Скачати повний текст

Неонатальный период новорожденных характеризуется метаболическим и функциональным становлением в органах и системах организма, в том числе и нормализацией кислотно-щелочного баланса, что является важным условием поддержания гомеостаза его внутренней среды. Изменение катионно-анионного состава, снижение щелочного резерва и буферной емкости, нарушение соотношения щелочных и кислых эквивалентов в крови и молозиве коров отрицательно влияет на катионно-анионный баланс и нормализацию показателей кислотно-щелочного состояния крови телят при рождении, что может быть причиной снижения общей резистентности организма и неонатальных адаптационных возможностей к условиям внешней среды.

Установлены существенные количественные изменения показателей кислотно-щелочного состояния у новорожденных телят на протяжении первых часов жизни. При этом естественная стабилизация кислотно-щелочного баланса в организме характеризуется определенной динамичностью, при нарушении которой наблюдается быстрое развитие реакций адаптации. Установлено, что способность организма новорожденных телят поддерживать кислотно-щелочной гомеостаз в значительной степени определяется уровнем щелочного резерва их тканей.

В процессе адаптации к условиям постнатального развития в организме новорожденных телят происходит компенсация респираторно-метаболического ацидоза. Показано, что в этот период в тканях усиливается активность реакций гликолиза и цикла трикарбоновых кислот, которым принадлежит важная роль в энергообеспечении метаболической и функциональной адаптации органов и систем к новым условиям. Предположено, что в организме телят после рождения, при неполной компенсации неонатального ацидоза, активация окислительно-восстановительных реакций энергетического обмена может быть неадекватной структурно-функциональной адаптации.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-44

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

У плазмі крові інтактних телят перших годин життя спостерігали якісні та кількісні зміни білкового спектра крові, які відбуваються одночасно із стабілізацією в їх організмі кислотно-лужних параметрів крові. Моделювання в організмі новонароджених тварин стану експериментального метаболічного ацидозу та алкалозу підтверджує біохімічну зрілість метаболічної системи кислотно-лужного гомеостазу в новонароджених телят і свідчить про тісний взаємозв'язок між показниками кислотно-лужного стану та вмістом білків плазми крові в період інтенсивного формування пасивного імунітету.

Виявлено, що у перші дні після народження в крові телят вміст непрямого білірубіну збільшений на тлі тенденції до зменшення концентрації гемоглобіну. За умов порушення кислотно-лужного гомеостазу, дефіциту мікроелементів у крові телят до і після діареї спостерігали ускладнення в обміні гемоглобіну й глибокі зміни у системі еритропоезу.

Розглянуто механізми дії та вплив лікарських засобів (інсуліну) на показники вуглеводного обміну у досліджуваних груп щурів за умов експериментальної зміни кислотно-лужного стану їх організму. Порушення кислотно-лужного стану організму істотно впливає на ефективність дії лікарського препарату. Доведено, що будь-яке поліпшення обміну речовин знижує ризик ускладнень під час застосування інсуліну.

Вивчали особливості енергетичного і азотистого обмінів у клінічно здорових телят після того, як вони перехворіли на гострі розлади травлення у ранній постнатальний період. Виявлено, що у телят після перенесеного захворювання знижується інтенсивність функціонування циклу трикарбонових кислот, виникає гіпоглікемія та інші метаболічні порушення.