На підставі комплексного клініко-гормонального та променевого дослідження 310-ти жінок з безпліддям розроблено алгоритм використання променевих (ультразвукового та рентгенологічного) методів дослідження в діагностиці його різних форм.

Обстежено 155 жінок віком від 38-ми до 50-ти років. Основну групу склали 75 пацієнток, яким проведено клиноподібну резекцію яєчників з приводу синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), контрольну групу - 80 здорових жінок репродуктивного віку. Встановлено, що у перименопаузі у жінок основної групи має місце гіперандрогенія, на тлі якої значно частіше, ніж у групі контролю виникає ожиріння (56 %), порушення толерантності до вуглеводів (32 %), цукровий діабет ІІ типу (10,7 %). Одержані дані свідчать про те, що наявність СПКЯ в анамнезі підвищує ризик виникнення метаболічних порушень у перименопаузі.

Проведено лікування клімактеричного синдрому препаратом "Фемостон" у 24-х жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) в анамнезі та порушенням вуглеводного обміну в перименопаузі. Показано, що на тлі терапії зникають клімактеричні розлади, зменшується гіперандрогенія, знижується маса тіла, покращуються показники ліпідного обміну, не відбувається погіршення показників вуглеводного обміну. Одержані результати дозволяють розглядати "Фемостон", як препарат вибору для лікування клімактеричного синдрому у жінок із СПКЯ в анамнезі.

Обговорено сучасні уявлення про роль гормональних регуляторів у патогенезі старіння організму в цілому та старіння шкіри, зокрема. Розглянуто зв'язок вікового дефіциту гормонів із розвитком деяких симптомів старіння. Наведено перспективи використання препаратів нестатевих гормонів у комплексній корекції вікових змін.

Обсуждены современные представления о роли гормональных регуляторов в патогенезе старения организма в целом и кожи в частности. Рассмотрена связь возрастного дефицита гормонов с развитием некоторых симптомов старения. Изложены перспективы применения препаратов неполовых гормонов в комплексной коррекции возрастных изменений.

У молодих жінок, хворих на синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), встановлено підвищення концентрації ендотеліну-1 в плазмі крові незалежно від маси тіла та наявності або відсутності метаболічних порушень. Виявлено позитивний кореляційний зв'язок ендотеліну-1 з рівнем ЛГ, T/E2 коефіцієнтом і негативний з рівнем E2. Визначення плазмової концентрації ендотеліну-1 може бути корисно з метою виявлення фактора активації ендотеліальної системи, проте його підвищення не можна розглядати як самостійний діагностичний маркер СПКЯ.

Наведено дані щодо впливу монотерапії метформіном та комбінованої терапії метформіном з додаванням фолатів на рівень гомоцистеїну та фолієвої кислоти у хворих зі синдромом полікістозних яєчників. Монотерапія призводила до зниження інсулінорезистентності, індексу HOMA, помірного антиандрогенного ефекту, позитивно впливала на рівні ліпідів, при цьому показники фолієвої кислоти залишались низькими та відмічалось зростання концентрації гомоцистеїну в сироватці крові на 18,3 %. Комбінована терапія не посилювала терапевтичного впливу на вуглеводний обмін та гормональні показники, але призводила до підвищення вмісту фолатів на 12,4 % та зниження рівня гомоцистеїну на 14,3 % у порівнянні з вихідними значеннями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.653 + Р712.55-1

Рубрики:

Порушення вуглеводного обміну

Фізіологія і патологія функцій яєчників

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено механізми, що пов'язують латентну внутрішньоклітинну інфекцію з автоімунними процесами, для удосконалення профілактики автоімунних захворювань. Мета роботи - визначення частоти латентної хламідійної та герпесвірусної інфекції в жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) та її зв'язку з наявністю автоімунного тиреоїдиту (АІТ), порушеннями тиреоїдної функції та рівнями статевих гормонів. У 55 жінок віком 18 - 24 роки із СПКЯ досліджено рівні загального тестостерону, прогестерону, естрадіолу, тиреотропного гормону, тироксину вільного, антитіл до тиреоїдної пероксидази, хламідій та вірусу простого герпесу 1-го та 2-го типів, проведено сонографію щитоподібної залози. Контрольну групу становили 20 здорових жінок того ж віку. У 21 жінки із СПКЯ спостерігався АІТ у стані еутиреозу та за підвищення рівнів антитіл до тиреоїдної пероксидази; у 14 жінок на тлі АІТ розвинувся субклінічний гіпотиреоз; в інших 20 хворих на СПКЯ тиреоїдної патології не виявлено. Рівні тестостерону були вірогідно вищими, а естрадіолу та прогестерону - вірогідно нижчими, ніж у контрольній групі. Підвищення рівнів антитіл до хламідій (>> 1,1 ОД) встановлено в 9,5 % у групі з АІТ з еутиреозом, у 7,1 % - за наявності субклінічного гіпотиреозу на тлі АІТ та в 5,0 % - за відсутності АІТ. Вірогідної різниці між цими підгрупами не встановлено. Антитіла до вірусу простого герпесу були підвищені в 57,1; 64,3, 30,0 % хворих із СПКЯ відповідно й лише у 20 % жінок із групи контролю. Висновки: наявність латентної герпесвірусної інфекції у молодих жінок із СПКЯ може бути чинником ризику розвитку АіТ. У жінок у постменопаузальному періоді дисбаланс естрогенів і прогестерону також може створити умови для формування АІТ.

Синдром поликистозных яичников (СПКЯ) является распространенным эндокринным расстройством, развивающимся у 10 - 15 % женщин репродуктивного возраста. В течение последних двух десятилетий активно изучается эффективность применения инозитолов в нормализации клинических и гормональных нарушений, связанных с СПКЯ. Инозитол и его стереоизомеры классифицируются как инсулиносенсибилизаторы и действуют в качестве второго проводника путей передачи инсулина. Наиболее изученными в настоящее время являются два из девяти существующих стереоизомеров - мио-инозитол и D-хиро-инозитол, которые играют важную роль в физиологии и лечении СПКЯ. Цель исследования - изучение эффективности применения Проталиса у больных с СПКЯ. Обследовано 40 женщин с СПКЯ (средний возраст 24,4 +- 0,8 года), резистентных к проводимому ранее лечению кломифена цитратом. Проталис назначался в течение трех месяцев, после окончания приема Проталиса для восстановления фертильности применяли кломифена цитрат по стандартной схеме. Определяли уровни лютеинизирующего гормона, фолликулостимулирующего гормона, глобулина, связывающего половые гормоны, общего тестостерона, антимюллерового гормона, гомоцистеина, фолиевой кислоты, рассчитывали индекс свободных андрогенов. Исследовали в сыворотке крови инсулин натощак и через 120 минут после нагрузки глюкозой, рассчитывали индекс НОМА-IR, изучали показатели липидного обмена. Монотерапия Проталисом позволила нормализовать менструальный цикл у 52,5 % участниц исследования, восстановить овуляцию у 40 %, способствовала наступлению беременности у 7,5 % больных с СПКЯ, в комбинации с кломифена цитратом у 27,5 % женщин, ранее устойчивых к кломифена цитрату. Не выявлено динамики изменения индекса массы тела, соотношения окружность талии/окружность бедер и гирсутизма. Установлено уменьшение гиперандрогении за счет снижения тестостерона и повышения глобулина, связывающего половые гормоны, улучшились показатели углеводного, липидного обмена, фолатного статуса. Монотерапию Проталисом можно рекомендовать больным с СПКЯ в качестве предварительной подготовки, потенцирующей эффекты кломифена цитрата, при наличии инсулинорезистентности. Целесообразно рассмотреть применение Проталиса в комплексе с препаратами, применяемыми при стандартных схемах лечения СПКЯ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.715.2 + Р413.2

Рубрики:

Пухлини яєчників

Хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.715.2 + Р413.2

Рубрики:

Пухлини яєчників

Хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.55 + Р415.202.83 + Р252.653

Рубрики:

Фізіологія і патологія функцій яєчників

Авітаміноз "Д"

Порушення вуглеводного обміну

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.11 + Р712.59 + Р415.202.83

Рубрики:

Тиреоїдити

Клімактеричний період. Менопауза

Авітаміноз "Д"

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.55

Рубрики:

Фізіологія і патологія функцій яєчників

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ