Обгрунтовано суть економічного контролю та його функції за раціональним використанням бюджетних коштів і збереженням державної власності, а також необхідність реформування існуючої системи державного контролю за умов переходу до ринкових відносин. Запропоновано методичні та організаційні підходи до проведення ревізій і перевірок в установах бюджетної сфери, зокрема, освіти та охорони здоров'я. Наведено порядок проведення та зміст комплексної ревізії виконання бюджету міста (району) з виділенням основних етапів та напрямків ревізії. Визначено, що контроль у середовищі автоматизованих інформаційних систем є частиною загальної системи внутрішнього контролю бюджетної установи. Розроблено порядок документування виявлених фінансових порушень, оформлення наслідків ревізій і перевірок. Наведено конкретні управлінські рішення, які повинен приймати керівник за результатами ревізії залежно від виявлених порушень.

Вивчено актуальні питання здійснення державного фінансового контролю на основі стандартизованого підходу. Розглянуто теоретичні, організаційні та методологічні підходи щодо розроблення концепції державного фінансового контролю на основі стандартизації етапів планування, організації проведення контрольних заходів та узагальнення, звітування і реалізації результатів ревізій та аудитів. Увагу приділено проблемам взаємодії суб'єктів органів зовнішнього і внутрішнього фінансового контролю, стандартизації процедур державного фінансового аудиту, аудиту електронного середовища органів державної влади, планування і проведення інспектування з урахуванням стандартизованої системи управління ризиками.

Мета роботи - поглиблення теоретичних, методологічних та організаційних положень розвитку державного фінансового контролю на основі стандартизованого підходу. Виходячи з цього, завдання дослідження полягає в: обгрунтуванні необхідності системної стандартизації державного фінансового контролю; на підставі застосування системного підходу визначенні змісту уніфікації організації та методологічного забезпечення діяльності суб'єктів контролю. Обгрунтовано актуальність розробки та впровадження національних положень (стандартів) фінансового контролю суб'єктів державного сектора. Автор вважає, що головна увага вищих органів державного фінансового контролю має приділятися контролю за діяльністю органів внутрішнього державного фінансового контролю, оцінці показників, покладених в основу прийняття владних рішень. Враховуючи, що в міжнародних стандартах фінансового контролю відображені кращі світовий досвід і тенденції його розвитку, було б доцільно використовувати положення даних стандартів при розробці вітчизняних стандартів оцінки діяльності органів внутрішнього контролю (наприклад, у рамках аудиту ефективності). Можливе і пряме застосування міжнародних стандартів фінансового контролю в роботі контрольних органів зовнішнього контролю при: перевірці ефективності діяльності відповідно до обірунтованих принципів, практики і політики управління, а також ефективності використання трудових, фінансових та інших ресурсів; перевірці щорічного виконання державного бюджету за минулий рік для формування пропозицій щодо оптимізації облікових операцій, що проводяться Міністерством фінансів (або відповідними фінансовими органами) на підставі внутрішніх наказів; використанні як джерел інформації баз даних третіх сторін, зокрема органів Державної казначейської служби.

Обгрунтовано важливість стандартизації організації та методологічного забезпечення діяльності суб'єктів контролю. Запропоновано підходи щодо уніфікації та стандартизації як організаційного так і методологічного забезпечення діяльності суб'єктів фінансового контролю. Наголошено, що запровадження стандартизації основних етапів здійснення контролю за державними фінансами сприятиме підвищенню ефективності у витрачанні коштів і досягненні цілей які ставились під час планування бюджетних витрат.

Вивчено теоретичні, методологічні й організаційні засади контролю в державному секторі економіки за умов трансформаційних процесів інтеграції контрольної діяльності до міжнародних стандартів. Розроблено та запропоновано проекти стандартів контролю, які визначають єдині підходи щодо планування, організації здійснення контрольної діяльності, звітування за її результатами, оцінювання якості контрольної діяльності як для підрозділів внутрішнього, так і зовнішнього контролю в державному секторі економіки. Запропоновано положення, що регламентують взаємодію суб'єктів внутрішнього та зовнішнього контролю в державному секторі економіки з метою підвищення ефективності контрольних заходів на підприємствах, в установах і організаціях, які використовують державні фінансові та матеріальні ресурси. Обгрунтовано необхідність охоплення контролем витрачання коштів на забезпечення функціонування електронних ресурсів і мереж у державному секторі та, відповідно, запропоновано новий вид контролю - аудит електронних ресурсів і мереж державних підприємств та органів влади. Запропоновано підходи щодо аналітичного оцінювання результатів контролю. Розроблено та систематизовано основні звітні документи органів зовнішнього та внутрішнього контролю за результатами контрольної діяльності.

Одним із ключових завдань управління є контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів. Особливе значення фінансовий контроль має у державному секторі, адже дотримання чітких стандартів у бюджетній сфері сприяє досягненню соціальної стабільності, економічної безпеки та високого рівня добробуту населення. Від ефективності фінансового контролю значною мірою залежить довіра суспільства до влади та державних інституцій, що обумовлює актуальність дослідження питань ролі фінансового контролю у забезпеченні економічної стійкості держави. Проведено дослідження економічної сутності державного фінансового контролю та ролі державного аудиту у фінансово-економічному секторі держави, визначено напрями розвитку державного фінансового аудиту. На сучасному етапі в Україні не запроваджено єдиних методологічних основ побудови ефективної системи аудиту в секторі державного управління, що вимагає розробки теоретико-прикладних пропозицій щодо формування аудиту в державному секторі. Запропонований підхід до класифікації державного аудиту передбачає виділення внутрішнього та зовнішнього аудиту, а також трьох о сновних різновидів державного аудиту - фінансового аудиту, аудиту ефективності та операційного аудиту. Така класифікація може застосовуватись у діяльності органів зовнішнього та внутрішнього державного фінансового контролю. У цьому випадку об'єктами фінансового аудиту мають бути суб'єкти господарювання, бюджетні установи та суб'єкти державної та комунальної форми власності, аудит ефективності має бути скерований на оцінку виконання місцевих бюджетів і програм розвитку, операційний аудит орієнтований на перевірку окремих господарських операцій. Розроблено методичний підхід до загальної оцінки ефективності державного фінансового контролю та аудиту, що передбачає застосування відповідних коефіцієнтів ефективності контролю та ефективності державного аудиту.

Обгрунтовано доречність використання праксеологічного підходу до вивчення умов розвитку сучасної обліково-аналітичної системи (ОАС) як методологічного інструменту, що надає можливість з'ясувати аналітику ефективності її функціонування у контексті інтеграційних орієнтирів розвитку сучасного бізнесу, розширення інформаційних запитів, багаторівневість інтеграції елементів ОАС у контексті обгрунтування "граматики дій" у розвитку сучасної ОАС з метою вдосконалення її методології, визначення слабких ланок, оновлення методичного наповнення, перерозподілу функцій між відповідальними виконавцями тощо. Проаналізовано підходи до розуміння та визначення сутності ОАС. Виокремлено інтегрований шлях, що передбачає як сам інформаційний продукт, що утворюється в результаті функціонування відповідних інформаційних підсистем, так і процес функціонування таких підсистем, що надає можливість акцентувати увагу не лише на кінцевому інформаційному продукті, а й на усьому процесі його створення, а також суттєво розширює предметну область обліково-аналітичних досліджень і надає можливість сформувати комплекс заходів з удосконалення ОАС, що суттєво розширює предметну область обліково-аналітичних досліджень та надає можливість сформувати комплекс заходів з удосконалення ОАС "у просторі і часі". "У просторі" - за ключовими ланками інформаційної системи (бухгалтерський облік, аналіз, контроль, менеджмент тощо) і "у часі" - поточний період, перспектива. Зокрема, проаналізовано наявність проблем розвитку соціо-еколого-економічних відносин у суспільстві, необхідність удосконалення трансляційних можливостей облікового процесу відповідно до сучасних інформаційних потреб, зумовлюють потребу виокреслення методологічної послідовності реформування ОАС та її ефективної апробації. У зв'язку з цим доведено необхідність у зосередженні уваги на сучасних вимогах до бухгалтерської професії, що зумовлені новими стандартами у веденні сучасного бізнесу. Обгрунтовано визначальну роль професійних якостей фахівця з обліку відповідно до Кодексу етики бухгалтерів, розробленого Міжнародною федерацією бухгалтерів, з метою ефективного розвитку сучасної ОАС у сфері сталого розвитку, застосування в автоматизації обліку хмарних технологій, "віртуальної" бухгалтерії.

Одним із ключових завдань управління є контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів. Особливе значення фінансовий контроль має у державному секторі, адже дотримання чітких стандартів у бюджетній сфері сприяє досягненню соціальної стабільності, економічної безпеки та високого рівня добробуту населення. Від ефективності фінансового контролю значною мірою залежить довіра суспільства до влади та державних інституцій, що обумовлює актуальність дослідження питань ролі фінансового контролю у забезпеченні економічної стійкості держави. Проведено дослідження економічної сутності державного фінансового контролю та ролі державного аудиту у фінансово-економічному секторі держави, визначено напрями розвитку державного фінансового аудиту. На сучасному етапі в Україні не запроваджено єдиних методологічних основ побудови ефективної системи аудиту в секторі державного управління, що вимагає розробки теоретико-прикладних пропозицій щодо формування аудиту в державному секторі. Запропонований підхід до класифікації державного аудиту передбачає виділення внутрішнього та зовнішнього аудиту, а також трьох о сновних різновидів державного аудиту - фінансового аудиту, аудиту ефективності та операційного аудиту. Така класифікація може застосовуватись у діяльності органів зовнішнього та внутрішнього державного фінансового контролю. У цьому випадку об'єктами фінансового аудиту мають бути суб'єкти господарювання, бюджетні установи та суб'єкти державної та комунальної форми власності, аудит ефективності має бути скерований на оцінку виконання місцевих бюджетів і програм розвитку, операційний аудит орієнтований на перевірку окремих господарських операцій. Розроблено методичний підхід до загальної оцінки ефективності державного фінансового контролю та аудиту, що передбачає застосування відповідних коефіцієнтів ефективності контролю та ефективності державного аудиту.

Обгрунтовано доречність використання праксеологічного підходу до вивчення умов розвитку сучасної обліково-аналітичної системи (ОАС) як методологічного інструменту, що надає можливість з'ясувати аналітику ефективності її функціонування у контексті інтеграційних орієнтирів розвитку сучасного бізнесу, розширення інформаційних запитів, багаторівневість інтеграції елементів ОАС у контексті обгрунтування "граматики дій" у розвитку сучасної ОАС з метою вдосконалення її методології, визначення слабких ланок, оновлення методичного наповнення, перерозподілу функцій між відповідальними виконавцями тощо. Проаналізовано підходи до розуміння та визначення сутності ОАС. Виокремлено інтегрований шлях, що передбачає як сам інформаційний продукт, що утворюється в результаті функціонування відповідних інформаційних підсистем, так і процес функціонування таких підсистем, що надає можливість акцентувати увагу не лише на кінцевому інформаційному продукті, а й на усьому процесі його створення, а також суттєво розширює предметну область обліково-аналітичних досліджень і надає можливість сформувати комплекс заходів з удосконалення ОАС, що суттєво розширює предметну область обліково-аналітичних досліджень та надає можливість сформувати комплекс заходів з удосконалення ОАС "у просторі і часі". "У просторі" - за ключовими ланками інформаційної системи (бухгалтерський облік, аналіз, контроль, менеджмент тощо) і "у часі" - поточний період, перспектива. Зокрема, проаналізовано наявність проблем розвитку соціо-еколого-економічних відносин у суспільстві, необхідність удосконалення трансляційних можливостей облікового процесу відповідно до сучасних інформаційних потреб, зумовлюють потребу виокреслення методологічної послідовності реформування ОАС та її ефективної апробації. У зв'язку з цим доведено необхідність у зосередженні уваги на сучасних вимогах до бухгалтерської професії, що зумовлені новими стандартами у веденні сучасного бізнесу. Обгрунтовано визначальну роль професійних якостей фахівця з обліку відповідно до Кодексу етики бухгалтерів, розробленого Міжнародною федерацією бухгалтерів, з метою ефективного розвитку сучасної ОАС у сфері сталого розвитку, застосування в автоматизації обліку хмарних технологій, "віртуальної" бухгалтерії.

Спрямовано на розширення обліково-аналітичних навичок здобувачів вищої освіти, засвоєння методики фінансового обліку, економічного аналізу й аудиту в системі сучасних бізнес-комунікацій. Розкрито оновлену методику фінансового обліку, обґрунтовано особливості трансформації до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, окреслено роль та місце обліку в цифровій економіці, досліджено зміни його змістових, методологічних і концептуальних засад під впливом цифровізації і нових вимог стейкхолдерів до релевантності інформаційного контенту. Розглянуто питання методики проведення економічного аналізу діяльності підприємства, основних бізнес-процесів та їх об’єктів. Викладено суть і роль економічного аналізу в системі управління підприємством. Особливості та сферу застосування його методичного інструментарію, методику аналізу основних показників діяльності господарюючих суб’єктів сфери матеріального виробництва. Охарактеризовано сучасне бачення аудиту, його організаційні особливості та методику. Описано основні концептуальні організаційні підходи до проведення аудиторських перевірок, розкрито питання контролю якості аудиту та супутніх послуг з дотриманням вимог професійної етики. Означено роль Міжнародних стандартів аудиту (МСА), як основи для організації, проведення аудиторської перевірки та оформлення її результатів. Пояснено та проілюстровано глибше розуміння аудиту крізь призму застосування МСА.