Обгрунтовано доцільність пошуку чинників, що вплинули на становлення націотворчої концепції В. Старосольського. Проаналізовано об'єктивні критерії нації, що слугують її складовими компонентами та характеризують націю як спільноту, яка твориться стихійною волею й араціональним типом поведінки. Останні реалізуються в прагненні побудувати державу через самоусвідомлення спільноти, яка, будучи новим суспільним об'єднанням, керується свідомою волею та сприяє реалізації інтересів нації.

Актуальність вивчення наукових здобутків М. Хлєбнікова в царині соціологічної науки пояснюється його концепцією цивілізації, яка належно характеризує її сутність та закони розвитку. Виходячи з цього, у межах нашого дослідження виявлено закономірності розвитку цивілізації; проведено паралелі між поглядами М. Хлєбнікова й перших позитивістів на суспільний розвиток; наведено аргументи, які дають підстави для спростування теорії О. Конта, Г. Сперсера та А. Сен-Сімона. М. Хлєбніков - автор оригінальної концепції локальної цивілізації, що постає як ідеальний світ, осердям якої є моральні, морально-релігійні цінності та якій підпорядковано реальний світ. Реальний світ як сукупність соціальних, матеріально-виробничих й інших відносин не має самостійного значення, а відповідно - і підстав для якоїсь теорії про етапи (періоди) його розвитку. Своїми твердженнями про цивілізацію, яка вміщує ідеальні цінності, київський учений тяжіє до неокантіанської традиції. Згідно з концепцією М. Хлєбнікова, цивілізації носять локальний характер й існують у певний час і на певній території як самобутні культурно-історичні типи, а на їх розвиток впливають пізнавальні, моральні й естетичні ідеї.