Досліджено проблему забезпечення ефективності транспортної системи промислового району у припортовому логістичному ланцюзі постачання зерна шляхом впровадження методів і алгоритмів скоординованої взаємодії ланцюгів її мережі за показниками переробної здатності та пропускної спроможності логістичного розподільчого центру (ЛРЦ). Запропоновано метод синтезу процесу взаємодії залізничного, автомобільного транспорту та портової інфраструктури, який передбачає використання матричної моделі та вагових коефіцієнтів чинників вантажопотоку, що дозволило одержати комплексну оцінку завантаженості припортових ланок системи. За критерієм реверсивності уточнено потокову модель ЛРЦ, що забезпечило стабільне функціонування центру за умов динаміки ринку зернових і олійних культур. Розвинуто метод моніторингу функціонування складних об'єктів, за яким є необхідною заміна моніторингу зернових і олійних культур проведенням кількісної оцінки. Запропоновано методику визначення рівня взаємодії припортових ланок у промислово-транспортній системі зернових і олійних культур.

Розглянуто теоретичні аспекти створення транспортного кластера сітілогістики на принципах теорії систем і системного аналізу. Розроблено концептуальні основи формування структури транспортного кластера сітілогістики. Запропоновано формалізований запис умови існування системи транспортного кластера з урахуванням методів придатності, оптимальності й адаптивності. Сформульовано чинники, які впливають на ефективність організації транспортного кластера сітілогістики. Розглянуто потенціал та ефективність транспортного кластера.

Наведено науково-методологічні основи вирішення важливої соціально-виробничої проблеми стосовно забезпечення екологічної безпеки транспортних потоків з урахуванням базисних основ їх функціональності та потенціалу екологічного каркаса середовища вулично-дорожньої мережі промислових зон (СВДМПЗ) для вирішення практичних завдань розвитку просторово організованої інфраструктури досліджуваного середовища на новій концептуальній основі. Для отримання прикладного наукового результату в рамках встановленої наукової ідеї висунуто робочу гіпотезу: високий ступінь спряженості процесів урбанізації і руралізації в цілому сформувало умови, в яких екологічний каркас СВДМПЗ, стає все більш "залежним" від характеристик складових транспортних процесів. Саме тому необхідна розробка механізму визначення функціональності (потенціалу) екологічного каркаса з визначенням ступеня його взаємовпливу з характеристиками складових системи "потенціал архітектури вулично-дорожньої мережі – стабільність транспортних потоків – екологічна безпека транспортних потоків". Критерієм ефективності реалізації цього механізму є оцінка дефіциту потенціалу одиниці соціуму в умовах екологічного каркасу означеного середовища. Розроблено практичні методи з підвищення екологічної безпеки транспортних потоків у СВДМПЗ.

Розглянуто синергетичні особливості транспортного простору, як джерела, ресурси якого спрямовано на розвиток системи забезпечення безпеки складових ланцюга: "виникнення потреби в продукції - надання транспортних послуг - виробництво - якісний та кількісний рівень освоєння споживачами вантажних потоків в умовах існуючих обмежень географічного простору промислових зон". Базовими складовими ланцюга є: постачальник, виробник та транспортне підприємство. Розглянуто стан системи за критерієм рівноваги по Курному. Визначено синергетичний ефект системи в умовах існуючого спектру обмежень характерних для середовища промислової зони, що виникає при інтеграції в єдину архітектуру безпеки її складових.