу та ТПС з метою призупинення його втрати та деформації структури.

Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до тлумачення поняття "безпека суспільства". Обгрунтовано місце поняття "безпека суспільства" в концепції національної безпеки. Визначено стратегічну необхідність забезпечення соціально-економічної безпеки українського суспільства.

Мета роботи - дослідження впливу соціальних чинників на формування і розвиток інтелектуального капіталу, сформованого на сільських територіях Хмельницької області, який використовується в аграрній галузі регіону. Під час аналізу даних статистики й узагальнення публікацій вітчизняних і зарубіжних науковців проведено оцінку соціальної інфраструктури сільських територій Хмельницької області. У результаті дослідження визначено нові напрями розвитку інтелектуального капіталу. Обгрунтовано, що інноваційний розвиток галузі сільського господарства сприятиме розвитку соціальної інфраструктури села, що, у свою чергу, дозволить зберегти сформований інтелектуальний капітал і ефективно його використовувати. Перспективою подальших досліджень у даному напряму є визначення обсягів підготовки інтелектуального капіталу для забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектора регіону. На концептуальному рівні потрібно розробити стратегію розвитку всіх складових інтелектуального капіталу аграрної галузі: людського, організаційного, споживчого і соціального.

Мета статті - дослідження продовольчої безпеки як складової економічної безпеки країни. З урахуванням норм чинного законодавства і матеріалів статистики сільського господарства було здійснено розрахунок основних індикаторів продовольчої безпеки та проведено їх аналіз. У результаті дослідження було виокремлено напрями розвитку основних галузей сільського господарства. Обгрунтовано, що інноваційний сценарій розвитку аграрної галузі сприятиме підвищенню рівня самозабезпечення населення країни за основними видами продукції і в підсумку дозволить забезпечити продовольчу безпеку країни. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є прогнозування перспективних станів агропродовольчого ринку за умов реалізації того чи іншого сценарію розвитку ситуації. Одержані прогнозні значення дозволять запропонувати комплекс стратегічних заходів для забезпечення економічної безпеки аграрної галузі економіки країни.

Оцінено інноваційний потенціал прикордонного Карпатського регіону та визначенні ефективності його використання в сучасній системі економічного розвитку. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, а також опрацьовуючи дані Державної служби статистики України за 2005 - 2014 рр., одержано оцінку інноваційних, інтелектуальних і творчих ресурсів Карпатського регіону. У результаті дослідження визначено, що в регіоні, попри негативні тенденції скорочення кадрів у наукових установах, незадовільне фінансування наукових і науково-технічних робіт, сформовано достатньо потужний інноваційний потенціал. Обгрунтовано, що низькотехнологічна модель економіки, яка склалася в Карпатському регіоні, не надає можливості ефективно використовувати наявний інноваційний потенціал. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є оцінка інвестиційного клімату в Карпатському регіоні та розробка пропозицій щодо залучення додаткових інвестицій для підвищення інноваційної активності суб'єктів господарювання. Вважаємо це пріоритетним напрямом у підвищенні конкурентоспроможності прикордонних регіонів у контексті євроінтеграційних процесів.

Обгрунтовано необхідність забезпечення високого рівня соціальної безпеки регіонів країни, особливо прикордонних, для досягнення економічної і в цілому національної безпеки. Оцінено соціальну безпеку прикордонного Карпатського регіону з використанням індикаторного методу. Запропоновано шляхи економічного зростання Карпатського регіону, що забезпечить підвищення рівня його соціальної безпеки.

Досліджено економічний потенціал прикордонних регіонів за його складовими. Здійснено позиціонування прикордонних регіонів за рівнем використання їх економічного потенціалу шляхом визначення інтегрального показника. Обгрунтовано рекомендації щодо більш ефективного використання наявного економічного потенціалу прикордонних регіонів в євроінтеграційних процесах.

Досліджено добробут молодих людей як складову якості життя та окреслено шляхи його підвищення. Аналіз і узагальнення наукових публікацій про соціально-економічні проблеми молоді, її ціннісні орієнтири дозволили визначити зростаючі матеріальні потреби молодих людей для забезпечення високої якості життя. У результаті дослідження виявлено неоднорідність української молоді, яка об'єднує "молодь, яка вчиться" і "молодь, яка працює". Для обох груп характерне поступове зростання доходів, насамперед заробітної плати, стипендіальних і соціальних виплат. Встановлено, що випускники більшості європейських вишів, на відміну від українських, гарантовано отримують стартовий дохід, який забезпечує їм гідну якість життя і можливість професійного розвитку. Визначено необхідність: підвищення соціальних стандартів до рівня країн ЄС, насамперед прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати; у розробці регіональних механізмів "закріплення" молодих фахівців у регіонах країни через гарантування випускникам вишів працевлаштування з гідною зарплатою через запровадження систем пільгового оподаткування молоді; у розвитку програм підтримки малого бізнесу та молодіжного підприємництва. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є дослідження якості життя молоді через призму таких складових, як сім'я, здоров'я, духовний добробут, дозвілля, безпека життєдіяльності. Забезпечення їх високого рівня дозволить задовольнити зростаючі потреби й інтереси молодих людей.

Систематизовано й узагальнено теоретичні положення сценарного прогнозування соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів (ПКР). Висвітлено методологічні та прикладні аспекти сценарного прогнозування. Визначено методи сценарного підходу й особливості їх використання у стратегіях розвитку ПКР. На основі комплексного аналізу соціально-економічного стану ПКР здійснено їх позиціонування за рівнем ефективності використання потенціалу розвитку (на матеріалах прикордонних областей Карпатського регіону). Обгрунтовано атрактивні домінанти оптимістичного сценарію соціально-економічного розвитку ПКР. Запропоновано пріоритетні напрями та сценарні механізми їх реалізації.

Висвітлено актуальні проблеми та визначено перспективи розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. Розкрито вітчизняний і зарубіжний досвід розвитку та підтримки малого та середнього бізнесу. Визначено сучасні тенденції та перспективи розвитку малих і середніх підприємств. Здійснено оцінку фінансової складової державного регулювання функціонування та розвитку вітчизняного малого та середнього бізнесу. Досліджено управлінські засади й обліково-аналітичне забезпечення малих і середніх підприємств. Розкрито тенденції і можливості цифровізації малого та середнього бізнесу. Висвітлено роль людського капіталу як складової соціальної політики підприємств. Розроблено пропозиції щодо перспектив розвитку малого та середнього підприємництва на національному, регіональному та галузевих рівнях.

Мета статті - дослідження проблем бідності в Україні й обгрунтування шляхів її подолання. Аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи звітні дані Державної служби статистики України, Державної служби зайнятості України та державних інституцій, розкрито ситуацію з бідністю населення, яка мала місце в країні станом на початок 2022 року, визначено вплив на неї демографічних чинників, рівня зайнятості, оплати праці та соціального захисту. Висвітлено проблеми різкого поглиблення бідності українського населення, що спричинено руйнуванням національної економіки внаслідок розгортання повномасштабної війни в країні. Проаналізовано складові доходів населення у воєнний час, зокрема, виплати заробітної плати, соціальні виплати (пенсії, допомоги з безробіття, вимушеним переселенцям тощо). Досліджено ситуацію з інфляцією в країні, різке зростання якої призвело до катастрофічного зниження доходів українців. Розглянуто та проаналізовано розроблені міжнародними і вітчизняними організаціями, а також урядом країни прогнозні оцінки на коротку перспективу щодо динаміки ВВП України та рівня інфляції. Це дозволило окреслити можливі шляхи зниження рівня бідності українців через ефективне використання фінансової допомоги, що надходить з боку міжнародних організацій і різних країн, шляхом спрямування її на відновлення національної економіки на новому технологічному рівні. Це, насамперед, подальший розвиток ІТ-сфери, а також запровадження і розвиток високотехнологічних виробництв в Україні, що буде спроможне оживити ринок праці, розширити його, збільшити податкові надходження до бюджету та забезпечити підвищення доходів українців, а отже, зменшити рівень бідності населення і повернути людський капітал в країну. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є подальше дослідження державних економічних політик різних країн щодо подолання бідності населення.