На матеріалі фразеологізмів білоруської літературної мови, які виникли в результаті переходу термінологічних одиниць у фразеологічні одиниці, простежено процес їх формування. Виявлено особливості термінологічних і професійних фразеологізмів, проілюстровано зв'язок термінології та фразеології. Когнітивний підхід щодо вивчення таких фразеологізмів розкриває процес мислення, виявляє джерело здобування знань.

На матеріалі фразеологічних одиниць білоруської літературної мови із загальним значенням "сором" шляхом виділення окремих груп фразеологізмів виявлено повне та всебічне уявлення людини про емоцію сорому і його відчуття, прояв, про можливості та способи доведення одного іншим до цього стану; проаналізовано образи, внутрішню форму, мотивацію одиниць фразеологізмів, простежено способи й засоби концептуалізації емоції сорому (доповнені близькими емоційними станами людини, відбитими в емосемах "збентеження", "незручність", "розгубленість") як одного з фрагментів емоційної концептосфери білорусів; виявлено культурно-національну інформацію, визначено оцінку й характеристики емоційного стану людини, місце та роль емоції сорому у фразеологічній картині світу.