Досліджено вплив рівня розвитку шкільного соціального середовища на процес корекції особистості школярів з соціально-дезадаптовною поведінкою. Розкрито зміст поняття соціального середовища школи як сукупності взаємовпливів учнів, педагогів, батьків під час навчально-виховного процесу, що передбачає поширення соціального досвіду усіх зазначених груп на основі взаємопроникнення їх субкультур. З'ясовано, що наявність дітей з соціально дезадаптованою поведінкою безпосередньо пов'язана з рівнем розвитку соціального середовища класу: найбільшу кількість учнів з соціально дезадаптованою поведінкою зафіксовано на рівні розвитку "розпад на групи", найменшу - на рівні "об'єднання". Встановлено, що ступінь дезадаптації учнів також зростає відповідно до рівня розвитку соціального середовища класу. Доведено, що найбільше посилюється ступінь дезадаптації на рівні розвитку "розпад на групи". Зроблено висновок, що соціальна дезадаптація учнів достовірно пов'язана з їх низьким соціометричним статусом і високим рівнем тривожності, а також низьким соціометричним статусом і неадекватною (заниженою або завищеною) самооцінкою. Розроблено модель соціально-психологічної корекції особистості соціально дезадаптованих учнів, яка базується на роботі з шкільним соціальним середовищем в цілому із застосуванням спеціальних технологій.

Розглянуто особливості інформаційного середовища, рівні його розвитку, динаміку ставлення інформації. Визначено критерії та результати соціалізації, зокрема сформованість ідентичності особистості й її світогляд як центральний елемент суб'єктивної картини світу. Проведено аналіз сучасних соціально-психологічних досліджень у інтернет-просторі. Розкрито поняття інтернет-соціалізації особистості. Розглянуто потреби особистості, які задовольняються тільки в інтернет-просторі та нові мотиви діяльності, що притаманні саме інтернет-середовищу. Наведено результати емпіричного дослідження перебігу інтернет-соціалізації особистості. Виявлено групи користувачів із девіантними напрямами інтернет-соціалізаціїї. Надано результати інтернет-соціалізації, показано зміни світогляду й особливості віртуальної особистості у нормативних і девіантних груп користувачів.

Розглянуто інтернет-соціалізацію обдарованих дітей та підлітків. Визначено особливості Інтернет-соціалізації гравців у рольові ігри он-лайн. Досліджено психологічні особливості підлітків-користувачів соціальних мереж. З'ясовано вплив ранньої професійної соціалізації обдрованих підлітків на розвиток мислення та світогляду. Описано етапи формування професійного часовизначення. Охарактеризовано основні мотиваційні фактори під час вибору професійної діяльності. Висвітлено сутність поняття художньої обдарованості. Вивчено механізми соціалізації в сучасному інформаційному суспільстві.

На підставі розгляду варіантів психопрофілактичної роботи зі школярами запропоновано авторську модель учнівського самоврядування для поліпшення стосунків між усіма учасниками навчально-виховного процесу. Наведено визначення і завдання учнівської психологічної служби (УПС) й охарактеризовано структуру та напрямки її діяльності. Зроблено висновок про те, що впровадження УПС у шкільну систему сприяє особистісному розвитку школярів і зменшенню кількості девіацій в їх поведінці.

На основании рассмотрения вариантов психопрофилактической работы со школьниками предложена авторская модель ученического самоуправления для улучшения отношений между всеми участниками учебно-воспитательного процесса. Приведены определение и задания ученической психологической службы (УПС), охарактеризованы структура и направления ее деятельности. Сделан вывод о том, что внедрение УПС в школьную систему способствует личностному развитию школьников и уменьшению количества девиаций в их поведении.

An author's pupils' psychological service model as a method of prophylactics of the deviant behavior of school pupils at all age levels is presented in the article.

Розглянуто напрями дослідження у Інтернет-середовищі процесів соціалізації. Зазначено, що Інтернет-середовище є інститутом соціалізації. Таке припущення дає можливість розглянути Інтернет середовище у різних аспектах, а саме: гіпертекст, як різновікову громаду, як ігрове середовище, як комунікативний простір, як освітнє середовище, як поле діяльності, як культуру. Інтернет-середовище не можна розглядати ззовні, оскільки це життєвий простір. Зазначено, що це середовище має педагогічну функцію за рахунок створення різновікових груп і залучення до: ігрової, пізнавальної, комунікативної та комерційної діяльності.

Проаналізовано процес соціалізації особистості у віртуальному середовищі. Сформульовано поняття інтернет-соціалізації. Визначено наступні етапи інтернет-соціалізації особистості: доінтернетний, коли у людини формується уявлення стосовно інтернет-простору завдяки інформації про нього із різних джерел. На цьому етапі людина не користується Інтернетом, однак міфологічна та мотиваційні складові інтернет-соціалізації вже розгортаються. Початковий етап, на якому користувачі незалежно від їх інтернет-активності є лише споживачами інформації, послуг, що представлені у мережі. Зазначено, що протягом цього часу продовжують розгортатися міфологічна, мотиваційна й інструментальна складові. Основний етап інтернет-соціалізації пов'язано з тим, що користувач не тільки споживає інформацію та послуги, що представлені в Інтернеті, а й сам займається творчою діяльністю в інтернет-просторі: створює програми, ігри, групи, пропонує послуги. Досліджено, що нормативність інтернет-соціалізації визначається трьома факторами: конструктивними уявленнями стосовно інтернет-простору, які забезпечують особистості цілеспрямоване входження до Інтернету; нормативними споживацькими та творчими мотивами інтернет-соціалізації; інструментальною компетентністю. Підкреслено,що поєднання хибних уявлень, низького рівня інструментальної компетентності та відсутності мотивів до входження в інтернет-простір притаманні девіантному напряму інтернет-соціалізації на доінтернетному етапі; а поєднання хибних уявлень і девіантних мотивів входження в інтернет-простір на тлі достатнього або високого рівнів інструментальної компетентності притаманні девіантним напрямам інтернет-соціалізації на початковому або основному етапах. Зазначено, що програми психологічного супроводу інтернет-соціалізації особистості користувачів в інтернет-середовищі мають бути спрямовані на різні групи досліджуваних із відхиленням перебігу інтернет-соціалізації від нормативного та вирішувати наступні завдання: формування адекватного сприйняття інтернет-простору; підвищення мотивації до користування інтернет- простором; корекція мотивації; корекція уявлень користувачів стосовно ролі Інтернету у житті людини; підвищення інструментальної компетентності, найбільш суттєві зміни відбуваються у користувачів, які знаходяться на доінтернетному та початковому етапах інтернет-соціалізації, що свідчить про необхідність проведення профілактичної роботи.

Викладено теоретико-методологічні підходи до розгляду процесу соціалізації в Інтернет-середовищі та розроблено її концептуальну модель. Емпірично досліджено процеси розгортання Інтернет соціалізації та становлення віртуальної особистості. Визначено критерії нормативної соціалізації обданованої особистості в Інтернет-середовищі, емпірично досліджено нормативність перебігу процесу професійної соціалізації. Розроблено систему психологічного супроводу процесу Інтернет-соціалізації та профілактики девіантного розвитку обдарованих підлітків.