Досліджено, що конституційні та інтер'єрні властивості шкури вказують на спроможність помісей (4/8БВ, 3/8МШ, 1/8Ф) кролів за умов Прикарпаття в разі збереження здоров'я проявляти забійні властивості на 1,64 - 3,1 % вищі, ніж чистопородні.

Представлено результати дослідження вмісту сірки і цистину в шерсті 2-, 3- і 4-місячних кролів, що за походженням діляться на чотири групи: кролі породи місцева шиншила (МШ), фланер (Ф), білий велетень (БВ) і трьохпородні помісі 4/8БВ 3/8МШ 1/8Ф. Виявлено вищу акумуляцію сірки і цистину в шерсті трьохпородних тварин, а вищими за вмістом ці показники були в групі тварин МШ. Скороспілі кролі породи БВ мали найнижчий вміст і акумуляцію сірки та цистину в шерсті, що, очевидно, пов'язано з відсутністю пігменту тіла (меланіну) та складом і концентрацією кератину в ній.

Дисертацію присвячено вивченню безпосередньо в умовах племферми та промислового комплексу найефективніших варіантів схрещування і гібридизації великої білої породи та українського внутрішньопородного типу УВБ-1 в поєднанні з кнурами великої білої породи естонської селекції, спеціалізованої лінії Дельфіна 435, УВБ-1 та бельгійського ландрасу. Встановлено, що внутрішньопородна міжлінійна гібридизація на племінній фермі сприяє значному підвищенню багатоплідності, молочності свиноматок, маси гнізда при відлученні, одержанню приплоду з високою інтенсивністю росту і розвитку. Товарні породно-лінійні гібриди, одержані від схрещування кросбредних свиноматок з кнурами породи бельгійський ландрас в умовах промислового комплексу, перевищували показники чистопородних підсвинків за інтенсивністю росту на 9-13 днів, за середньодобовими приростами на 38-65 г при меншій витраті корму на 1 кг приросту - на 0,41-0,63 корм. од.

Проведено дослідження за вмістом цистину в шерсті 2-, 3- і 4-місячного молодняку кролів породи місцева шиншила (МШ), фландр (Ф), білий велетень (БВ) і трипородних помісей (4/8 БВ 3/8 МШ 1/8 Ф). Виявлено зростаючу акумуляцію цистину в шерсті трипородних тварин, а за концентрацією цей показник був вищим у групі тварин МШ. Скороспілі кролі породи БВ мали найнижчий вміст та акумуляцію цистину в шерсті, що, очевидно, пов'язано з відсутністю пігменту тіла (меланіну) та складом кератину. Оцінено 4-місячний молодняк чотирьох походжень за густиною волосяного покриву та вирівняністю. Виявлено позитивну кореляцію за вмістом цистину та густиною шерсті. Найкращі ці показники в молодняку кролів походження МШ і трипородних помісей новостворюваного типу шиншили.

Проведено дослідження вмісту сірки у шерсті 2-, 3- і 4-місячного молодняку кролів за походженням породи місцева шиншила (МШ), фландр (Ф), білий велетень (БВ) і трипородних помісей (4/8БВ 3/8МШ 1/8Ф). Оцінено 4-місячний молодняк 4-х генетичних походжень за густотою волосяного покриву та вирівняністю. Виявлено позитивну кореляцію за вмістом сірки і густотою шерсті. Найкращі ці показники в молодняку кролів походження МШ і трипородних помісей (НТШ).

Індекс рубрикатора НБУВ: П671-451.29

Рубрики:

Кролівництво

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П671-455.4 + П671-60

Рубрики:

Кролівництво

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П671-451.2

Рубрики:

Кролівництво

Шифр НБУВ: Р136554 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теоретично обгрунтовано та розроблено концепцію технології інтенсивного виробництва кролятини в умовах Прикарпаття. Розроблено проекти приміщень і обладнання для утримання 720-ти голів основних кролематок за умов інтенсивного виробництва, що дозволяє одержати 33 600 голів відгодівельного молодняку кролів живою масою понад 900 ц в рік. Проведено системно-технологічні дослідження в галузі кролівництва зі створення технології інтенсивного виробництва кролятини з використанням наявного в Україні генофонду кролів (місцевої шиншили, фландра та білого велетня) та принципи формування стада для інтенсивного виробництва кролятини. Запропоновано розподіл новоствореної популяції кролів на материнські та батьківські форми для їх кросування (як процесу промислової гібридизації). Оцінено продуктивність кролів, зокрема, відтворних якостей кролематок за різних варіантів трипородного поєднання, відгодівельні та забійні показники, хутрова продуктивність. Створено систему годівлі кролів та рецепти повнораціонних гранульованих комбікормів з використанням конкурентоздатних кормових інгредієнтів: кормових дріжджів, борошна соломи пшеничної, висівок пшеничних, сухої кукурудзяної браги та 4 % преміксів. Зазначено, що затрати кормів на 1 ц кролятини при цьому здешевлюються на 11 %. З'ясовано вплив концентрації сірки та цистину в шерсті на формування постнатальних показників хутра молодняку кролів та досліджено вміст мікроелементів, питому активність радіонуклідів у різних тканинах організму кролів та шляхи їх надходження. Зауважено, що за таких підходів до інтенсивного виробництва кролятини чистий дохід на основну кролематку в рік зростає на 483 грн., що дозволяє підвищити рентабельність виробництва кролятини на 10 %.

Мета роботи - обгрунтування схем схрещування кролів у популяції "полтавське срібло" з використанням порід "радянська шиншила" та "новозеландська біла" та отримання помісного поголів'я молодняка для інтенсифікації кролівництва. Для дослідження підібрано методом пар-аналогів 3 групи кролематок породи "полтавське срібло" (ПС) по 15 голів у кожній. Кролематок контрольної групи (К) породи ПС запліднювали самцями цієї ж групи. Самиць II дослідної групи породи ПС запліднювали самцями породи "радянська шиншила" (РШ). Кролематок III дослідної групи породи ПС запліднювали самцями "новозеландська біла" (НБ). Молодняк, отриманий від контрольної і дослідних груп, формували за принципом аналогів у 3 групи по 20 голів і у віці 35 діб оцінювали екстер'єрні та м'ясні показники. Проведене дослідження засвідчило, що схрещування позитивно впливає на відтворювальні якості кролематок, особливо в поєднанні самок породи ПС із самцями РШ. Встановлено, що кролематки II дослідної групи характеризувалися вищими показниками багатоплідності, великоплідності, молочності, кількості відлучених кроленят і масою гнізда кроленят, відлучених у віці 35 діб. Більший комбінаторний вплив на відтворні якості кролематок мало поєднання самок породи ПС із самцями породи РШ. За відгодівельними та особливо за м'ясними та забійними показниками переважав помісний молодняк кролів походження ПС і НБ.

Мета дослідження - аналіз морфологічних зміни у тканинах пародонту з метою поліпшення діагностики патологічних змін ротової порожнини у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) та розробки локальних патогенетично-обумовлених лікувальних заходів для поліпшення якості життя даної категорії пацієнтів. Мікроструктурні зміни тканин пародонту досліджували в 15 хворих на СЧВ шляхом морфологічного дослідження матеріалу біопсій СЧВ - захворювання з групи дифузних хвороб сполучної тканини, яке розвивається на основі генетично обумовлених недосконалих імунорегуляторних процесів, що призводять до створення множинних антитіл до клітин і їх компонентів та виникнення імунокомплексного запалення, внаслідок чого виникає поліорганна патологія, яка вражає також тканини пародонту та слизову оболонку порожнини рота, що має маніфестацію у виявлених морфологічних змінах. Висновки: морфологічна картина тканин пародонту при СЧВ характеризується дистрофією епітеліального шару, некрозом колагену з формуванням тілець Русселя та ознаками хронічного гінгівіту. Також ознаками ураження тканин пародонту при СЧВ є лімфоцитарна інфільтрація з домішками плазматичних клітин, ядерна патологія та продуктивний васкуліт.