Визначено селекційну цінність вихідного матеріалу квасолі за стійкістю до фузаріозу та бактеріальних плямистостей і господарськими ознаками. Виділено ряд джерел індивідуальної та групової стійкості до хвороб і зразки, які поєднують стійкість з цінними господарськими ознаками. Визначено видовий склад найбільш поширених збудників кореневих гнилей квасолі. Встановлено рівень генотипового ефекту й екологічної пластичності зразків квасолі за ознаками стійкості до фузаріозних кореневих гнилей, бактеріальних плямистостей та основних елементів продуктивності, виділено найбільш цінні для практичної селекції зразки. Встановлено складний генетичний контроль успадкування гібридами квасолі стійкості до фузаріозних кореневих гнилей. Визначено комбінації з найбільшим проявом трансгресивної мінливості за основними елементами продуктивності. Створено три лінії квасолі з комплексом цінних господарських ознак (стійкості до хвороб, високої урожайності, посухостійкості, придатності до механізованого збирання).

Висвітлено актуальні проблеми пошуку ефективних джерел стійкості зернобобових культур до збудників місцевих популяцій окремих видів патогенів і шкідників для створення ліній і на їх основі сортів з груповою та комплексною стійкістю до шкідливих організмів. Проведено моніторинг видового складу збудників кореневих книлей гороху, сої та квасолі, аксохітозу гороху. Визначено їх найбільш поширені та патогенні види. Зі зразків світової колекції виділено джерела з індивідуальною, груповою та комплексною стійкістю. Встановлено рівень генотипового ефекту та ступінь екологічної пластичності за ознаками стійкості до хвороб і шкідників та іншими цінними господарськими ознаками, характер успадкування стійкості рослин до фузаріозних кореневих гнилей, а також частоту та ступінь трансгресивної мінливості у новоствореного гібридного матеріалу.